ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Струбіцька О.М. розглянувши провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, за участі захисника Герасимчука Ю.М. за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на постанову Заставнівського районного суду Чернівецької області від 07 березня 2024 року, –

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 07 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Згідно постанови районного суду, 03.02.2024 року о 02 год. 25 хв. в Чернівецькій області в с. Звенячин на автодорозі М-19 км.448 водій ОСОБА_1 керував т/з Fiat Ducato д.н.з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння кольору обличчя). Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

На вказану постанову захисник Герасимчук Ю.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Апелянт вважає, що постанова районного суду прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, є незаконною і необґрунтованою.

Зазначає, що поза увагою районного суду залишився той факт, що ОСОБА_1 неодноразово просив працівників поліції надати йому можливість пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

ЄУНСС: 716/232/24                                 Головуючий у І інстанції: Сірик І.С.

НП: 33/822/235/24                       Доповідач: Струбіцька О.М.

       Стверджує, що на відеозаписах зафіксовано, як ОСОБА_1 наполягав на проведені огляду медичному закладі, а тому в його діях немає відмови від проходження медичного огляду.

       Заслухавши доводи захисника Герасимчука Ю.М., який підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

       Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

       Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

       Вказані вимоги при розгляді справи щодо ОСОБА_1 дотримані повною мірою не були, оскільки при прийнятті рішення поза увагою та без належної оцінки суду залишились фактичні обставини, які істотно вплинули на правильність прийнятого рішення.

       Згідно оскаржуваної постанови, суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 03.02.2024 року о 02 год. 25 хв. в Чернівецькій області в с. Звенячин на автодорозі М-19 км.448 керував т/з Fiat Ducato д.н.з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння кольору обличчя). Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

       Такий висновок районного суду є поспішним виходячи з наступного.

       Апеляційним судом встановлено, що працівниками поліції щодо ОСОБА_1 було порушено законодавчо визначений порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння.

       Порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженим Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року.

       Згідно ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів

       У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

       Вказані вимоги закону не були виконані працівниками поліції, оскільки після відмови ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції не було вжито заходів щодо надання можливості ОСОБА_1 пройти такий огляд в найближчому закладі охорони здоров`я.

       Як вбачається із досліджених відеозаписів, працівники поліції під час всього спілкування із ОСОБА_1 пропонували та наполягали саме на проведенні огляду на місці зупинки транспортного засобу.

       Після того, як у працівників поліції виник конфлікт із ОСОБА_1 поліцейські застосували до нього спец засоби.

        ОСОБА_1 неодноразово висловлював намір пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, при цьому був готовий здати будь-яке біологічне середовище.

       Поліцейськими було проігноровано бажання ОСОБА_1 пройти огляд в найближчому медичному закладі на вибір поліцейських.

       Працівники поліції, в супереч вимог закону, не надали можливості ОСОБА_1 скористатись своїм правом та пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у лікарні, що є порушенням вимог ст. 266 КУпАП, якою регулюється порядок направлення водіїв на огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

       Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан сп`яніння, проведений із порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

       Враховуючи вимоги ч.5 ст. 266 КУпАП, проведений працівниками поліції огляд ОСОБА_1 із порушенням ч.3 ст. 266 КУпАП є недійсним.

       Районним судом було проігноровано порушення ст. 266 КУпАП щодо дотримання процедури огляду, що призвело до порушення права ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд його справи.

       У апеляційного суду відсутні підстави для спростування доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не зміг пройти огляд у медичному закладі, оскільки працівники поліції, як видно із відеозаписів, без будь-якої мотивації не доставили його до медичного закладу незважаючи на його наполягання.

       Згідно ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

       Ні районний суд, ні апеляційний суд не мають права перебирати на себе визначений ст. 251 КУпАП обов`язок збирання доказів, який покладений у даному випадку на орган поліції.

       Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

       Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

       Така ж позиція встановлена і в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

       Незважаючи на таке істотне процесуальне порушення, якому районний суд не надав належної правової оцінки, ОСОБА_1 було поспішно притягнуто до адміністративної відповідальності.

       На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції не виконано вимоги ст. 245 КУпАП про всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню, а справа закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

       Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №035897 від 03.02.2024 року не відповідає вимогам передбаченим ст. 256 КУпАП, постанова Заставнівського районного суду Чернівецької області від 07 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

       Керуючись ч.2 ст.62 Конституції України, ст.ст. 245, 247, 251, 252, 266, 283, 294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Герасимчука Ю.М. задовольнити.

Постанову Заставнівського районного суду Чернівецької області від 07 березня 2024 року скасувати та провадження по справі щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду         [підпис]                            О.М. Струбіцька

"Копія. Згідно з оригіналом."

Суддя - доповідач  _________________   Струбіцька О.М.

(посада)                          (М.П., підпис)                      (ПІБ)

04.04.2024 року

(дата засвідчення копії)