У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року березня місяця „22” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Горбань В.В.
Суддів: Курської А.Г., Терент’євої Н.М.
При секретарі: Козловій К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, приватного підприємства «Міжнародна морська консультація» (ПП «ІНМАРКО»), Міністерства праці та соціальної політики України про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів», за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
17 липня 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, приватного підприємства «Міжнародна морська консультація» (ПП «ІНМАРКО»), Міністерства праці та соціальної політики України про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів». Вимоги мотивовані тим, що у лютому 2006 року йому подзвонив директор компанії «ІНМАРКО» ОСОБА_6 та запропонував роботу на судні під прапором держави Беліз, зареєстрованого компанією у Панамі, під керуванням латвійської компанії «AQUASHIP LTD». За свої посередницькі дії щодо працевлаштування він взяв з позивача 500 доларів США без квитанції та договору. Після виходу судна у море він зрозумів, що компанія займається незаконною шахрайською торгівлею нафтопродуктами без ліцензії, на судні кондиціонери не працювали, приходилося працювати при температурі більш ніж 40 градусів, судно експлуатувалося з непрацюючими навігаційним та технологічним обладнанням. Він постійно знаходився під страхом бути заарештованим через незаконну торгівлю нафтопродуктами, а тому у перший же місяць ним було подано заяву про звільнення, але його заява не була розглянута і він відпрацював увесь строк контракту - 7 місяців. Повернувшись додому, став очікувати виплату зарплати, оскільки на борту судна заробітна плата не виплачувалась, а повинна була бути переведена після закінчення контракту. Проте розрахунку, приблизно в 5 тисяч доларів США, він не отримав, у зв’язку з чим звернувся до суду з позовом. Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 03.11.2008 року на його користь було стягнуто з Латвійської компанії «AQUASHIP LTD» заборгованість по заробітній платі в сумі 29314,38 грн. та компенсацію за затримку розрахунку в розмірі 211118,66 грн., а всього 240433,04 грн. без врахування податків та обов’язкових платежів. Однак рішення суду виконати неможливо, оскільки відповідачем ПП «ІНМАРКО» були підроблені документи, відповідачем не виконані Ліцензійні умови здійснення діяльності з працевлаштування за кордоном, які затверджені Міністерством праці та соціальної політики України. Інформація, що містилася у контракті, не була надана державною мовою. Звернення позивача до компетентних органів результатів не принесло. Внаслідок шахрайських дій відповідача ПП «ІНМАРКО» та відсутності контролю з боку Міністерства праці та соціальної політики України, він залишився без заробітної плати. Просив стягнути на його користь з ПП «ІНМАРКО» 240433,38 грн., у разі відсутності зазначеної суми у ПП «ІНМАРКО», стягнути зазначену суму з відповідача Міністерства праці та соціальної політики України, як винного в діяльності ПП «ІНМАРКО». Зобов’язати провести видачу ліцензій на працевлаштування у відповідності з міжнародними договорами та конвенціями ратифікованими Україною, а саме, - офіційно заборонити брати будь-яку платню за працевлаштування, в тому числі за кордоном, закривати такі шахрайські компанії.
Справа № 22-ц-717/2010 р. Головуючий в суді першої інстанції
Кагітіна І.В.
Доповідач Горбань В.В.
У запереченнях на апеляційну скаргу директор приватного підприємства «Міжнародна Морська Консультація» ОСОБА_6 просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності. При цьому визнав встановленим, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт неналежного виконання ПП «ІНМАРКО» умов договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном та спричинення йому матеріальної і моральної шкоди.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 06 лютого 2006 року між ПП «Міжнародна Морська Консультація» в особі директора ОСОБА_6 і ОСОБА_5 – громадянином України, було укладено договір № 06/2006 про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном. На виконання даного договору ОСОБА_5 були надані послуги з посередництва у працевлаштуванні на танкері «AQUARIUS» Латвійської компанії «AQUASHIР LTD» на посаду другого помічника капітана.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що умови договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном виконавцем виконані в повному обсязі, а замовником зазначену послугу оплачено виконавцеві, що підтверджується актом про виконання роботи від 06.02.2006 року, який підписаний сторонами даного договору (а.с. 18-19). Претензій до виконавця щодо неналежного виконання або невиконання будь–яких зобов’язань за даним договором при прийнятті наданої послуги, ОСОБА_5 заявлено не було.
Таким чином, встановивши, що виконавцем, яким є ПП «Міжнародна Морська Консультація», належним чином виконані всі умови, передбачені договором про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладання на виконавця відповідальності за збитки, якими позивач вважає для себе суму 240433 грн. 04 коп. та, які, на його думку, складаються з невиплаченої роботодавцем заробітної плати і компенсації за її затримку та за спричинення моральної шкоди і обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Що стосується висновків суду про відмову у задоволенні позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди до Міністерства праці та соціальної політики України, то колегія суддів з ними погоджується, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України позивач не надав доказів, які б могли спростувати висновки суду.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач ОСОБА_6 по відношенню до позивача є виконавцем договору про надання послуг і саме з його вини йому була спричинена матеріальна і моральна шкода, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки при укладенні договору про надання послуг ОСОБА_6 виступав від імені ПП «Міжнародна Морська Консультація» як посадова особа, а не як фізична особа.
Що стосується посилання в апеляційній скарзі на наявність у діях ОСОБА_6 злочинних дій – шахрайства, то колегія суддів вважає його безпідставним, оскільки дані факти можуть бути підтверджені тільки наявністю відносно ОСОБА_6 вироку суду.
Довід скарги про те, що при укладенні договору позивачеві було надано недостовірну і неповну інформацію про надані послуги, що є підставою для покладення на виконавця відповідальності за спричинену йому матеріальну і моральну шкоду, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки дані обставини були предметом дослідження і оцінки суду першої інстанції, тому додаткової оцінки не потребують.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що Міністерство праці та соціальної політики України в даному випадку винне в порушенні Конвенції про працевлаштування моряків, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки воно спростовується матеріалами справи.
Довід скарги про те, що з вини ПП «Міжнародна Морська Консультація» у нього фактично відсутній роботодавець, що унеможливило у встановленому законом порядку захистити порушене право на отримання заробітної плати, є безпідставним, оскільки він спростовується матеріалами справи та ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 26.08.2009 року, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_5 знаходився в трудових правовідносинах із компанією «AQUASHIР LTD» Латвійської Республіки і що трудовий спір на підставі пункту 14.2 укладеного сторонами контракту підлягає розгляду в судах Латвійської Республіки (а.с. 197 А). Дані обставини відповідно до правил ч. 3 ст. 61 ЦПК України мають преюдиційне значення і не потребують доказування в даній справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд неповно з’ясував обставини справи та не дав належної оцінки доказам позивача, а тому необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, є безпідставними.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим позивачем згідно зі ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.
Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.
Судді: Горбань В.В. Курська А.Г. Терент’єва Н.М.