Справа № 127/29655/13-ц

Провадження № 22-ц/801/215/2020

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 рокуСправа № 127/29655/13-цм. Вінниця

       Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:        

головуючого - Берегового О.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Сала Т.Б., Шемети Т.М.,

за участю: секретаря судового засідання Куленко О.В., представника заявника ОСОБА_1 , представника позивача – адвоката Чернілевської Р.В., представника третьої особи – Калачик Н.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів та відшкодування витрат на утримання майна, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 – ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2019 року, постановлену в залі судових засідань місцевого суду під головуванням судді Ан О.В., дата виготовлення повного тексту невідома,

встановив:

В листопаді 2019 року ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою, згідно якої просила в порядку повороту виконання: скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, зареєстровану на праві приватної власності за ОСОБА_2 , площею 0,0302 га, кадастровий номер 0510100000:03:013:0138, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та номер запису про право власності: 19967684, дата державної реєстрації - 12.04.2017 року; скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, які не відбулися, серія та номер: 979, видане 08.08.2016 року приватним нотаріусом ВМНО Бєлою О.М. Слободянюк В. ОСОБА_4 . на 13/20 частину житлового будинку, з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 993933305101, та номер запису про право власності: 15794760, дата державної реєстрації - 08.08.2016 року; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.11.2015 року №49482677, винесену головним державним виконавцем Староміського відділу ДВС Вінницького МУЮ Василишиною Т.В.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12.12.2014 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів та відшкодування витрат на утримання майна.

В період перебування справи в суді апеляційної інстанції в зв`язку з новим розглядом, позивач звернула рішення суду від 12.12.2014 року до примусового виконання. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 25.01.2017 року рішення місцевого суду скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено, у зв`язку з чим на її думку наявні підстави для повороту виконання рішення у вигляді вчинених виконавчих дій. Посилається також на те, що 12.08.2019 року ВСУ було винесено постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2019 року заяву представника заінтересованої особи ОСОБА_2 – ОСОБА_5 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_6 про поворот виконання рішення задоволено.

Заяву ОСОБА_3 про поворот виконання рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів та відшкодування витрат на утримання майна залишено без розгляду в зв`язку з тим, що заявником пропущено визначений законом однорічний строк для звернення до суду про поворот виконання рішення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що підставою для звернення до суду з заявою про поворот виконання рішення служить рішення Апеляційного суду Вінницької області від 25.01.2017 року, яким скасовано рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12.12.2004 року про задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, переданих за розпискою, та відшкодування витрат на утримання і збереження майна та відмова у задоволенні цих вимог. Водночас, апелянт вважає, що оскільки справа №127/29655/13-ц перебувала на розгляді у Верховному Суді із касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 25.01.2017 року, початком перебігу однорічного строку для звернення до суду першої інстанції із заявою про поворот виконання рішення слід вважати дату винесення постанови Верховним Судом 12.08.2019 року про залишення рішення суду апеляційної інстанції без змін або дату повернення справи із Верховного Суду до Вінницького міського суду Вінницької області 25.09.2019 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надійшов.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 – ОСОБА_1 подану ним апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12.12.2014 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів та відшкодування витрат на утримання майна. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені останньою витрати з поліпшення умов проживання житлового будинку з прибудовою, господарськими будівлями в сумі 156298,01 грн та кошти в сумі 78350,00 грн передані за розпискою. 26.03.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області за вищевказаним судовим рішення видано виконавчий лист.

Рішення суду виконано в повному обсязі, що підтверджується постановою державного виконавця від 08.08.2016 року про закінчення виконавчого провадження (а.с. 35).

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 25.01.2017 року вищевказане судове рішення скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, переданих за розпискою, та відшкодування витрат на утримання і збереження майна відмовлено. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення першої інстанції, питання про поворот виконання рішення не вирішив.

Постановою Верховного Суду від 12.08.2019 року рішення Апеляційного суду Вінницької області від 25.01.2017 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволені заяви про поворот виконання судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що нею було пропущено однорічний строк на звернення до суду із відповідною заявою.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду, з огляду на наступне.

Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Рішенням Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року у справі №1-25/2011 роз`яснено, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони (ч. 5 ст.444 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 2, 9 ст. 444 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною 10 статті 444 ЦПК України, заява про поворот виконання рішення може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідно рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що інститут повороту виконання судових рішень не є абсолютним та має певні обмеження.

Згідно із ст. 120, 123 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що заявник звернулася до суду із заявою про поворот виконання рішення після встановленого законом строку для її подання, дійшов правильного висновку про залишення заяви ОСОБА_7 без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про поновлення строку на подачу заяви про поворот виконання рішення суду, подана ним до Вінницького апеляційного суду, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки не була предметом розгляду у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційний суд повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та переконаний, що доводи апеляційної скарги, наведені на її обґрунтування, їх не спростовують у зв`язку з чим на підставі статті 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11 лютого 2020 року.

Суддя-доповідач:                                                                        О.Ю. Береговий

Судді:                                                                                   Т.М. Шемета

                                                                                     Т.Б. Сало