ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 916/2278/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Кушніра І. В., Могила С. К.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК-ПІВДЕНЬ"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 (Будішевська Л. О. - головуючий, судді Таран С. В., Поліщук Л. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УГЕЗ",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК-ПІВДЕНЬ",

про стягнення 499 840,87 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УГЕЗ" (далі - ТОВ "УГЕЗ") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК-ПІВДЕНЬ" (далі - ТОВ "МАЯК-ПІВДЕНЬ"), в якому просило суд (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) стягнути з відповідача 499 840,87 грн, з яких: 330 700,00 грн - пеня, 93 267,20 грн - інфляційні втрати та 75 873,67 грн - 3 % річних.

2. Позов аргументовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 02.01.2019 № ДГ-0000007.

3. У подальшому 06.11.2019 ТОВ "УГЕЗ" звернулося до місцевого господарського суду із заявою про забезпечення позову, в якій просило суд накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ "МАЯК-ПІВДЕНЬ" і розміщенні на будь-яких рахунках у будь-яких банківських установах (банках), а також на ті кошти, що належать або мають бути передані або сплачені відповідачеві і перебувають у нього чи в інших осіб, у розмірі ціни позову, а саме 499 840,87 грн, 7 497,61 грн сплаченого судового збору, 19 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що разом становить 526 338,00 грн.

4. Зазначену заяву обґрунтовано тим, що у ТОВ "УГЕЗ" є підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе утруднення або унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову, адже інформація з вебсайту "Судова влада України" та Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить про наявність значної кількісті судових процесів, у яких ТОВ "МАЯК-ПІВДЕНЬ" є відповідачем.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2019 у справі № 916/2998/17 у задоволенні заяви ТОВ "УГЕЗ" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

6. Місцевий господарський суд виходив із того, що позивач не надав доказів вчинення ТОВ "МАЯК-ПІВДЕНЬ" дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань за договором поставки від 02.01.2019 № ДГ-0000007 після пред`явлення вимоги або подання позову. Розгляд у суді інших справ, в яких ТОВ "МАЯК-ПІВДЕНЬ" має статус відповідача, не свідчить про навмисне вчинення товариством дій, спрямованих на утруднення виконання майбутнього рішення суду, а також про скрутне фінансове становище цього товариства.

7. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2019, ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2019 у справі № 916/2278/19 скасовано; заяву ТОВ "УГЕЗ" про забезпечення позову задоволено; накладено арешт на грошові кошти, які належать ТОВ "МАЯК-ПІВДЕНЬ" і розміщенні на будь-яких рахунках у будь-яких банківських установах (банках), а також на ті кошти, що належать або мають бути передані або сплачені ТОВ "МАЯК-ПІВДЕНЬ" і перебувають у нього чи в інших осіб, у розмірі ціни позову 499 840,87 грн, суми сплаченого судового збору - 7 497,51 грн, витрат на правову допомогу - 19 000,00 грн, всього на загальну суму 526 338,48 грн.

8. Аргументуючи постанову, апеляційний господарський суд зазначив, що з урахуванням змісту правовідносин, які склалися між сторонами, майнового характеру позовних вимог та їх суттєвого розміру, дійсно є ймовірність того, що невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зникнення або зменшення коштів, наявних у відповідача, на момент ухвалення рішення у справі. Доводи заявника підтверджені належними доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 у справі № 916/2278/19, ТОВ "МАЯК-ПІВДЕНЬ" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2019.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. Підставами для скасування постанови скаржник вважає порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та недостатнє обґрунтування заяви про забезпечення позову.

11. Заявник касаційної скарги, посилаючись на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 25.02.2019 у справі № 922/2673/18, зауважує, що твердження позивача про наявність відкритих проваджень у судах стосовно ТОВ "МАЯК-ПІВДЕНЬ" не є належною підставою для накладення арешту на грошові кошти товариства.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

12. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "УГЕЗ" просить відмовити у її задоволенні, постанову залишити без змін, оскільки вона є законною, повністю обґрунтованою і такою, що прийнята із дотриманням норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

13. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

14. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

15. Однак положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням необхідності такого забезпечення у контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

16. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною відповідачу вчиняти певні дії.

17. При цьому за змістом наведеної норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 у справі № 911/527/19).

18. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити правомірність доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

19. Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовує господарський суд, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких його вжито. Оцінку такої відповідності здійснює господарський суд, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накласти арешт, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

20. Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

21. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів під час виконання у разі задоволення позову.

22. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

23. Як свідчать матеріали оскарження, предметом позову у ній є вимоги ТОВ "УГЕЗ" до ТОВ "МАЯК-ПІВДЕНЬ" про стягнення заборгованості у сумі 499 840,87 грн. Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

24. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що застосування заходу до забезпечення позову, обраного апеляційним господарським судом, безпосередньо пов`язано із предметом позову.

25. Варто наголосити, що суд апеляційної інстанції врахував, що позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "МАЯК-ПІВДЕНЬ" про стягнення заборгованості у сумі 499 840,87 грн з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору поставки від 02.01.2019 № ДГ-0000007, і зробив висновок про наявність зв`язку між заявленим позивачем заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах заявлених позовних вимог і предметом спору, про співмірність та адекватність заходів позивним вимогам. Застосування заходу до забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову.

26. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував, що наявність інших судових справ зі спорів майнового характеру, в яких скаржник є відповідачем і про які позивач зазначає у своїй заяві про забезпечення позову, дає підстави вважати, що у разі задоволення позовних вимог у таких судових справах можуть виникнути обставини, які істотно ускладнять виконання судового рішення у цій справі у разі задоволення, у свою чергу, заявлених у ній позовних вимог.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 17.07.2019 у справі № 916/662/19 за участю тих самих сторін, що і у справі № 916/2278/19, яка розглядається.

27. Колегія суддів зазначає, що апеляційний господарський суд дослідив фактичні обставини, якими позивач обґрунтував необхідність застосування заходів забезпечення позову, та правомірно дійшов висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову. Постанову у справі прийнято з дотриманням вимог статей 74, 76, 77, 136, 137 ГПК України.

28. Зважаючи на викладений висновок, колегія суддів Касаційного господарського суду відхиляє аргументи скаржника, зазначені у касаційній скарзі, які зводяться до заперечення скаржником установлених судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові обставин справи, тверджень про недослідження судом доказів і надання доказам неправильної оцінки, оскільки такі аргументи наведено без урахування меж касаційного перегляду та повноважень суду касаційної інстанції, визначених у статті 300 ГПК України.

29. Відповідно до частини 2 статті 300 цього Кодексу суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

30. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків апеляційного господарського суду про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

32. Отже, касаційна інстанція дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Розподіл судових витрат

33. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК-ПІВДЕНЬ" залишити без задоволення.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 у справі № 916/2278/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді І. В. Кушнір

С. К. Могил