Справа № 2-а- 3833/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі судді Хіль Л.М.., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити нарахування державної соціальної допомоги дитини війни,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, де вказав, що він має статус дитини війни та у відповідності до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний статус дітей війни ” має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач відмовляється виконувати вимоги закону та виплачує допомогу у значно меншому розмірі.
Прохав визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов’язати нарахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу у відповідності до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний статус дітей війни” за період з 01.01.2006 року по 30.09.2009 року.
Позивач та відповідач подали клопотання про розгляд справи в їх відсутності, а тому справа розглядається у відповідності до вимог ст. 122 ч. 3 КАС України в порядку письмового провадження.
Представник відповідача направив суду заяву, де вказав, що позовні вимоги не визнає та прохає відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, наполягає на застосуванні положень п. 2 ст. 99 та п.1 ст. 100 КАС України.
Встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та відповідно до ст. 6 вказаного закону має право на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 року № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 року).
Фактично позивач надбавку до пенсії у 2006 – 2007 роках не отримував. В 2008 році у відповідності до Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» отримував з 01.01.2008 року до 31.03.2008 року по 47,00 грн. щомісячно, з 01.04.2008 року до 21.05.2008 року по 48,10 грн. В наступному у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 року отримував з 22.05.2008 року до 30.06.2008 року по 48,10 грн. щомісячно, з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року по 48,20 грн., з 01.10.2008 року по даний час по 49,80 грн.
Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закони України „Про соціальний захист дітей війни" запроваджені не були.
Закони України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року. Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", оскільки до 15.05.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені. Конституційним Судом України зазначені норми законів неконституційними не визнавалися, а тому відсутні підстави для задоволення позову за 2006 рік.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційними положення пункту 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік".
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, а відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється, а тому вимоги позивача є обґрунтованими за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у новій редакції. Встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного
довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 та приписи ч. 2 ст. 152 Конституції України, з 22.05.2008 року відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008, оскільки з моменту ухвалення рішення щодо неконституційності п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність і не підлягала застосуванню.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, пріоритетності законів над підзаконними актами (постанова КМУ № 530 від 28.05.2008 року), з 01.01.2009 року відповідач повинен нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про статус та соціальний захист дітей війни" - 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вказаний закон є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, а тому його положення можливо застосувати для розрахунку підвищення до пенсії дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Перерахунок пенсії здійснюється органами пенсійного фонду в установленому законодавством порядку, на підставі документів пенсійної справи, з урахуванням вимог щодо індексації пенсійних виплат, а тому суд не може перебирати на себе функцію перерахунку пенсії, і не може зобов'язати відповідача нарахувати позивачу підвищення до пенсії у визначеному розмірі. З огляду на викладене, позовні вимоги щодо виплати конкретно визначеної суми позивачем задоволенню не підлягають.
Із змісту позовної заяви вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність відповідача щодо не нарахування підвищення до пенсії. Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність відповідача протиправною, в частині не нарахування підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з розміру, встановленого ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Згідно ч. 2 ст.87 Закону України "По пенсійне забезпечення" суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, а тому строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 10, 11, 94 ч.3, 122 ч.3, 158 - 163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві щодо не нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_2 у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний статус дітей війни”, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05. 2008 року по 31.12...2008 року, з 1.01.2009р. по 31.12.2009року протиправною .
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22 .05. 2008 року по 31.12..2008року, з 1.01.2009р по 30.09.2009року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її складання та наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили після спливу 10 денного строку на подачу заяви про апеляційне оскарження якщо така заява не буде подана.
Суддя Л.М.Хіль