Справа №  2-59

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2010 року                                    смт Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого:         судді Мовчана О.Г.

при секретареві         Рикун І.В.

за участю:     позивача         ОСОБА_1

        відповідача         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Михайлівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчатись,  -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти у розмірі 300 грн. щомісяця на її утримання в зв’язку з продовженням навчання Державному вищому навчальному закладі «Запорізькому національному університеті» Міністерства освіти і науки України на заочній формі, бакалавр, факультет менеджменту, напрямок підготовки «Менеджмент», професійне спрямування «Логістика» на першому курсі, перший семестр. Строк навчання десять семестрів. Загальна вартість освітньої послуги становить тридцять тисяч дев’ятсот сорок гривень.    

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є її батьком й відповідно до положень ч.1 ст.199 Сімейного Кодексу України зобов’язаний її утримувати до досягнення двадцяти трьох років в зв’язку з продовженням навчання й потребою матеріальної допомоги, розмір якої відповідно до міркувань позивача з врахуванням вартості навчання, проживання, проїзду, витрат по придбанню одягу та інше, має складати 300 грн. щомісячно.

Позивач також повідомила суду, що хоча вона й навчається на заочному відділенні, проте ніде не працює, оскільки їй потрібен час на підготовку до сесій. Крім того позивач пояснила, що намагалася працевлаштуватися у місті Запоріжжя, проте проробивши півтора місяці була звільнена й в теперішній час не має роботи. ОСОБА_1 пояснила, що початкову плату за навчання було внесено її матір’ю, яка працює за кордоном. Живе позивач за кошти що висилає матір та пенсію бабки.

Позивач вважає, що відповідач який є її батьком, зобов’язаний знайти роботу та утримувати її під час навчання.

      В обґрунтування своїх вимог позивач надала суду:

-   світлокопію свого паспорту СЮ 114024;

-   світлокопію картки фізичної особи – платника податків;

-   світлокопію квитанції про сплату вартості навчання;

-   світлокопію свідоцтва про народження ІV-ЖС № 277944;

-   світлокопію договору про навчання;

-   світлокопію довідки з навчального закладу;

-   світлокопію антикризової пропозиції від ЗГУ;

-   довідку з центру зайнятості, відповідно до якої позивач перебуває на обліку та отримала за жовтень 2009 року дохід у сумі 267 грн. 09 коп.

Відповідач заперечує проти задоволення позову, мотивуючи наявністю в нього на утриманні неповнолітнього сина, якого виховує сам, відсутністю можливості працевлаштування й стати на облік у центрі зайнятості через наявність земельної ділянки.

Крім того відповідач вважає, що позивач досягши вісімнадцятирічного віку й поступивши на заочну форму навчання, має сама також вживати заходів по своєму працевлаштуванню, оскільки форма навчання не позбавляє її можливості працювати й заробляти певні кошти.

Свої заперечення відповідач мотивує положеннями ч.1 ст.199 СК України, на яку посилається позивач, проте в частині за умови можливості надавати матеріальну допомогу, в той час як відповідно до тверджень відповідача, він не має такої можливості.

Одночасно позивач звернув увагу на те, що не зважаючи на сплату аліментів до досягненням позивачем повноліття, остання жодного разу не поінтересувалася його станом здоров’я, уникала зустріч та розмов по телефону, а все спілкування з її сторони зводилося вирішення питання щодо отримання коштів, в зв’язку з чим ним було запропоновано дочці (позивачеві) працевлаштуватися та самій себе утримувати.

В обґрунтування своїх вимог, відповідач надав суду:

-   світлокопію свідоцтва про народження ОСОБА_3, 10 серпня 2001 року;

-   світлокопію довідки про стан сім’ї;

-   світлокопію свідоцтва про одруження;

-   світлокопію паспорта громадянина України;

-   довідку з медичного закладу;

-   світлокопії корінців по сплаті вартості комунальних послуг;

-   довідку про відмову у прийнятті на роботу через відсутність вакансій.

    Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши надані ними докази та матеріали справи, суд погоджуючись з наявністю матеріальних труднощів у позивача, приходить до висновку про потребу відмови у задоволенні позову виходячи з наступного:

•   відповідно до  ст.11 ЦПК України, суд  розглядає  цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі;

•   відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях;

•   відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими учасниками, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню;

•   відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо, повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу;

•   в судовому засіданні на підставі пояснень сторін та досліджених матеріалів встановлено, що позивач досягши повноліття, продовжує навчатися в учбовому закладі, в зв’язку з чим відповідно до положень ч.1 ст.199 СК України має право на звернення до суду з вимогами до батьків про стягнення аліментів, в зв’язку з потребою матеріальної допомоги. Проте стягнення за вище вказаною нормою, можливе лише за умови коли батьки можуть надати матеріальну допомогу;

•   незважаючи на тривалий розгляд справи, обумовлений клопотаннями з боку позивача, останнім так і не надано суду доказів щодо наявності у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу. Все доказування в цій частині позивач звів до тверджень про обов’язок батька знайти роботу та надавати допомогу;

•   відповідач в своїх запереченнях посилається на наявність матеріальних труднощів через відсутність роботи, одноособовому утриманні неповнолітнього сина, хворобливим станом останнього, матеріальними труднощами пов’язаними оплатою комунальних платежів. Вказані твердження відповідача не заперечуються позивачем, в наслідок чого, з врахуванням вище наведеного, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу повнолітньому позивачеві яка продовжує навчання в учбовому закладі на заочній формі навчання.

Питання, щодо судових витрат підлягає вирішенню в порядку ст.88 ЦПК України.

          Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.ст.182, 198, 199, 200 СК України, ст.ст.10-11, 60, 61, 88, 208-209, 212-217   ЦПК України , суд –

В И Р І Ш И В :

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчатись – відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_1 у прибуток держави держмито в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. 00 коп.

Сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна  скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення  суду набирає законної сили  після  закінчення  цього строку. У разі подання апеляційної  скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Михайлівського районного суду

Запорізької області                         ОСОБА_4