Справа № 524/225/20

Провадження №2/524/1161/20

                                        РІШЕННЯ

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                

13.02.2020 року Автозаводський районний суд м Кременчука в складі:

головуючого судді - Вінтоняк Н.Д.,

за участю секретаря судових засідань - Воблікової І.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову вказує, що 28 липня 2012 року між сторонами зареєстровано шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син – ОСОБА_3 .

Посилаючись на те, що між сторонами шлюбні відносини припинилися у січні 2019 року, спільного господарства із відповідачем не ведуть, стосунків не підтримують, подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим, позивач просила розірвати шлюб з відповідачем.

Відповідач відзиву на позов не подав, разом з тим надав до суду заяву, в якій зазначив про те, що шлюбні відносини з позивачем припинилися у січні 2019 року, проти задоволення позову не заперечує, просить розглянути справу у його відсутність.

Ухвалою суду від 27.01.2020 року відкрито провадження по справі.

Позивач ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вказавши, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2   надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позо визнає.

Відповідно до частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 28 липня 2012 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 498.

У шлюбі у сторін народився син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини припинено з січня 2019 року, подальше  збереження сім`ї є неможливим, наміру поновлювати стосунки з чоловіком позивач не має. Зазначені обставини визнано відповідачем. Визнання позову не суперечить закону, не порушуєправа, свободи та інтереси інших осіб.

Згідно з  ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання  за позовом  одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Ч. 2 ст. 114 СК України передбачає, що  у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Враховуючи особливий характер сімейних відносин, зважаючи на норми ст. ст.ст. 111, 112 СК України, а також те, що фактично шлюбні відносини між подружжям припинені, відновлювати сімейні стосунки вони не бажають, суд дійшов висновку, що примирення сторін є неможливим, а відтак подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї суперечить інтересам сторін.

З огляду на викладене,  позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.  1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., а відтак з відповідача на її користь необхідно стягнути зазначену суму.

Керуючись ст. ст. 24, 105, 110, 111, 112, 114 СК України, ст. ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265,273, 353 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 28 липня 2012 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 498 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Шлюб вважати розірваним після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

    Суддя:                                                                               Н.Д. Вінтоняк