Судове рішення #8472456

                                                                    Справа № 2а-160/10

                                                                                                                                                                         

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

19 лютого  2010 року                                    м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді:                         Шестакової З.С.

                      при секретарі:                                 Пометій Є.Т.

        позивача:                 ОСОБА_1

                      представника відповідача:                      ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Нікопольському районі про стягнення щомісячної допомоги «дітям війни», суд

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у м. Нікополі (далі – УПФУ) про поновлення строку звернення до суду, визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну допомогу як це передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язати відповідача нараховувати щомісячну соціальну допомогу відповідно до закону.

      В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі за текстом Закону) має статус «дитини війни». Вона отримує пенсію за віком, яка нараховується та виплачується УПФУ у Нікопольського району.

    Згідно зі ст. 6 Закону, який набрав чинності з 01.01.2006 р., передбачалось підвищення розміру щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії на 30% від мінімальної пенсії за віком. Однак, протягом   2007 р. така допомога їй взагалі не виплачувалась, а в 2008 р. виплачувалася у меншому розмірі, бо дане підвищення призупинялось Законами України «Про державний бюджет України» на 2007-2008 р.

Позивач вважає, що після прийняття рішення Конституційним судом України 09.07.2007р. та 22.05.2008р. про визнання неконституційними положення статті Законів України «Про державний бюджет України» на 2007 р. та 2008 р. про призупинення підвищення щомісячного довічного утримання, УПФУ повинно було здійснити перерахунок її пенсії  та здійснити виплати у розмірах, передбачених законом. На даний час такий перерахунок не проведений.

Тому позивач просить суд визнати відмову відповідача відносно виплати їй щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та стягнути з відповідача на її користь недоплачену їй щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за 2006 – 2008 роки в сумі 4471грн. 20коп.

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі на їх задоволенні наполягала.

    Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, вказуючи на пропуск без поважної причини строку на звернення до адміністративного суду щодо перерахунку, бо рішення Конституційного суду України були офіційно оприлюднені. Дію ст. 6 Закону на 2006 рік було зупинено і це зупинення законодавчо не відмінялося. Також було зупинено дію ст. 6 Закону на 2007 рік, а рішення Конституційного Суду України, яким було визнано неконституційним це зупинення набуло чинності 09.07.2007 року. Але при цьому в Законі не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення перерахунку особам, які мають статус «дітей війни». На 2008 рік Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» встановлено, що «дітям війни» до пенсії виплачується підвищення в розмірі 10% від прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність. Ці надбавки позивачу виплачувались. Таким чином, УПФУ у Нікопольському районі діяло в межах норм діючого законодавства.

    Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1  відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитини війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення. Вона отримує пенсію за віком, яка нараховується та виплачується УПФУ у Нікопольському районі(а.с.6,7).

Відповідно до  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який був прийнятий 18.11.2004 р. і набув чинності з 01.01.2006 р., дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Однак, дія вказаного положення була призупинена Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» і це зупинення законодавчо не відмінялося, тому дії відповідача щодо не нарахування та невиплати допомоги за 2006 рік є законними.

П.12 ст. 72 і ст.. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» також була призупинена дія ст. 6 Закону, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів» ст. 6 Закону була змінена і передбачено виплату розміру підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (тобто – 10%  від прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність).

Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007р. та № 10рп/2008 від 22.05.2008р. положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії ст.6 Закону та  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів» щодо зміни редакції ст. 6 Закону визнані неконституційними, а отже втратили чинність відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» з дня прийняття рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд вважає, що після  прийняття  рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був провести перерахунок пенсії позивача та здійснити виплати у розмірах, передбачених законом.

Частиною 3 ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік (зі змінами) встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп. та 415 грн. 11 коп.

Оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімального розміру пенсії за віком, відповідач повинен був застосувати дану величину мінімального розміру пенсії за віком для обчислення доплати, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, з 09 липня 2007 року відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії позивачу, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, обчисленого відповідно до ч.3 ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій  редакції, відповідно до якої дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Частиною четвертою статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, судом було встановлено, що УПФУ у Нікопольському районі будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, і виплату такого підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», безпідставно не здійснювало.

Тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню за період після винесення Конституційним Судом України зазначених вище рішень.

Що ж до періодів до винесення рішень Конституційним Судом України, то правовідносини регулювались Законами України про Державний бюджет на відповідний рік. Рішення Конституційного Суду України не мають зворотної сили у часі, а повноваження перевіряти названі Закони на відповідність їх Конституції України наділений лише Конституційний Суд України, тому за ці періоди в задоволенні позову необхідно відмовити. У зв’язку з наявністю декількох визначених нормативними актами розмірів мінімальної пенсії за віком для різних категорій осіб, серед яких відсутня така категорія, як «діти війни», суд не має можливості самостійно визначити який саме розмір необхідно донарахувати та виплатити позивачу, оскільки це має бути визначено на законодавчому рівні, тому і в цій частині, а також в частині негайного виконання рішення в сумі платежу за місяць, суд вважає за необхідне відмовити.

Суд також вважає, що позивач пропустила строк для звернення до суду з поважної причини і він підлягає поновленню згідно ст.99 КАС України, бо позивач є особою похилого віку, про порушення своїх прав дізнався лише у 2009 році після оприлюднення в засобах масової інформації о можливості звернення з позовом до суду за захистом своїх прав.

                Керуючись ст.ст. 99, 159, 161 КАС України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд

постановив:

1.   Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.   Поновити ОСОБА_1 строк для звернення з позовом до суду про зобов’язання нарахувати державну допомогу «дітям війни».

3.   Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у м. Нікополі щодо нездійснення перерахунку і виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1

4.   Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Нікополі здійснити перерахунок і забезпечити виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р, та з 22.05.2008р. по 31.12.2008 р.

    В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення постанови через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація