Копія  Справа № 1- 230

2008 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня   2008 року             Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

В складі: головуючого – судді                Бондара О.О.

                 при секретарі                           Бєлік О.Б.

         за участю прокурора              Мужило Я.В. , Чорноморець В.В.

                 захисника                                ОСОБА_1

                представника потерпілої        ОСОБА_2

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в   залі суду в м. Кам'янець-Подільському   Хмельницької області  справу про обвинувачення   ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вельськ Архангельської області,  жителя АДРЕСА_1   українця, громадянина  України,   з середньою спеціальною освітою, розлученого, раніше не судимого,   пенсіонера, інваліда ІІІ групи  загального  захворювання,  в силу  ст. 89 КК України вважається раніше не судимим,  

за ч. 1 ст. 125,    ч. 1 ст. 122  КК України, -

в с т а н о в и в :

23 вересня 2006 року біля 21 години ОСОБА_3, знаходячись в будинку АДРЕСА_1 м. Кам’янця-Подільського на грунті неприязних відносин затіяв сварку із ОСОБА_4. Під час сварки ОСОБА_3  вдарив рукою по обличчю  та інших частинах тіла ОСОБА_4, в результаті чого спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді  садна в області нижньої повіки правого ока , які по степені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

23 жовтня 2007 року  біля 18 години ОСОБА_3, знаходячись в будинку АДРЕСА_1 м. Кам’янця-Подільського, на ґрунті неприязних відносин затіяв сварку із  ОСОБА_4. під час сварки якої  ОСОБА_3  стискав пальцями   руку ОСОБА_4 та намагався  витягнути   її на вулицю , в результаті чого спричинив  ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді  чотирьох синяків в області лівого плеча, які по степеня тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров’я.

ОСОБА_3  14 січня 2008 року біля 22 години, перебуваючи в   кімнаті  будинку АДРЕСА_1 м. Кам’янця-Подільського,  на грунті неприязних відносин, умисно   вистрілив з мисливської рушниці  в напрямку потерпілого ОСОБА_5, який знаходився в кімнаті  на відстані 1- 3 метри від  дульного зрізу рушниці,  в результаті  чого пошкодив праву частину  штанів   та  заподіяв  тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості  потерпілій  ОСОБА_4

Підсудний ОСОБА_3  в суді вину в скоєному  визнав частково  і пояснив, що   23 вересня 2006 року біля 21 години ОСОБА_3 виявив, що потерпіла  викрутила  пробки внаслідок чого між ними сталася сварка, під час сварки він потерпілу не бив.

  Крім цього підсудний  ОСОБА_3 пояснив, що 23 жовтня 2007 року  біля 18 години  прийшов додому, побачив, що потерпіла з приміщення кухні винесла  його тумбочку та повикидала  продукти харчування.  Його обурила протиправна поведінка  ОСОБА_4 внаслідок чого він намагався  її виштовхати на вулицю. Умислу на заподіяння   тілесних ушкоджень не мав, тілесні ушкодження  заподіяв з необережності. Коли взяв потерпілу за руку.    Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди  не визнав.

По епізоду умисного заподіяння  ОСОБА_4  середніх тілесних ушкоджень в судовому засіданні дав пояснення,  що  14 січня 2008 року  біля 22 год. здійснив постріл, намагаючись припинити дії   ОСОБА_5, хотів  здійснити постріл між ніг  ОСОБА_5, перед здійсненням пострілу бачив  потерпілу  ОСОБА_4 за  спиною ОСОБА_6   Цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків відшкодував  потерпілій в розмірі 2000 грн., позов в частині відшкодування моральної шкоди  визнав в сумі 1000 грн.

Крім часткового визнання  підсудним своєї вини, його вина в скоєному підтверджується протоколом огляду місця події, протоколами  відтворення обставин  та місця події висновками   судово - медичних експертиз,  висновком комплексної балістичної експертизи та експертизи   вибухових речовин  та продуктів пострілу,  показаннями потерпілих,  свідків.

 З висновку  судово – медичної експертизи від 20 лютого  2008 року за № 163 вбачається, що  тілесні ушкодження у ОСОБА_4 у вигляді  чотирьох синяків на лівому плечі могли виникнути 23 жовтня 2007 року від стискання пальцями руки.

Потерпіла по епізоду заподіяння їй легких тілесних ушкоджень  пояснила,  що 23 вересня 2006 року    біля 21 години ОСОБА_3, знаходячись в будинку АДРЕСА_1 м. Кам’янця-Подільського ОСОБА_3   затіяв з нею сварку   під час якої    вдарив рукою по обличчю  та інших частинах тіла.

23 жовтня 2007 року  ОСОБА_4 привезла доньці  нові кухонні меблі на кухню.  Тумбочку підсудного винесла   коридор, бо вона була  старою,   харчі в ній не зберігались.  Підсудний  вдарив її ногою та  стискав їй руку.

Свідок  ОСОБА_7  по   епізоду 23 жовтня 2007 року  дав показання, що під час сварки став посередині між підсудним та потерпілою з метою унеможливлення  продовження  заподіяння  підсудним ОСОБА_3 тілесних ушкоджень  потерпілій ОСОБА_4

Свідок  ОСОБА_8  дала показання , що  23 вересня 2006 року   біля 21 год. ОСОБА_3 вчинив сварку з потерпілою ОСОБА_4 в ході якої завдав їй удару рукою в обличчя.      23 жовтня 2007 року   коли в  кухні встановлювали  меблі. То  винесли  тумбочку на  коридор.  Підсудний коли прийшов додому і побачив тумбочку на коридорі,  схватив  ОСОБА_4 за руку і намагався виштовхнути її на коридор. Підсудний вдома не харчувався, продукти, що знаходились в тумбочці були непридатними для споживання.  Привід для сварки був нікчемний.

Суд критично ставиться до показань підсудного щодо протиправної поведінки потерпілої 23 вересня 2006 року та 23 жовтня 2007 року , оскільки та ніяких дій по відношенню до нього не вчиняла,  знаходилась в будинку за згодою свідків  ОСОБА_9 та  ОСОБА_7, крім того  він застосував фізичне насильство тільки проти неї.  Незгоду з діями потерпілої  підсудний міг  висловити усно.  

Пояснення потерпілого  про те, що він 23  вересня 2006 року  не заподіював потерпілій тілесних ушкоджень суд розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності та покарання.

З  висновку  судово – медичної експертизи від 20 лютого 2008 року за № 162  вбачається,  що  тілесні ушкодження в потерпілої ОСОБА_4 в вигляді садна  в області нижньої повіки правого ока могли утворитись від дії  предмета з ребристою  травмуючою поверхнею і по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних з короткочасним розладом здоров’я.

Кримінальна відповідальність за ст. 125 ч. 1 КК України настає  за умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень будь – яким способом  і тому  пояснення підсудного, що він 23 жовтня 2007 року не бив потерпілу, а тримаючи  потерпілу за плече  неумисно його стиснув, суд оцінює як намагання уникнути  відповідальності та покарання.  

З протоколу огляду місця події  від   14 січня 2008 року вбачається,  що  місцем вчинення злочину є спальна кімната, де проживає  ОСОБА_3 та частина  коридору в  житловому будинку  по вул..  Жванецьке шосе, 9 „А” м. Кам’янець  - Подільського . Защіпка  дверей  кімнати  виламана.   На правій  половині  дверей  на висоті  47 см.  Зі сторони кімнати міститься пошкодження розміром  80 мм. х 40 мм. , яке утворилось внаслідок пострілу. З  вказаної частини дверей вилучено 7 дробин діаметром  3 мм.

  По епізоду   пострілу 14  січня 2008 року  підсудний пояснив,  що  потерпілий ОСОБА_4 під час   виламування дверей  пошкодив защіпку на дверях після чого зайшов в кімнату   підсудного з метою, як зрозумів  ОСОБА_3  заподіяння йому тілесних ушкоджень.  Коли  ОСОБА_5  зайшов в кімнату , підсудний вже стояв з рушницею в руках.  За спиною  потерпілого ОСОБА_5  підсудний побачив  потерпілу ОСОБА_4. яка  бігла в кімнату з наміром забрати потерпілого ОСОБА_5    Підсудний  звів курок  рушниці і здійснив постріл   в напрямку  „між ніг  ОСОБА_5.”, в момент пострілу  не бачив потерпілої   ОСОБА_4, але знав, що вона знаходиться  за спиною  потерпілого ОСОБА_5        ОСОБА_4 отримала поранення правої ноги  лежачи на підлозі.

Потерпілий  ОСОБА_5 в судовому засіданні дав показання, що  проходив по коридору  повз спальну кімнату, коли побачив, що  підсудний відчинив двері кімнати і навів на ОСОБА_5  рушницю . В цей момент  ОСОБА_4, яка була біля холодильника  крикнула, що в ОСОБА_3 є рушниця  і намагалась відтягнути  ОСОБА_5 назад.    ОСОБА_5 почув  постріл після чого вибіг на вулицю.  В момент пострілу він та ОСОБА_4  були в коридорі.

Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні дала показання. що вона стояла  в момент пострілу  в коридорі навпроти дверей  спальної кімнати.  Потерпілий ОСОБА_5 в момент пострілу знаходився  в коридорі між нею та дверима  спальної  кімнати  підсудного.  В момент пострілу  потерпіла стояла.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8  в судовому засіданні дали показання, що в момент  пострілу знаходились в кухні, після чого  ОСОБА_7  вибіг на коридор і побачив там ОСОБА_4, яка лежала на  підлозі. Після цього викликали швидку та міліцію. Де були підсудний, потерпілі   ОСОБА_5, ОСОБА_3  в момент пострілу не бачив.  Сварки не чули.

Допитаний  в судовому засіданні  експерт  ОСОБА_11 в судовому засіданні дав показання,  що  відстань  від  дульного зрізу рушниці до штанів, в які був одягнутий ОСОБА_5 становила 1-3 м.  Діаметр пошкодження на штанах становив 45 мм.х33 м.  Пошкодження на дверях  було на висоті  47 см. від  підлоги,   розміром  80 мм. Х 40 мм.    На штанах, які були на потерпілій ОСОБА_4 в момент пострілу було виявлено  33 пошкодження діаметром 2,7 мм.  Розмір пошкоджень штанів становив 108  мм. х 100 мм., відстань  між  пошкодженнями  штанів  становила  10 – 15 мм.   Висота від підлоги  пошкоджень  коліна  ОСОБА_4 становила  40 – 50 см.   Тобто  спочатку снарядом були пошкоджені штани ОСОБА_5 ,  після чого  частина  снаряду попала в двері , а частина  снаряду полетіла  повз двері і попала в ногу ОСОБА_4   Відстань від дульного зрізу  до штанів, в які була одягнута ОСОБА_4   становила  біля 5 метрів і вона знаходилась за дверима, тобто в коридорі.  Відстань між ОСОБА_5 та ОСОБА_3   становила від 2 до 4 метрів.   Напрямок  польоту снаряду  був під нахилом зверху вниз.

З  схем  до протоколів  відтворення обстановки та обставин події  від 13 лютого  2008 року  проведеного за участю ОСОБА_3 та від 10 жовтня  2008 року за участю  потерпілого ОСОБА_5.  вбачається , що  довжина спальної кімнати  ОСОБА_3  становить 4, 95 м. ,  а ширина коридору  становить – 2,10 м.

З  протоколу відтворення обстановки та обставин події від  16 березня 2008 року за участю  ОСОБА_3  вбачається. що вона в момент пострілу  стояла в коридорі  навпроти дверей спальної кімнати підсудного і двері були відчинені.

Даючи  оцінку  всім вищезазначеним доказам в сукупності,  суд приходить до висновку, що підсудний   під час пострілу перебував в кімнаті на відстані  біля   4 м.  від вхідних дверей.

ОСОБА_5 знаходився в кімнаті  на відстані  від 1 до 3 метрів від дульного зрізу  рушниці, яку тримав  ОСОБА_3

Потерпіла  ОСОБА_4 стояла  в коридорі, навпроти дверей спальної кімнати  підсудного, про що свідчить наявність  пошкоджень її ноги на відстані  від 40 до 50 см. від підлоги, показання експерта  про те, що відстань між  ОСОБА_5 та  ОСОБА_4 становила від 2 до 4 метрів.  

 Показання  потерпілих про те, що ОСОБА_5 в момент  пострілу був в коридорі спростовуються висновком  експерта, даним в судовому засіданні в якому він вказав. що відстань між ОСОБА_5 та  ОСОБА_4  становила  від 2 до 4 метрів.

За таких обставин  суд вважає  правдивими  пояснення підсудного, що  потерпілий ОСОБА_5 виламав двері, пошкодивши  защіпку на них.

Відповідно до  ч. 5 ст. 36 КК України застосування зброї можливе  при захисті від  нападу озброєної особи чи від групи осіб тому застосовуючи  рушницю  ОСОБА_3   діяв неправомірно.  

Суд критично ставиться  до  показань підсудного ОСОБА_3   про те, що він з необережності  заподіяв тілесні ушкодження  потерпілій, оскільки він  в своїх поясненнях вказав,  що перед пострілом  бачив її за спиною  ОСОБА_5, і є досвідченим мисливцем, він хотів  вистрілити  між ноги ОСОБА_5 і  снаряд  пролетів між ногами потерпілого, який рухався в момент пострілу.

Згідно висновку  комплексної балістичної експертизи та експертизи   вибухових речовин  та продуктів пострілу від  19 лютого  2008 року за № 15 – Б  вбачається, що  представлена на   дослідження рушниця  моделі  „ТОЗ – БМ”, серії Х № 2407 , 1959 р.в. 16 калібру  є  мисливською  гладкоствольною  вогнепальною зброєю -  мисливською  гладкоствольною  курковою  рушницею.

Дії   ОСОБА_3    органами досудового слідства правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України , ч. 1 ст. 122 КК України і його вина в  умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, умисному заподіянні тілесних ушкоджень  середньої тяжкості.

Призначаючи покарання  підсудному ОСОБА_3    суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, його особу.

Пом'якшуючою покарання ОСОБА_3    обставиною є  відшкодування матеріальних збитків.

 Обтяжуючі покарання обставини відсутні.

Враховуючи наведені обставини,  характеристику підсудного з місця проживання,  те, що  підсудний є інвалідом третьої групи, досяг    пенсійного віку, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_3 , покарання в виді позбавлення волі  в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України в виді штрафу та в межах санкції ст. 122 ч. 1 КК України в виді позбавлення  волі,   оскільки дані покарання будуть достатніми для виправлення  засудженого та попередження  вчинення ним нових злочинів.   Разом з тим суд вважає, що виправлення підсудного можливе  без  позбавлення   волі з застосуванням ст. 75 КК України.    

Цивільний  позов про відшкодування  моральної шкоди    підлягає частковому задоволенню в розмірі 4 000 грн. – по епізоду заподіяння середніх тілесних ушкоджень та в розмірі 1 000 грн. – по епізодам  заподіяння  легких тілесних ушкоджень.     При визначенні розміру  моральної шкоди суд виходить з засад розумності та справедливості . ступеня фізичного болю та душевних страждань внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень, те, що моральна шкода відшкодовується одноразово.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2000 грн.  підлягає залишенню без розгляду в зв’язку з відшкодуванням.  

Судові витрати потерпілої  на оплату послуг адвоката в сумі 600 грн.  підлягають стягненню з підсудного на її користь .

 Керуючись ст.ст.  323, 324 КПК України, суд , -

                                                          З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним  в скоєні злочину. передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити покарання в виді штрафу в розмірі  600 гривень.

ОСОБА_3 визнати винним  в скоєні злочину,  передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити покарання в виді  позбавлення  волі строком на два роки  шість місяців.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбуття покарання  з випробовуванням з встановленням  іспитового  строку тривалістю два   роки.    

На підставі ст. 76 КК України  зобов’язати ОСОБА_3 не виїзджати за межі України  без дозволу кримінально – виконавчої  інспекції,  періодично з’являтись в органи кримінально – виконавчої інспекції   для реєстрації.

До вступу вироку  в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_3 залишити  підписку про невиїзд.

 Стягнути з ОСОБА_3 на користь  ОСОБА_4  моральну шкоду в розмірі 5000 гривень та судові витрати в розмірі 600 гривень.  

Речові докази : два  патрони  та гільзу, що  знаходяться на зберіганні в кімнаті для зберігання зброї Кам’янець-Подільського МВУМВС  , штани, прокладки до патрона, дріб, шматки полового покриття, мазок з кров’ю, шматок тканини, що  знаходяться на зберіганні в камері для зберігання речових доказів Кам’янець-Подільського МВУМВС – знищити.

Речовий доказ : рушницю    моделі  „ТОЗ – БМ”, серії Х № 2407 , 1959 р.в. 16 калібру, передану на зберігання в кімнату для зберігання зброї Кам’янець-Подільського МВУМВС -конфіскувати на користь держави.    

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДКЦ  при УМВС  в Хмельницькій області   1216 грн. 16 коп.  на р/р 35228001000040, МФО 815013, банк  Управління Держказначейства  Хмельницької  області код ЕДРОПОУ 25575209,  Призначення платежу “За дослідження – 1”  за проведення комплексної експертизи.

   На вирок може бути подано апеляцію в апеляційний суд Хмельницької області через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд на протязі 15 діб з дня  проголошення.  

Суддя :     підпис

Копія вірна

Суддя Кам'янець-Подільського

 міськрайонного  суду                                                                               Бондар О.О.