Справа 1-92

2010 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 квітня 2010 року

Корольовський районний суд м.Житомира в складі :

головуючого  Покатілова О.Б.

при секретарі Панченко І.А.

з участю прокурора Товянського В.С.

                захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. ІНФОРМАЦІЯ_2, гр-на України, неодруженого, невійськовозобов’яза-ного, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого та такого, що не навчається, виховувався у родині з один з батьків, на обліку в органах КМСН не перебував, прож. ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, на даний час притягується до відповідальності за ст.. 186 ч.3 КК України Романівським РВ УМВС України в Житомирській області,

за ст. 185 ч.3 КК України,-

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродж. ІНФОРМАЦІЯ_6, гр-на України, неодруженого, невійськовозобов’яза- ного, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, навчається в ЦПТО №15 м.Житомира, прож. ІНФОРМАЦІЯ_7 кім. 6, виховувався у родині з одним з батьків, на обліку в органах КМСН не перебував, раніше не судимого,

за ст. 296 ч.1, 198 КК України,-

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродж.смт. Нова-Борова Новоград-Волинського району Житомирської області, гр-на України, неодруженого, невійськовозобов’язаного, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, навчається в ЦПТО №15 м.Житомира, прож. ІНФОРМАЦІЯ_7 кім. 6, виховувався у родині з обома батьками, на обліку в органах КМСН не перебував, раніше не судимого,

за ст. 198 КК України,-

встановив :

Мешканець міста Житомира неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, вчинив умисний злочин за обставин.

Так, 16 червня 2009 року о 13 год. 30 хв., ОСОБА_4, знаходився на сходах гуртожитку, що розташований по вул. Огієнко, 14 в м. Житомирі. В цей самий день та час, ОСОБА_4 поблизу вказаного гуртожитку побачив раніше знайому ОСОБА_6 З метою грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6, та почав висловлюватись на її адресу словами брутальної лайки. З метою уникнення конфліктної ситуації ОСОБА_6 зайшла на перший поверх гуртожитку, після чого ОСОБА_4 вперто не бажаючи припинити свої хуліганські дії, безпричинно, з хуліганських спонукань, ногою умисно наніс чотири удари в живіт ОСОБА_6, внаслідок чого остання відчула різкий фізичний біль.

Крім того, мешканці м. Житомира, неповнолітній ОСОБА_3, неповнолітній ОСОБА_4, ОСОБА_5, вчинили умисні злочини при наступних обставинах:

Так, 04 вересня 2009 року о 08 год. 45 хв.,   неповнолітній   ОСОБА_3 перебував в приміщенні гуртожитку, що по вул. Огіснка, 14 в м. Житомирі, в цей час у ОСОБА_3 виник раптовий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_3, в цей же день та час, через незачинені вхідні двері, проник до приміщення кімнати № 7 даного гуртожитку. що по вул. Огієнка, 14 в м. Житомирі, де користуючись тим, що мешканець даної кімнати ОСОБА_7 спить та його злочинні дії залишаються ніким не поміченими, таємно викрав з приміщення даної кімнати майно, яке належить ОСОБА_7, а саме:

- мобільний телефони марки «Нокіа 6280» вартістю 780 грн., в якому знаходилось:

- сім-картка мобільного оператора зв'язку «Лайф», вартістю 25 грн., на рахунку якої коштів для проведення розмов не було,

- флеш - карта пам'яті «Місго СD», об'ємом 1 Гб вартістю 120 грн.

а всього на загальну суму 925  гривень, чим  спричинив останньому матеріальної шкоди  на вищевказану суму.

Після цього ОСОБА_3 пішов до кімнати № 6 вказаного гуртожитку, що по вул. Огієнка, 14 в м. Житомирі, в якій на той час перебували його знайомі неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, де передав ОСОБА_4 мобільний телефон «Нокіа 6280», який він щойно викрав у їх спільного знайомого ОСОБА_7 В цей час у ОСОБА_4, виник злочинний умисел, направлений на заздалегідь необіцяне зберігання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, а саме вищевказаного мобільного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заздалегідь необіцяне зберігання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_4 в цей же день час та місці, достовірно знаючи про те, що мобільний телефон «Нокіа 6280», який йому передав ОСОБА_8 є краденим, не маючи на меті повернути викрадений мобільний телефон, поклав його до кишені свого одягу.

Після цього ОСОБА_4, зберігаючи  при собі  майно, завідомо одержане злочинним шляхом, а саме мобільний телефон «Нокіа 6280», який належить ОСОБА_7, вказаною дня близько 10 год., разом із своїм знайомим ОСОБА_5, перебував біля ЦПТО№ 15, що вул. Селецькій, 5 в м. Житомирі, де у нього виник злочинний умисел направлений збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, а саме вищевказаною мобільною телефону, яким він поділився зі своїм знайомим ОСОБА_5, на що останній злочинний умисел ОСОБА_4 підтримав. Після цього, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5, реалізуючи злочинний умисел, направлений на збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, прослідував на ринок «Житній», що пл. Житній ринок, 1 м. Житомира, де ОСОБА_5 з метою безперешкодною продажу майна, завідомо здобутою злочинним шляхом, надав дані свого студентського квитка закупівельнику бувших у використання мобільних телефонів, ОСОБА_9, якому продав разом із ОСОБА_4 мобільний телефон «Нокіа 6280», достовірно знаючи проте, що він крадений.

Таким чином ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 збув майно, завідомо одержане злочинним шляхом, а саме мобільний телефон «Нокіа 6280» вартістю 780 грн., в якому знаходилась флеш - картка пам'яті «Місто СD», об'ємом 1 ГБ вартістю 120 грн., які належать ОСОБА_7

Підсудний ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що 16.06.2009 р. близько 13 год. 30 хв. він знаходився на сходах гуртожитку, що по вул..Огієнко, 14 в м.Житомирі, де сидів. В цей час він побачив як до гуртожитку підходить учениця ЦПТО №15 ОСОБА_6 з своїми подругами - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 В цей час ОСОБА_6 почала про щось розмовляти з учнем ЦПТО №15 м.Житомира ОСОБА_13 В цей час він (підсудний) з метою образити ОСОБА_6 почав на її адресу висловлювати слова брутальної лайки. ОСОБА_6 почала плакати та з своїми подругами, вказаними вище, зайшла до приміщення гуртожитку. З метою продовжити ображати ОСОБА_6, він забіг до приміщення гуртожитку та, наздогнавши її, наніс їй ногою чотири удари в область її живота. В цей час вахтер гуртожитку почала з даного приводу кричати та вимагати від нього (підсудного), щоб він припинив бити ОСОБА_6 Почувши вимогу вахтера він залишив ОСОБА_6 в спокої та вийшов з приміщення гуртожитку на вулицю.

Крім того, підсудний ОСОБА_4, визнаючи свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 198 КК України, повністю показав, що 04.09.2009 року він вийшов зі своєї кімнати № 6 по вул. Огіснка, 14 в м. Житомирі, а коли повертався до себе в кімнату, то помітив, що вхідні двері до сусідньої кімнати № 7 відчинені. Він заглянув через відчинені двері до кімнати та помітив, що в кімнаті спить ОСОБА_7, який проживає у вказаній кімнаті та на тумбочці біля його ліжка лежить мобільний телефон «Нокіа 6280». Він зайшов до своєї кімнати, де на той час знаходилися ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які разом з ним поживають в даній кімнаті та розповів їм про дану ситуацію. Після його слів ОСОБА_3, нічого не пояснюючи, вийшов з кімнати, а коли через 1-2 хвилини повернувся, то тримав в руках мобільний телефон «Нокіа 6280», який належить ОСОБА_7 В цей час він (ОСОБА_4) зрозумів, що ОСОБА_3 викрав даний телефон у ОСОБА_7. ОСОБА_3 передав йому вказаний телефон для того, щоб він вимкнув телефон. Після чого він зберігав даний телефон при собі. ОСОБА_3 запропонував продати даний телефон на Житньому ринку м. Житомира, та попросив, щоб він та ОСОБА_14 почекали його, поки він відпроситься у майстра, на що він та ОСОБА_5 погодилися. Вони вийшли з гуртожитку та направилися до ЦПТО № 15 м. Житомира. По дорозі він вийняв з телефону сім - карту оператора мобільного зв'язку «Лайф», яка знаходилася в телефоні «Нокіа 6280» та викинув її. Після цього вони втрьох пішли до училища, при цьому ОСОБА_3 пішов всередину училища, а він разом з ОСОБА_5 залишилися чекати на вулиці.  Не дочекавшись на ОСОБА_3, він разом з ОСОБА_5 вирішили піти на Житній ринок та продати телефон без ОСОБА_3. Приїхавши на Житній ринок  м.Житомира, він разом з ОСОБА_5 підійшли до хлопця, який займався купівлею та продажем мобільних телефонів та продали йому телефон «Нокіа 6280» за 320 грн.. При цьому ОСОБА_5 надав свій студентський квиток, з якого покупець переписав анкетні дані ОСОБА_5. З отриманих від продажу телефону грошей, він 10 грн. віддав ОСОБА_5, а решту забрав собі.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково та показав, що 04.09.2009 року близько 08 год. 45 хв. до кімнати, де він проживає разом з ОСОБА_4  та ОСОБА_5, зайшов ОСОБА_4 та сказав, що двері до сусідньої кімнати № 7, де проживає ОСОБА_7 відчинені, а в кімнаті на тумбочці лежить мобільний телефон останнього, а сам ОСОБА_7 спить. Він (ОСОБА_3) вирішив в цей пройтись по гуртожитку з метою взяти в когось сигарету, але нікого не знайшов. Після цього він зайшов до кімнати ОСОБА_7, також з метою позичити сигарету, та побачив, що двері до кімнати відчинені, а сам ОСОБА_7 спить. Більше нікого в кімнаті не було. В цей час у нього виник умисел на викрадення мобільного телефону потерпілого, тому скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, він викрав мобільний телефон потерплого «Нокіа 6280» та пішов до своєї кімнати. Зайшовши до кімнати він показав телефон ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та передав телефон ОСОБА_4. Після цього вони вирішили всі разом піти на Житній ринок для того, щоб продати вказаний телефон, але спочатку він попросив хлопців, щоб ті його почекали, поки він відпроситься у майстра ЦПТО № 15. Після цього вони вийшли з гуртожитку та направилися до ЦПТО № 15 м. Житомира. По дорозі вони викинули сім - картку оператора мобільного зв'язку «Лайф», яка знаходилася в телефоні «Нокіа 6280». Дійшовши до училища, він пішов всередину, а хлопці залишилися на вулиці чекати його. Вийшовши з училища приблизно через 30 хв., він виявив, що хлопці не дочекалися його, тому він зрозумів, що вони самі поїхали на Житній ринок для того, щоб продати викрадений ним мобільний телефон. Будь-яких грошей від продажу мобільного телефону він не отримував. Пізніше мобільний телефон потерплого вони викупили та він був повернутий потерпілому. У вчиненому кається.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що 04.09.2009 року близько 08 год. 45 хв. він разом зі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходилися в своїй кімнаті № 6 по вул. Огієнка, 14 в м. Житомирі. В цей час ОСОБА_4 вийшов з кімнати, а коли повернувся, то розповів, що двері до сусідньої кімнати № 7, в якій проживає ОСОБА_7 відчинені. Коли він (ОСОБА_4) заглянув до кімнати, то помітив, що сам ОСОБА_7 спить, а на тумбочці біля його ліжка лежить його мобільний телефон. Після розповіді ОСОБА_4 ОСОБА_3 вийшов з кімнати, а коли через декілька хвилин повернувся, то в руках тримав мобільний телефон «Нокіа 6280». Він (ОСОБА_5) зрозумів, що ОСОБА_3 викрав даний телефон у ОСОБА_7. Після цього ОСОБА_3 передав телефон ОСОБА_4 для того, щоб його вимкнув, після чого телефон був у ОСОБА_4. ОСОБА_3 запропонував продати даний телефон на Житньому ринку м. Житомира та попросив, щоб вони його почекали, оскільки ОСОБА_3 потрібно було відпроситися у майстра училища, на що вони погодилися. Вийшовши з гуртожитку вони пішли до ЦПТО № 15. При цьому по дорозі ОСОБА_4 вийняв з телефону сім - картку оператора мобільного зв'язку «Лайф» та викинув її. Дійшовши до училища, ОСОБА_3 пішов до майстра відпрошуватися, а він з ОСОБА_4 залишилися на вулиці чекати на нього. Не дочекавшись ОСОБА_3, він разом з ОСОБА_4 поїхали на Житній ринок м. Житомира для того, щоб продати там мобільний телефон «Нокіа 6280». На Житньому ринку м. Житомира вони підійшли до хлопця, який займався купівлею - продажем мобільних телефонів та запропонували йому придбати у них телефон «Нокіа 6280». Хлопець сказав, що потрібні документи на телефон або їхні документи, які б посвідчували їхню особу. Він надав хлопцю свій студентський квиток, з якого хлопець переписав його анкетні дані, після чого придбав у них вказаний мобільний телефон за 320 грн. З даних грошей ОСОБА_4 дав йому 10 грн., а інші забрав собі.

Вина всіх підсудних у вчиненні інкримінованих злочинів повністю підтверджується :

- показаннями потерпілої ОСОБА_6, оголошеними в судовому засіданні, згідно яких потерпіла показала, що 16.06.2009 року близько 13 год. 30 хв. вона поверталася з навчання до приміщення гуртожитку, що по вул..Огієнко, 14 в м.Житомирі. Коли вона разом з подругами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підходили до приміщення гуртожитку, на сходах гуртожитку сидів ОСОБА_4, який теж проживає в вказаному гуртожитку. В цей час вона побачила поблизу входу в гуртожиток свого однокласника ОСОБА_13, який палив цигарки. Вона звернулася до ОСОБА_13 та повідомила йому, що його мати телефонувала їй на мобільний телефон. ОСОБА_13 сказав, що пізніше зайде до її кімнати з метою поговорити з даного приводу. В цей час до неї підійшов ОСОБА_4 та почав на її адресу висловлювати слова брутальної лайки, ображав її присутності ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Після цього, з метою уникнення конфлікту, вона зайшла до першого поверху гуртожитку. В цей час ОСОБА_4 наздогнав її та почав наносити своїми ногами численні удари в область її живота. Таким чином ОСОБА_4 наніс їй близько 4 ударів в живіт, від отриманих ударів вона відчула різкий фізичний біль. Після нанесених ударів підсудний пішов на вулицю (т.1 ас 16-18);

- показаннями свідка ОСОБА_15, яка показала, що в ЦПТО м.Житомира на посаді майстра виробничого навчання вона працює близько 2-х років. В групі де вона проводить навчання входить 28 дітей, серед яких є ОСОБА_6. 16.06.2009 р. до неї прийшла ОСОБА_6, яка плакала та розповіла, що в приміщенні гуртожитку її побив ОСОБА_4 Про фактичні обставини заподіяння їй ударів потерпіла нічого не розповідала;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного, який розповів та показав, як саме 16.06.2009 р. близько 13 год. 30 хв. в приміщенні гуртожитку, що по вул. Огієнко, 14 в м.Житомирі заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_6 (т.1 ас 58-59).

- показаннями ОСОБА_3 на досудовому слідстві, з яких вбачається, що той свою вину у вчиненні таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_7 визнав повністю та показав, що умисел на вчинення вказаного злочину в нього виник в тоді, коли він перебував у своїй кімнаті та дізнався від ОСОБА_4 про те, що двері до кімнати потерпілого відчинені, а його мобільний телефон знаходиться у загальнодоступному місці (т.2 ас 43-44, 203-204);

- показаннями потерпілого ОСОБА_7, який показав, що 03.09.2009 року близько 22 год. він знаходився в своїй кімнаті № 7 по вул. Огієнка, 14 в м. Житомирі. Він поклав свій мобільний телефон марки «Нокіа 6288» на тумбочку біля ліжка, поставивши його на підзарядку, а сам ліг відпочивати. Наступного дня, тобто 04.09.2009 року близько 09-ї год. він виявив відсутність свого мобільною телефону, в якому знаходилась сім-картка та флеш-картка пам’яті. Він почав його шукати, але не знайшов. Після цього він звернувся до міліції із заявою про викрадення його мобільного телефону. Через деякий час працівники міліції йому повернули саме його мобільний телефон. На даний час він не має до підсудних жодних претензій та просить їх суворо не карати;

- протоколом усної заяви про злочин ОСОБА_7 від 04.09.2009 року, згідно якою ОСОБА_7 заявив про те, що невідома особа з приміщення його кімнати № 7 по вул. Огіснка, 14 в м. Житомирі викрала його мобільний телефон, відсутність якого він виявив 04.09.2009 року близько 09 год. (т.2 ас 3);

- протоколом огляду місця події від 04.09.2009 року, згідно якого було оглянуто приміщення кімнати № 7 по вул. Огієнка, 14 в м. Житомирі, з якого було викрадено майно потерпілого ОСОБА_7 Пошкоджень вхідних дверей та замку не виявлено (т.2 ас 6-8);

- протоколом огляду місця події від 07.09.2009 року, згідно якого в приміщенні кабінету № 16 Корольовського РВ по вул. Н.Бульвар, 1 в м. Житомирі було вилучено у ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Нокіа 6280», що належить потерпілому ОСОБА_7 (т.2 ас 19-20);

-    протоколом відтворення обстановки та обставин події від 02.10.2009 року з участю ОСОБА_3,  згідно якого ОСОБА_16 розповів та показав на місці про обставини вчинення ним крадіжки з кімнати № 6 гуртожитку, що по вул.  Огігнка,  14  в м. Житомирі. (т.2 ас 61-65);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 02.10.2009 року, з участю ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_4 розповів та показав про обставини зберігання та збуту майна, завідомо здобутого злочинним шляхом (т.2 ас 53-56);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 02.10.2009 року, з участю ОСОБА_5, згідно якого ОСОБА_5 розповів та показав про обставини збуту майна, завідомо здобутого злочинним шляхом (т.2 ас 57-60);

- протоколом  виїмки  від 07.10.2009  року,  згідно якою було виявлено та  вилучено  в приміщенні кабінету № 16 СВ Корольовського РВ загальний зошит ведення обліку купівлі мобільних телефонів СПДФО ОСОБА_9. в якому мається запис анкетних даних ОСОБА_5 та характеристика мобільного телефону марки «Нокіа 6280» (т.2 ас 75);

- висновком товарознавчої експертизи № 5/401 від 28.09.2009 року, згідно  якої залишкова вартість мобільного телефону «Нокіа 6280» станом на 04.09.2009 року складає 780 грн. (т.2 ас 30-36);

- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 06.10.2009 року, згідно якого ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_5, як особу, яка разом з іншим хлопцем 04.09.2009 року продала йому мобільний телефон марки «Нокіа 6280» (т.2 ас 70-71);

- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 06.10.2009 року, згідно якою свідок ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_4, як особу, яка разом з ОСОБА_5 04.09.2009 року продала йому мобільний телефон марки «Нокіа 6280» (т.2 ас 72-73).

Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вважає вину кожного  з підсудних доведеною повністю та кваліфікує їх дії наступним чином.

Підсудного ОСОБА_4 :

- за ст. 296 ч.1 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю;

- за ст. 198 КК України, як заздалегідь необіцяне зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом.

Підсудного ОСОБА_3 за ст. 185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло.

Підсудного ОСОБА_5 за ст. 198 КК України, як заздалегідь необіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Злочин, передбачений ст.. 185 ч.3 КК України, є тяжким; ст. 296 ч.1 КК України – невеликої тяжкості; ст. 198 КК України – середньої тяжкості.

Підсудний ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання та навчання характеризується негативно, на даний час не працює та не навчається; притягується до кримінальної відповідальності Романівським РВ УМВС України в Житомирській області за ст.. 186 ч.3 КК України (судового рішення по справі немає), в зв’язку з чим утримується під вартою.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному є : часткове визнання вини, скоєння злочину в неповнолітньому віці, повне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного по справі не виявлені.

Крім того суд враховує думку потерпілого, який просить застосувати до підсудного не сувору міру покарання.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства можливе, тому призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.

Підсудний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання та навчання характеризується негативно, на даний час не працює, навчається.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному є : визнання вини, щире розкаяння у скоєному, скоєння злочину в неповнолітньому віці, повне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного по справі не виявлені.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства можливе, тому призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.

Підсудний ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, на даний час не працює, навчається.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному є : повне визнання вини, щире розкаяння у скоєному, скоєння злочину в неповнолітньому віці, повне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного по справі не виявлені.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства можливе, тому призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

засудив :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років 6 міс. позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 104, 75, 76 п.п.3,4 КК України, звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, термін випробування встановити на два роки. Зобов’язати засудженого : повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого до набрання вироком законної сили по цій справі залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання, залишивши його під вартою в зв’язку із розслідуванням іншої кримінальної справи.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.1, 198 КК України та призначити йому покарання :

- за ст.. 296 ч.1 КК України, з врахуванням вимог ст.. 101 КК України, сорок п’ять діб арешту;

- за ст.. 198 КК України – два роки позбавлення волі.

В силу ст.. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання – два роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 104, 75, 76 п.п.3,4 КК України, звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, термін випробування встановити на два роки. Зобов’язати засудженого : повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого до набрання вироком законної сили залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 198 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 104, 75, 76 п.п.3,4 КК України, звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, термін випробування встановити на один рік. Зобов’язати засудженого : повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого до набрання вироком законної сили залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Відповідно до ч.5 ст. 93 КПК України судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи на суму 150 грн. 24 коп. віднести на рахунок держави.

Речові докази по справі – передати потерпілому за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим який утримується під вартою в тому ж порядку та термін після вручення йому копії даного вироку.

Головуючий: