Номер провадження: 22-ц/813/4454/20

Номер справи місцевого суду: 503/2022/18

Головуючий у першій інстанції Ільніцька О. М.

Доповідач Черевко П. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2020 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Черевка П.М.,

суддів – Дрішлюка А.І., Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Грабівський вапняк» на ухвалу судді Балтського районного суду Одеської області від 25 січня 2019 року про відмову в забезпеченні позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грабівський вапняк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Фермерського господарства «Родючість-4» про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Грабівський вапняк» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ФГ «РОДЮЧІСТЬ-4» про стягнення матеріальної шкоди.

23.01.2018 року позивачем була подана заява про забезпечення позову шляхом заборони вчинення відповідачу та іншим стороннім особам будь-яких дій на земельних ділянках, мотивуючи її тим, що відповідач продовжує проводити незаконну діяльність на території земельних ділянок, належних йому, здійснює дії щодо використання земельних ділянок, проводить рекультивацію землі та інші самоправні дії, тому його незаконні дії можуть ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду по заявленій позовній заяві.

Ухвалою судді Балтського районного суду Одеської області від 25.01.2019 року у задоволені заяви позивача ТОВ «Грабівський вапняк» про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою судді, ТОВ «Грабівський вапняк» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 25.01.2019 року та прийняти нову ухвалу, згідно з якою заяву ТОВ «Грабівський вапняк» про забезпечення позову задовольнити, посилаючись на те, що вважає оскаржувану ухвалу суду незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з порушенням судом першої інтенції норм матеріального і процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам закону дане судове рішення не відповідає.

Відповідно до ч.1 п.6 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судове засідання, призначене на 22 січня 2020 року, сторони не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).        

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відмовляючи в забезпеченні позову у справі за позовом ТОВ «Грабівський вапняк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ФГ «Родючість-4» про стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту позовних вимог та заяви про забезпечення позову не вбачається, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони використання земельних ділянок може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про стягнення матеріальної шкоди, тому підстав для забезпечення позову немає.

Проте, з таким висновком районного суду колегія суддів не погоджується у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Як роз`яснено в п.1, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції не дав належної оцінки тим обставинам, що ОСОБА_1 продовжує проводити незаконну діяльність на території вищевказаних земельних ділянок, розташованих с.Грабове Кодимського району Одеської області, належних ТОВ «Грабівський вапняк», здійснює дії щодо використання земельних ділянок, проводить рекультивацію землі та інші самоправні дії чим причинив збитки підприємству.

При вказаних обставинах, колегія суддів вважає, що невжиття зазначених заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, у випадку постановлення ухвали з порушенням процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грабівський вапняк» - задовольнити частково.

Ухвалу судді Балтського районного суду Одеської області від 25 січня 2019 року – скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 10.02.2020 року.

Судді Одеського апеляційного суду                                        П.М. Черевко

А.І. Дрішлюк

                                                                               М.М. Драгомерецький