Справа № 214/168/20

                                                                                3/214/405/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 лютого 2020 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Малаховська І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Полку патрульної в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

17.12.2019 року о 20-00 годині в АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , громадянин ОСОБА_1 перебував в п`яному вигляді, виражався нецензурною лайкою в громадському місці, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив своїми діями дрібне хуліганство.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що з фактами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, не згоден. 17.12.2019 рок о 20-00 він не перебував в тверезому стані, проте громадський порядок не порушував, присів на лавку біля будинку №20 вул. Покровська та заснув.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона. За відсутності хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Так, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.. 173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

В свою, чергу в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства. Надано лише рапорт, проте належних доказів про те, що подія мала місце – немає. Приймаючи до уваги і те, що ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

Санкція ст.173 КУпАП передбачає досить суворе стягнення у вигляді адміністративного арешту, а тому дана справа про адміністративне правопорушення розглядається суддею з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.

Враховуючи вищевикладене слід зазначити, зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява №926/08), що суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 вчинив аміністратвине правопорушення, а саме перебував в п`яному вигляді, виражався нецензурною в громадському місці та порушував громадський порядок.

За таких обставин в діях ОСОБА_1 не вбачається ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, відповідно якого провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 33-35, ч. ст. 173, п. 7 ч. 1 ст. 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, 

ПОСТАНОВИВ:

На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП – закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського Апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя                                                                 І.Б. Малаховська