ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 лютого 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/7373/19

Головуючий у першій інстанції - Требух Н. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/172/20

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Іванової Г.П.,

суддів: Онищенко О.І., Скрипки А.А.,

сторони:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді Требух Н.В. від 06 листопада 2019 року (повний текст рішення складений 06 листопада 2019 року) в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 07.10.2010 у сумі 126409,40 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9794,74 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом з 07.10.2010 по 30.07.2018 - 116614,66 грн., а також судових витрат в розмірі 1921 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 07.10.2010 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Внаслідок порушення ОСОБА_1 зобов`язань за вказаним кредитним договором, станом на 30.07.2018 року виникла заборгованість у сумі 126409,40 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9794,74 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом з 07.10.2010 по 30.07.2018 - 116614,66 грн., яку і просив стягнути позивач.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість у сумі 9794 грн. 74 коп. і 153 грн. 68 коп. у відшкодування судових витрат, а всього 9948 грн. 42 коп.

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2019 року в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" в цій частині в повному обсязі, а в іншій частині рішення залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" зводяться до того, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконним та необґрунтованим, ухваленим без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що відповідачкою ОСОБА_1 разом з Анкетою-Заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг було також підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", в якій зазначено: базова відсоткова ставка за користування кредитом - 2,5% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним; порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості; розмір штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж 30 днів; розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів тощо. Тобто, сторонами при укладенні Кредитного договору були досягнуті всі істотні умови договору. Вказана довідка була подана до суду разом з позовною заявою, проте суд першої інстанції на цей доказ уваги взагалі не звернув, натомість цілком безпідставно вважав стягнення заборгованості за процентами необґрунтованим, оскільки вони нібито не встановлені умовами договору. Доказів того, що відповідача було ознайомлено з іншими Тарифами та/або Умовами та правилами, ніж ті, що долучені до позовної заяви, відповідачем не надано, а тому у суду першої інстанції не було правових підстав не брати до уваги саме ті Тарифи, Умови та правила, що долучені Банком до позовної заяви. Рішення суду першої інстанції щодо не ознайомлення відповідача з Тарифами, Умовами та правилами ґрунтується на припущеннях, що заборонено ч.6 ст. 81 ЦПК України. Відповідачем не заявлялися вимоги про визнання кредитного договору недійсним або нікчемним та не спростовані жодним чином доводи позивача.

26.12.2019 до Чернігівського апеляційного суду представником позивача ОСОБА_2 подано письмові пояснення. Представник позивача зазначає, що у суду першої інстанції не було підстав посилатися на правовий висновок, викладений у постанові ВП ВС від 03.07.2019 по справі №342/180/17, оскільки відповідачкою ОСОБА_1 разом з Анкетою-Заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг було також підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", тобто сторонами при укладенні Кредитного договору були досягнуті всі істотні умови договору. Після укладення договору фактичне користування відповідачем кредитними коштами почалося з 09 жовтня 2010 року, що підтверджується випискою про рух коштів по карткових рахунках відповідача, зокрема, по картці № НОМЕР_1 . Згідно з Умовами та Правилами надання банківських послуг, по закінченню строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії). Враховуючи, що заяв від ОСОБА_1 про закриття картрахунку та припинення дії договору до банку не надходило, відповідачу перевипускалась кредитна картка з новим строком дії, а саме: № НОМЕР_2 зі строком дії до липня 2018 року. Фактичне користування відповідачем кредитними коштами з використанням отриманих кредитних карток підтверджується випискою про рух грошових коштів по рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 останні операції з погашення заборгованості за договором відповідач проводила з використанням саме перевипущеної кредитної картки № НОМЕР_2 , а саме: 29.06.2016 внесено кошти на рахунок через термінал самообслуговування в сумі 1800 грн. та 15.07.2016 внесено кошти готівкою у відділенні банку в сумі 500 грн.

До пояснень представником позивача ОСОБА_2 додано розрахунок заборгованості, виходячи з письмово погодженого сторонами розміру відсоткової ставки - 2,5% на місяць (30% річних) та з нарахуванням процентів по строк дії картки до 31.07.2018, відповідно до якого станом на 31.07.2018 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) складає 9794,74 грн., загальний залишок заборгованості за відсотками складає 8471,15 грн., а всього - 18265,89 грн.

Оскільки ціна позову (оспорювана сума) в цій справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа не належить до переліку тих, які, відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України, не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, тому, згідно приписів ч.1 ст. 369 ЦПК, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позивачу АТ КБ "ПриватБанк" копію ухвали про відкриття провадження у справі вручено 17 грудня 2019 року, відповідачу ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження в справі разом з копією апеляційної скарги вручено 27 січня 2020 року, що підтверджується долученими до матеріалів справи розписками про вручення поштових повідомлень.

Відповідачка ОСОБА_1 передбаченим ст. 360 ЦПК України правом подачі відзиву на апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" не скористалася.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до приписів ч.5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні, зважаючи на таке.

По справі встановлено, що 07.10.2010 ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ "ПриватБанк" з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, відповідно до умов якого отримала від Банку кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. У заяві зазначено, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, складає між відповідачем та Банком договір про надання банківських послуг (а.с. 8).

Одночасно з Анкетою-заявою відповідачкою ОСОБА_1 було підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", в якій зазначено: базова відсоткова ставка за користування кредитом - 2,5% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним; порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості; розмір штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж 30 днів; розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів тощо (а.с.9).

21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (АТ КБ "ПриватБанк") (а.с.39-40).

З наданого Банком розрахунку заборгованості (а.с.5-7) вбачається, що станом 30.07.2018 року виникла заборгованість у сумі 126409,40 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9794,74 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом з 07.10.2010 по 30.07.2018 - 116614,66 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк", суд першої інстанції виходив з того, що фактично отримані від позивача та використані позичальником кошти в добровільному порядку Банку не повернуті, а також з того, що в справі мається достатньо доказів для ухвалення рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за поточним тілом кредиту у розмірі 9794 грн. 74 коп.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків, суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача на Умови та Правила надання банківських послуг при визначенні розміру відсотків, пені, штрафів, не можна вважати домовленістю сторін про їх розмір та порядок сплати, оскільки ці Умови та Правила позичальником не підписані, а матеріали справи не містять підтвердження того, що саме ці умови і правила надання банківських послуг були погоджені з відповідачем при оформленні анкети-заяви, оскільки розмір вказаних платежів сторонами у підписаних ними документах не обумовлено, а надані банком Витяги з тарифів та Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг неодноразово змінювались самим АТ КБ "ПриватБанк".

Враховуючи, що АТ КБ "ПриватБанк" оскаржує зазначене судове рішення лише в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом та з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №186/1743/15-ц, де визначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується, колегія суддів не переглядає судове рішення в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення процентів, зважаючи на таке.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що правила частини першої статті 634 ЦК України неможливо застосувати до спірних правовідносин, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що одночасно з Анкетою-заявою відповідачкою ОСОБА_1 було підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", в якій зазначено: базова відсоткова ставка за користування кредитом - 2,5% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним; порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості; розмір штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж 30 днів; розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів тощо (а.с.9),

Отже, сторонами при укладенні Кредитного договору були досягнуті всі істотні умови договору.

Після укладення договору фактичне користування відповідачем кредитними коштами почалося з 09 жовтня 2010 року, що підтверджується випискою про рух коштів по карткових рахунках відповідача, зокрема, по картці № НОМЕР_1 . Згідно з Умовами та Правилами надання банківських послуг, по закінченню строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії). Враховуючи, що заяв від ОСОБА_1 про закриття картрахунку та припинення дії договору до банку не надходило, відповідачу перевипускалась кредитна картка з новим строком дії, а саме: № НОМЕР_2 зі строком дії до липня 2018 року. Фактичне користування відповідачем кредитними коштами з використанням отриманих кредитних карток підтверджується випискою про рух грошових коштів по рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 останні операції з погашення заборгованості за договором відповідач проводила з використанням саме пере випущеної кредитної картки № НОМЕР_2 , а саме: 29.06.2016 внесено кошти на рахунок через термінал самообслуговування в сумі 1800 грн. та 15.07.2016 внесено кошти готівкою у відділенні банку в сумі 500 грн.

Згідно наданого апеляційному суду представником позивача ОСОБА_2 розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , проведеного виходячи з письмово погодженого сторонами розміру відсоткової ставки - 2,5% на місяць (30% річних) та з нарахуванням процентів по строку дії картки до 31.07.2018, станом на 31.07.2018 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) складає 9794,74 грн., загальний залишок заборгованості за відсотками складає 8471,15 грн., а всього - 18265,89 грн.

Оскільки вказаний розрахунок заборгованості за відсотками складений відповідно до погодженого сторонами розміру відсоткової ставки - 2,5% на місяць (30% річних), колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність заборгованості за відсотками в сумі 8471 грн. 15 коп.

Висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні відсотків у зв`язку з відсутністю доказів досягнення сторонами домовленості про їх розмір та порядок сплати є помилковим, оскільки підписаною ОСОБА_1 Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" обумовлена відсоткова ставка за кредитом, тобто відповідачка погодилась у письмовому вигляді з умовами кредитування. Укладення між сторонами договору шляхом підписання такої довідки відповідає вимогам статей 633, 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено наявність кредитних правовідносин між сторонами та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем. Оскільки відповідачкою не спростовано розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 9794,74 грн. та відсотками у сумі 8471,15 грн., така заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку.

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитом з мотивів недоведеності, хоча розмір процентів передбачено Довідкою про умови кредитування, апеляційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по по процентам за користування кредиту, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог у цій частині.

Проте, ураховуючи зміст резолютивної частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції, абзац другий резолютивної частини належить викласти в новій редакції: стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 07.10.2010 у сумі 18265,89 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9794,74 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом з 07.10.2010 по 30.07.2018 - 8471,15 грн., а також судові витрати в розмірі 277,58 грн. (пропорційно до суми задоволених позовних вимог: стягнуто 18265,89 грн із 126409,40 грн заявлених позовних вимог, що складає 14,45%, а тому зі сплачених 1921 грн судового збору стягненню підлягає 14,45%, тобто 277,58 грн).

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково - на 7,26% (збільшено суму стягнення на 8471,15 грн із 116614,66 грн вимог апеляційної скарги).

Тому, за наслідками апеляційного розгляду з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" належить стягнути витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в сумі 209,20 грн - пропорційно до суми задоволених вимог апеляційної скарги (7,26% від сплачених при подачі апеляційної скарги 2881,50 грн. судового збору).

Керуючись статтями 141, 367, 368, 374 п.2 ч.1, 376п.4 ч.1, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2019 року змінити, виклавши абзац другий його резолютивної частини в такій редакції:

"Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (зареєстроване місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 07.10.2010 у сумі 18265 (вісімнадцять тисяч двісті шістдесят п`ять) грн. 89 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9794,74 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом з 07.10.2010 по 30.07.2018 - 8471,15 грн., а також судові витрати в розмірі 277,58 грн."

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в сумі 209 грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повна постанова складена 12 лютого 2020 року.

Головуючий: Судді: