Справа № 1-15/07р.

ВИРОК

 ІМЕНЕМУКРАЇНИ

Смт. Стара Вижівка                                                                                             1 березня 2007р.

Старовижівський районний суд Волинської області

під головуванням: судці Кузьмінця О.М. за участю секретаря Бондар О.С. прокурора Омелянчука А.В. потерпілого -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка справу по обвинуваченню ОСОБА_2, громадянина України, українця, уродженця с.Залюття і жителя с. Чевель Старовижівського району, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,

встановив:

ОСОБА_2, 13.01.2007 року біля 14 години, перебуваючи в нетверезому стані, на кладовищі в селі Чевель під час сварки з неприязних відносин умисно вдарив свого односельчанина ОСОБА_1 зверху по голові металевою частиною штикової лопати, внаслідок чого заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент їх спричинення.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винність в пред'явленому звинуваченні визнав повністю і пояснив, що 13.01.2007 року біля 14 години він разом з ОСОБА_1 на кладовищі в селі Чевель виконували земляні роботи по захоронению покійника. Між ним та потерпілим виникла сварка, в ході якої вони ображали одне одного, а тому він розізлившись вдарив ОСОБА_1 залізною частиною лопати по голові, від чого останній впав на землю. А через деякий час піднявся і пішов з велосипедом з кладовища.

Незаперечує, що того дня знаходився в стані алкогольного сп'яніння.

Винність підсудного в пред'явленому звинуваченні, крім повного визнання ним своєї вини підтверджується показами потерпілого та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 підтвердив, що саме підсудний вдарив його на кладовищі залізною частиною лопати по голові, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження. Однак просить суд не позбавляти волі підсудного.

З висновку судово-медичної експертизи від 23.01.2007 р. (а.с.42,43) вбачається, що в ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, перелому склепіння черепа, крововиливу під тверду мозкову оболонку, забійної рани

-2-

тім'яно-скроневої ділянки зліва, які відносяться до тяжких по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння і що утворення їх можливе від дії гострого рублячого предмету та в час і при обставинах, на які вказують підсудний і потерпілий.

З протоколів виїмки і огляду речових доказів від 17 і 18.01.2007 р. вбачається, що ОСОБА_2 добровільно видав штикову лопату якою, як він підтвердив в судовому засіданні, наніс удар потерпілому по голові (а.с.35,36).

З протоколу відтворення обстановки і обставин події від 17.01.2007 року (а.с.30,33) вбачається, що ОСОБА_2 показав, де і яким чином він заподіяв потерпілому тілесні ушкодження, чим ще раз підтверджується об'єктивність його показань.

Таким чином приведені докази в їх сукупності повністю підтверджують винність ОСОБА_2 в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя потерпілого в момент його спричинення, а тому суд вважає, що дії підсудного правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 12ІЧ.1 КК України.

До обтяжуючих відповідальність підсудного обставин суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд також враховує, що вчинив злочин, який відноситься до тяжких.

Поряд з цим суд враховує і те, що ОСОБА_2 раніше не судимий, вину визнав і щиро розкаявся у вчиненому злочині, позитивно характеризується по місцю проживання і має на утриманні хвору дружину, яка являється інвалідом другої групи від загального захворювання.

При таких обставинах суд вважає, що для виправлення підсудного слід призначити покарання в межах санкції закону, за яким притягається до кримінальної відповідальності, з застосуванням ст.75 КК України.

Речовий доказ - штикову лопату, яка не являє собою матеріальну цінність у відповідності до ст.81 КПК України підлягає знищенню.

Цивільний позов про стягнення витрат Старовижівської ЦРЛ на лікування ОСОБА_1, потерпілого від злочину у відповідності до ст.93 -1 КПК України підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 5(п'ять) років.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням при умові, що він протягом двох років не вчинить нового злочину і протягом іспитового строку не буде виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи , буде повідомляти ці органи про зміну місця проживання та буде періодично з'являтися для реєстрації в органи КВС.

В строк відбуття призначеного покарання ОСОБА_2 зарахувати перебування під вартою з 13.01. по 1.03.2007 року включно.

-3-

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі судового засідання.

Речовий доказ - штикову лопату - знищити.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 жителя с. Чевель в користь Старовижівської центральної районної лікарні, р/р 35425003001904, МФО 803014, УДК м. Луцька витрати на лікування потерпілого від злочину в сумі 741 (сімсот сорок одну) грн.48 коп.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старовижівський райсуд.

суддя    О.М. Кузьмшець