Справа № 308/11085/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря: ОСОБА_4 ,

за участі учасників обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , прокурора - ОСОБА_9 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні заявлений адвокатом ОСОБА_7 відвід колегії суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у матеріалах контрольного провадження у кримінальному провадженні №11-кп/4806/109/24 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , захисника - адвоката ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2024 року клопотання прокурора ОСОБА_10 про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.

Продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України - на період судового розгляду кримінального провадження, по 17 квітня 2024 року включно.

Продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Порошково Перечинського району, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України - на період судового розгляду кримінального провадження, по 17 квітня 2024 року включно.

З матеріалів контрольного провадження вбачається, щоу провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться об"єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ст. 112 КК України.

Задовольняючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та розглядаючи питання доцільності подальшого застосування запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, суд врахував тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких вони обвинувачуються, прийняв до уваги, що ризики, передбачені положеннями 177 КПК України, що стали підставою для обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, продовжують існувати та не втратили своєї актуальності, а підстави за яких слідчим суддею було обрано обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою не відпали. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обраного відносно обвинувачених не вбачається, а тому, враховуючи вищенаведене та те, що судове провадження не завершено, суд прийшов до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду в частині продовження йому строк запобіжного заходу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою й застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід непов`язаний з триманням під вартою або визначити розмір застави. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що з оскаржуваною ухвалою суду категорично не згоден, вважає її незаконною та необґрунтованою, прийнятою з суттєвими порушеннями чинного законодавства, без урахування всіх фактичних обставин, а зібрані по справі докази не досліджені в ході розгляду та є недостатніми для продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу. Зазначає, що зроблені прокурором висновки є незаконними та вказують на необ`єктивність розгляду такого клопотання. Ризики, які вказані у клопотанні та ухвалі є також не обґрунтовані й жодним доказом не підтверджені. Також вказує на необґрунтованість пред`явленого йому обвинувачення і неправильність кваліфікації його дій, не доведеність ризиків, на які посилається прокурор та невмотивованість клопотання в частині неможливості застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу. Також зазначив про безпідставність посилань прокурора на положення ч. 6 ст. 176 та ч. 4 ст. 183 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу суду від 21.02.2024 скасувати в частині продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 та обрати відносно останнього запобіжний захід не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, а у разі відмови в його застосуванні визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом. Посилається на необґрунтованість пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення і неправильність кваліфікації його дій. Стверджує про помилковість висновку суду першої інстанції щодо існування хоча б одного ризику, визначеного ст. 177 КПК України, оскільки всі ризики є необґрунтованими та у клопотанні дублюються із попередніх клопотань прокурора. За час перебування під вартою ОСОБА_5 не порушував процесуальних обов`язків, не має наміру переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, жодним чином не тиснув на свідків, а одна тільки тяжкість злочинів та незавершеність судового слідства не давали суду підстави для продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Окрім того, зазначає, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки, онкохвору дружину на утриманні та трьох онуків. Вважає, що на даний час вказаний запобіжний захід є надто суворим для запобігання ризикам, перелік яких зазначається в ч.1 ст.177 КПК України. Захисник вважає за доцільне, в разі неможливості застосування судом до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, визначити ОСОБА_5 розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 вказує на те, що ухвала суду є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Вважає, що ризики, на які прокурор посилався у клопотанні не підтверджені належними доказами, тому їх до уваги не слід брати. ОСОБА_6 має постійне місце проживання, є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , має на утриманні сина, який навчається за кордоном, а він, як батько, оплачує його навчання. Просить скасувати ухвалу суду в частині продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 та відмовити у задоволенні клопотання прокурора, застосувати відносно останнього запобіжний захід не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, у разі не застосування такого, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України - в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

До початку апеляційного розгляду захисник-адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 подав заяву про відвід ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яку мотивував тим, що судова колегія систематично відкладає судовий розгляд, судді є заінтересованими в результатах даного кримінального провадження.

Заслухавши суддю -доповідача, захисника - ОСОБА_7 , який підтримав заяву, обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника - ОСОБА_8 , думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що заява захисника-адвоката ОСОБА_7 про відвід колегії суддів не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, положеннями статей 75, 76 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді кримінального провадження.

Пунктом 4 статті 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Доводи, на які посилається адвокат ОСОБА_7 , як на підстави для відводу колегії суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки такі будь-яким чином не свідчать про особисту зацікавленість суддів у результатах розгляду цього контрольного провадження, не являються такими, що відповідно до КПК України виключають участь суддів у розгляді провадження, і в свою чергу не можуть слугувати підставами для задоволення відводу суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Тому, колегія суддів вважає, що передбачених ст. ст. 75, 76 КПК України підстав для відводу колегії суддів немає і на такі не посилається адвокат ОСОБА_7 у своїй заяві, а доводи заявленого відводу є надуманими і такими, що будь-яким чином не дають підстав стверджувати, що судді ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є упередженими чи необ`єктивними у контрольному провадженні №11-кп/4806/109/24.

На наявність будь-яких інших даних, які би давали підстави вважати, що судді ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є упередженими та необ`єктивними при розгляді контрольного провадження, а також про зацікавленість суддів у результатах його розгляду, адвокат ОСОБА_7 не вказує.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що передбачені ст. ст. 75, 76 КПК України обставини для відводу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у даному контрольному провадженні відсутні, у зв`язку з чим, заява адвоката ОСОБА_7 про відвід колегії суддів як невмотивована та безпідставна задоволенню не підлягає.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні відводу колегії суддів береться до уваги те, що: відповідно до ст. 30 КПК України відмова у здійсненні правосуддя не допускається; необґрунтовані задоволення відводів чи самовідводів у кримінальному провадженні є неприпустимим, оскільки це може свідчити про ухилення від розгляду справи, що є порушенням правил суддівської етики та порочить звання судді, а також підриває авторитет суду та судової влади в цілому; необґрунтовані заяви про відвід судді можуть розцінюватися як тиск на суд та зловживання правом на заявлення відводів.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 81, 419 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_7 про відвід колегії суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді