Судове рішення #84890644

Справа № 420/671/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року м. Одеса


Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -


встановив:


До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликова Руслана Гюндуз огли щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. у виконавчому провадженні № 59742151;

- стягнути з державного бюджету шляхом безспірного списання з єдиного рахунку державного казначейства на користь позивача матеріальну шкоду, завдану діями державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликова Руслана Гюндуз огли щодо винесення постанови про постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. у виконавчому провадженні № 59742151, у сумі 23150,00 грн. та 10000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 13.02.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання 17.02.2020 року представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду зазначений відповідач повідомлений належним чином, (а.с.69, 71), про причини неявки його представника суд не повідомив, будь-яких процесуальних заяв, в тому числі про відкладення (перенесення) розгляду справи від нього до суду не надійшло.

В судовому засіданні 17.02.2020 року після вступного слова представником позивача та представником відповідача - Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заявлені усні клопотання про продовження розгляду справи за їх відсутності у письмовому провадженні, із зазначенням, що у них відсутня потреба заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

В судовому засіданні 17.02.2020 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, із зазначенням таких фактичних обставин:

- 01.08.2019 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» було укладено договір оренди нежитлового приміщення. Згідно до умов даного договору ФОП ОСОБА_1 прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення та зобов`язався сплачувати грошові кошти за його використання. Згідно до п. 9.2. Договору, у випадку несвоєчасної сплати орендної плати, Орендар повинен сплатити Орендодавцю штраф, у розмірі 10% від суми простроченого платежу;

- 21.08.2019 р. Другим Київським відділом ДВС м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області було винесено постанови про відкриття щодо ОСОБА_1 виконавчих проваджень № 59738493 про стягнення коштів в розмірі 13600,00 грн. за Постановою № 138/19 від 04.03.2019 р. та № 59742151 про стягнення коштів в розмірі 13600,00 грн. за Постановою № 219/19 від 20.03.2019 р. на користь Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР. В межах виконавчого провадження № 59738493 17.09.2019 р. державним виконавцем Меликовим Русланом Гюндуз огли було винесено постанову про арешт коштів боржника;

- в постанові було зазначено, що в ході проведення виконавчих дій було встановлено, що боржник (фізична особа ОСОБА_1 ) має відкриті рахунки у банках: Код фінансової установи - 328209, назва фінансової установи - Акціонерний банк «Південний», номер рахунку - НОМЕР_1 , код валюти рахунку - UAH; Код фінансової установи - 328209, назва фінансової установи - Акціонерний банк «Південний», номер рахунку - НОМЕР_2 , код валюти рахунку - UAH. Враховуючи ці обставини державним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти, що містились на даних рахунках у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 15229 грн.;

- в подальшому, 10.10.2019 р., в межах виконавчого провадження № 59742151, державним виконавцем Меликовим Русланом Гюндуз огли було винесено постанову про арешт коштів боржника. В даній постанові було зазначено, що в ході проведення виконавчих дій було встановлено, що боржник (фізична особа ОСОБА_1 ) має відкриті рахунки у банках: Код фінансової установи - 328209, назва фінансової установи - Акціонерний банк «Південний», номер рахунку - НОМЕР_1 , код валюти рахунку - UAH; Код фінансової установи - 328209, назва фінансової установи - Акціонерний банк «Південний», номер рахунку - НОМЕР_2 , код валюти рахунку - UAH. Враховуючи ці обставини державним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти, що містились на даних рахунках. В цій постанові не було вказано, що грошові кошти, що містяться на рахунках боржника мають бути арештовані в межах суми звернення стягнення;

- вказана постанова про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. не була вручена ОСОБА_1 належним чином, його не було повідомлено про вказаний арешт та він не мав змоги ознайомитись із текстом постанови від 10.10.2019 р. № 59742151 своєчасно;

- на виконання вказаного вище Договору оренди від 01.08.2019 р., станом на 30.10.2019 р. ФОП ОСОБА_1 мав сплатити на користь ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» грошові кошти в розмірі 240000,00 гривень. 30.10.2019 р. ФОП ОСОБА_1 шляхом формування платіжного доручення ініціював оплату 231500,00 гривень на рахунок свого контрагента за Договором оренди від 01.08.2019 р., ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ», за серпень-жовтень 2019 року. Проте, вказаний платіж не був проведений банком 30.10.2019 р., у зв`язку із накладенням арешту на всі грошові кошти, що містились на рахунках ОСОБА_1 , згідно до постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. № 59742151, винесеної державним виконавцем Другого Київського відділу ДВС м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликовим Русланом Гюндуз огли;

- під час винесення постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. № 59742151, державним виконавцем Меликовим Русланом Гюндуз огли було порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та вказаної інструкції;

- звернувшись на особистий прийом до виконавця, ОСОБА_1 звернув його увагу на вказане порушення та зазначив, що наявність арешту на всіх грошових коштах з огляду на суму стягнення у 13600,00 гривень суттєво порушує його права та не дає змогу вести господарську діяльність, зокрема вчиняти видаткові операції на виконання зобов`язань за господарськими договорами. Адже, згідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Нацбанку від 21.01.2004 № 22, банк зупиняє видаткові операції по рахунку клієнта у випадку накладення на такий рахунок арешту. При цьому зазначено, що зупинення видаткових операцій має здійснюватися у межах суми, на яку накладено арешт, за винятком випадків, накладення арешту без зазначення такої суми. Від державного виконавця Карбуняном О.О. було отримано запевнення, що 31.10.2019 р. постанова про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. буде виправлена та направлена до банку. Проте, жодних дій щодо цього державний виконавець Меликов Руслан Гюндуз огли не вчинив;

- 31.10.2019 р. до Другого Київського відділу ДВС м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Карбуняном О.О. було надано листи від Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР від 231.10.2019 р. № 01-10/55-3Г, згідно до яких ОСОБА_1 в повному обсязі сплатив штрафи за Постановою № 138/19 від 04.03.2019р. та № 219/19 від 20.03.2019 р. У вказаних листах в.о. начальника управління просив повернути управлінню виконавчі документи щодо ОСОБА_1 , згідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Проте, в порушення вимог Закону, державний виконавець виніс постанови № 59738493 та № 59742151 про повернення виконавчих документів стягувачу лише 05.11.2019 р.;

- вказаними постановами, крім іншого, було припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Банком вказані постанови було виконано лише 07.11.2019 р., і лише 07.11.2019 р. оплата за оренду згідно Договору від 01.08.2019 р. була перерахована від ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ»;

- в жовтні 2019 р. ОСОБА_1 звертався з листом до ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ», в якому зобов`язувався сплатити частину орендної плати до 31.10.2019 р. без застосування до нього штрафних санкцій. Вказану пропозицію було погоджено ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ». В подальшому, виконати досягнуті домовленості ОСОБА_1 не міг через існування протиправного арешту на всіх належних йому грошових коштах. З огляду на те, що грошові кошти було сплачено ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» лише 07.11.2019 р., Товариство звернулось до ОСОБА_1 з претензією про сплату суми штрафу в розмірі 23150,00 гривень. Вказану претензію позивач отримав 24.12.2019 р. та 27.12.2019 р., на виконання її вимог, задля уникнення розірвання Договору оренди від 01.08.2019 р. з боку орендодавця та продовження здійснення господарської діяльності, а також з метою збереження ділової репутації перед партнером, сплатив ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» штраф у розмірі 23150,00 гривень;

- винесення постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. № 59742151 з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» призвело до безпідставного арешту всіх належних ФОП ОСОБА_1 грошових коштів, у зв`язку із чим він зазнав матеріальної шкоди в розмірі 23150,00 гривень, у вигляді штрафу, який вимушений був сплатити своєму контрагенту за умовами Договору оренди від 01.08.2019 р.;

- з огляду на те, що протиправні дії державного виконавця Меликова Руслана Гюндуз огли щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. № 59742151 з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» призвели до спричинення ФОП ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 23150,00 гривень, вважаємо, що належним способом захисту порушеного права є звернення до суду із позовом про визнання дій державного виконавця протиправними та відшкодування моральної та матеріальної шкоди. Вказана позиція узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.03.2019 р. у справі № 920/715/17;

- протиправними діями державного виконавця Другого Київського відділу ДВС м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликова Руслана Гюндуз огли позивачу було завдано, в тому числі, і моральної шкоди. З огляду на об`єктивну неможливість виконати зобов`язання перед ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ», ОСОБА_1 15.10.2019 р. звернувся до Товариства з листом, в якому просив погодити дату оплати боргу до 31.10.2019 р. та не застосовувати до нього штрафні санкції, передбачені Договором. Станом на той час, на рахунку ФОП ОСОБА_1 мали зібратись грошові кошти для перерахування партнерові, ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ». Вказана дата була погоджена сторонами, між ними було досягнуто компромісу. Проте, ОСОБА_1 не знав та не був жодним чином повідомлений про те, що другою постановою державного виконавця про арешт коштів від 10.10.2019 р. № 59742151 були арештовано всі грошові кошти, що знаходились на його рахунках, а отже, виконати зобов`язання перед ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» він не міг через обтяження ДВС. Таким чином, обіцянка про сплату грошових коштів в строк до 31.10.2019 р. не була виконана ОСОБА_1 , через протиправне обтяження належних йому грошових коштів, у зв`язку із чим відносини між ним та ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» погіршились та він отримав претензію про сплату штрафних санкцій за Договором оренди від 01.08.2019 р.;

- моральна шкода, спричинена позивачу, полягає в погіршенні ділової репутації ФОП ОСОБА_1 (невиконання запропонованих самим ОСОБА_1 умов щодо погашення боргу). Заподіяна ця шкода була через обтяження, накладене на всі належні ОСОБА_1 грошові кошти, а не на грошові кошти в межах стягнення за виконавчим провадженням № 59742151, з вини державного виконавця Другого Київського відділу ДВС м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликова Руслана Гюндуз огли;

- в даному випадку вбачається причинно-наслідковий зв`язок між діями державного виконавця Другого Київського відділу ДВС відділу ДВС м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликова Руслана Гюндуз огли щодо винесення протиправної постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. № 59742151 та моральною шкодою, спричиненою ФОП ОСОБА_1 А саме: за наявності протиправного арешту всіх грошових коштів ОСОБА_1 , він не міг виконати зобов`язання за Договором оренди від 01.08.2019р. та досягнуті домовленості за партнером, що призвело до погіршення ділової репутації ФОП ОСОБА_1 . Таким чином, спричинену моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює в 10000,00 гривень.

В судовому засіданні 17.02.2020 року представник відповідача - Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не визнав адміністративний позов повністю, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, із зазначенням таких обставин:

- із матеріалів справи вбачається, що у зв`язку із ухиленням позивача від добровільного виконання власних зобов`язань, покладених на нього Постановою № 219/19 виданої 20.03.2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю ОМР, щодо сплати штрафу у розмірі 13600 грн., державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликовим Русланом Гюндуз огли було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 59742151. 10 жовтня 2020 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликовим Русланом Гюндуз огли було винесено Постанову про арешт коштів боржника;

- із тексту адміністративного позову, заяви про усунення недоліків позовної заяви, додатків до адміністративного позову вбачається що позивач дізнався про порушення його прав саме 30.10.2019 року, коли платіж на користь ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» за Договором оренди від 01.08.2019 року, не був проведений банком, у зв`язку із накладенням арешту на грошові кошти, що містились на рахунках позивача, згідно до Постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2019 року по ВП № 59742151 винесеної державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликовим Русланом Гюндуз огли. Як вбачається із заяви про усунення недоліків позовної заяви, про факт арешту грошових коштів позивач дізнався у зв`язку із неможливістю проведення платежів з належного йому банківського рахунку. Крім того, позивач зазначає, що після цього звертався до виконавця, і звернув його увагу на те, що наявність арешту на всіх грошових коштах з огляду на суму стягнення у 13600,00 гривень суттєво порушує його права та не дає змогу вести господарську діяльність, зокрема вчиняти видаткові операції на виконання зобов`язань за господарськими договорами;

- 5 листопада 2019 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликовим Русланом Гюндуз огли, у зв`язку із виконанням позивачем у повному обсязі зобов`язань перед Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю ОМР винесено Постанову про зняття арешту з коштів боржника. За захистом своїх прав позивач вирішив звернутися аж 17 січня 2020 року і чомусь до Господарського суду Одеської області, що є порушенням встановленої юрисдикції, та що стало підставою для відмови у відкритті провадження. До Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшов взагалі 29 січня 2020 року, про що свідчить відповідна відмітка суду;

- починаючі з моменту, коли на думку позивача були порушені його права (30.10.2019 р.) та по момент звернення до Одеського окружного адміністративного суду (29.01.2020) року, позивач не звертався до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області з метою захисту своїх прав, та вирішення проблемних питань;

- твердження позивача, щодо не отримання ним, та не ознайомлення його із змістом Постанови про арешт коштів від 10.10.2019 року не можуть братися до уваги судом, адже при вирішенні даного спору важливо встановити не момент ознайомлення позивача з Постановою, а момент, коли позивач дізнався про порушення його прав. Про момент порушення прав позивача (а саме 30.10.2019 року) неодноразово зазначено у позовній заяві, та заяві про усунення недоліків позовної заяви. Саме з цієї дати необхідно розраховувати строк, на звернення позивача за захистом своїх прав;

- фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із грубим порушенням строків, передбачених ч. 5 ст. 74 Законом України «Про виконавче провадження». Позовна вимога, щодо стягнення матеріальної шкоди у сумі 23150,00 грн., та відшкодування моральної шкоди у сумі 10000,00 грн., є похідної від позовної вимоги про визнання протиправною дій державного виконавця, щодо винесення Постанови про арешт коштів від 10.10.2019 року, а тому у разі відмови у задоволенні першої позовної вимоги, позовна вимога про стягнення моральної і матеріальної шкоди повинна бути залишена судом без задоволення.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача - Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що 21.08.2019 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликовим Русланом Гюндуз огли винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59742151 (а.с.61), якою:

- відкрито виконавче провадження з виконання Постанови № 219/19, виданої 20.03.2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю ОМР, про стягнення коштів з ОСОБА_1 у розмірі 13600,00 грн.

02.10.2019 року позивач ознайомився з матеріалами виконавчого провадження. (а.с.92)

10.10.2019 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликовим Русланом Гюндуз огли винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № 59742151 (а.с.28), якою, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», постановлено:

- накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику: ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту даної постанови, державним виконавцем встановлено, що в ході проведення виконавчих дій стало відомо, що боржник має відкриті рахунки у банках:

- код фінансової установи - 328209, назва фінансової установи - Акціонерний банк «Південний», номер рахунку НОМЕР_1 , код валюти рахунку - UAH;

- код фінансової установи - 328209, назва фінансової установи - Акціонерний банк «Південний», номер рахунку 26003000005339, код валюти рахунку - UAH.

05.11.2019 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликовим Русланом Гюндуз огли винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 59742151 (а.с.32), якою керуючись п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», постановлено:

- виконавчий документ: постанова № 219/19, виданий 20.03.2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю ОМР про стягнення коштів з ОСОБА_1 у розмірі 13600,00 грн. повернути стягувачу;

- припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

05.11.2019 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликовим Русланом Гюндуз огли винесено постанову про зняття арешту з коштів ВП № 59742151 (а.с.93-94), якою керуючись ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», постановлено зняти арешт з:

- код фінансової установи - 328209, назва фінансової установи - Акціонерний банк «Південний», номер рахунку НОМЕР_1 , код валюти рахунку - UAH;

- код фінансової установи - 328209, назва фінансової установи - Акціонерний банк «Південний», номер рахунку НОМЕР_2 , код валюти рахунку - UAH,

що належить боржнику: ОСОБА_1 .

Судом також встановлено, що 1 серпня 2019 року між позивачем, як Орендарем, та Товариством з обережною відповідальністю «ЛЕНД БЕЙЗ», як Орендодавцем, укладено договір оренди нежитлового приміщення (а.с.20-24), відповідно до умов якого, зокрема:

1. Предмет договору

1.1. Договором регулюються правовідносини, пов`язані з передачею Орендодавцем Орендарю в строкове платне користування нежитлового приміщення, зазначеного в п. 1.2.-1.3. (Далі Приміщення або Об`єкт оренди).

1.2. Адреса приміщення: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 8А.

1.3. Загальна площа: 14773,50 кв.м.

5. Орендна плата і порядок розрахунків

5.1. Розмір орендної плати становить: 80000,00 гривень на місяць.

5.3. Орендна плата за перший місяць оренди сплачується Орендарем в безготівковому порядку протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Договору. В цей же термін, Орендар зобов`язаний здійснити оплату гарантійного платежу, розмір якого дорівнює розміру орендної плати за один місяць оренди, визначений в п. 5.1 Договору

5.4. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку не пізніше 25-го числа поточного місяця за наступний місяць. Якщо дата оплати оренди випадає на вихідний день, то орендна плата сплачується в перший робочий день. Вихідними вважаються субота, неділя та державні свята.

5.7. При простроченні оплати більше трьох місяців, і відсутності узгодженого графіка погашення заборгованості, Орендодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір.

7. Права та обов`язки орендаря

7.2. Орендар зобов`язується:

7.2.1. Своєчасно здійснювати орендні платежі, а в разі виникнення заборгованості на момент розірвання Договору оплатити її в повному обсязі.

9. Відповідальність сторін

9.2. У випадку несвоєчасної сплати орендної плати, Орендар повинен сплатити Орендодавцю штраф, у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Позивачем отримано претензію № 1 від 23.12.2019 року ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» (а.с.35-36), відповідно до змісту якої, зокрема:

- 1 серпня 2019 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ ЛЕНД БЕЙЗ» було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 1, згідно до якого ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» передало, а ФОП ОСОБА_1 прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення;

- згідно до п. 5.1. Договору, Розмір орендної плати становить: 80000,00 (вісімдесят тисяч) гривень;

- пункт 5.4. Договору передбачає, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку не пізніше 25-го числа поточного місяця за наступний місяць;

- проте, в порушення вимог вказаного пункту Договору ФОП ОСОБА_1 своєчасно не сплатив орендну плату за користування нежитловими приміщеннями за період з серпня по жовтень 2019 р.;

- грошові кошти в розмірі 231500,00 гривень часткової оплати за оренду згідно договору № 1 від 01.08.2019 р. за серпень-жовтень були перераховані на рахунок ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» лише 07.11.2019 р.;

- відповідно до п. 9.2 Договору оренди у випадку несвоєчасної сплати орендної плати, Орендар повинен сплатити Орендодавцю штраф, у розмірі 10% від суми простроченого платежу;

- з огляду на суму простроченого платежу - 231500,00 грн., сума штрафу, що підлягає сплаті ФОП ОСОБА_1 складає 23150,00 грн.;

- з огляду на зазначене вище, позивача просять у 3-денний строк з дня отримання цієї претензії сплатити штрафні санкції за Договором оренди № 1 від 01.08.2019 року в розмірі 23150,00 грн.;

- в протилежному випадку, ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» вимушене буде розглянути питання про розірвання Договору оренди № 1 від 01.08.2019 р. та звернутись до Господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з подальшим покладанням на позивача всіх судових витрат.

Відповідно до платіжного доручення № 11 від 27 грудня 2019 року (а.с.37), позивачем сплачено ТОВ «Ленд Бейз» суму - 23150,00 грн., призначення платежу: оплата штрафу, за не своєчасну оплату платежу згідно претензії № 1 від 12.11.2019 року.

Не погоджуючись із діями державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликова Руслана Гюндуз огли щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. у виконавчому провадженні № 59742151, які, на думку позивача потягли матеріальну та моральну шкоди позивача, він звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.5-6, 25, 33-34):

- ухвали Господарського суду Одеської області від 22 січня 2020 року по справі № 916/139/20, якою:

- відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вх. № 142/20 від 17.01.2020 року) до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання дій державного виконавця протиправними та відшкодування 23150грн. матеріальної та моральної 10000грн. шкоди;

- роз`яснено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , що розгляд справи з позовними вимогами, заявленими у позові - віднесено до юрисдикції Одеського окружного адміністративного суду;

- листа позивача «Про погодження строків платежів» від 15.10.2019 року (а.с.25), адресованого ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ», в якому позивач просить погодити можливість часткової сплати заборгованості до 31.10.2019 р. без нарахування йому штрафних санкцій в розмірі 10% від суми боргу, як це передбачено Договором оренди від 01.08.2019 р. Згідно зі змістом даного листа, позивачем також зазначено:

- 01.08.2019 р. між позивачем та ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» було укладено Договір оренди нерухомого майна;

- відповідно до умов Договору, розмір орендної плати становить: 80 000,00 (вісімдесят тисяч) гривень на місяць та сплачується в безготівковому порядку не пізніше 25-го числа поточного місяця за наступний місяць;

- протягом серпня-жовтня 2019 р. з об`єктивних, незалежних від позивача причин, в нього не було можливості своєчасно здійснювати оплату оренди;

- проте, позивач не відмовляється від взятих на себе зобов`язань та гарантує погашення заборгованості перед ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ»;

- платіжного доручення № 5 від 30 жовтня 2019 року, одержаного банком 7 листопада 2019 року, відповідно до якого: платник - позивач; одержувач - ТОВ «Ленд Бейз»; сума - 231500,00 грн.; призначення платежу - за оренду згідно договору № 1 від 01.08.2019, за серпень-жовтень;

- виписки по рахунку позивача за період з 01.11.2019 року по 14.11.2019 року.

На виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копії матеріалів виконавчого провадження № 59742151. (а.с.84-88)

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частинами 1 та 3 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законам України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закону № 1404-VIII), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року № 435-IV (далі - ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно абз. 1 до п. 8 розділу VIII Інструкції № 512/5 на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону № 1404-VIII про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених судом обставин, а саме:

1. Щодо позовної вимоги про: визнання протиправними дій державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликова Руслана Гюндуз огли щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. у виконавчому провадженні № 59742151, - слід зазначити таке.

Як наведено вище, згідно з ч. 3 ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно абз. 1 до п. 8 розділу VIII Інструкції № 512/5 на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

В судовому засіданні 17.02.2020 року представник відповідача зазначив, що ним не заперечується, що законодавством встановлено, що арешт накладається, зокрема, саме у розмірі суми стягнення та що у постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом.

Судом встановлено, що 10.10.2019 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликовим Русланом Гюндуз огли винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № 59742151, якою, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», постановлено:

- накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику: ОСОБА_1 .

З встановленого вбачається, що в зазначеній постанові від 10.10.2019 року про арешт коштів боржника ВП № 59742151 арешт накладений не у розмірі суми стягнення та не зазначена сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом.

Отже, при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. у виконавчому провадженні № 59742151 державний виконавець Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликов Руслан Гюндуз огли діяв з порушенням ч. 3 ст. 56 Закону № 1404-VIII та абз. 1 до п. 8 розділу VIII Інструкції № 512/5, відповідно

суд дійшов висновку, що:

- оскаржувані дії щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. у виконавчому провадженні № 59742151 вчинені державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликовим Русланом Гюндуз огли: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними.

При визнанні оскаржених дій протиправними судом враховано, що постановами державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликова Руслана Гюндуз огли від 05.11.2019 року:

- про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 59742151, зокрема: припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення;

- про зняття арешту з коштів ВП № 59742151: знято арешт з:

- код фінансової установи - 328209, назва фінансової установи - Акціонерний банк «Південний», номер рахунку НОМЕР_1 , код валюти рахунку - UAH;

- код фінансової установи - 328209, назва фінансової установи - Акціонерний банк «Південний», номер рахунку НОМЕР_2 , код валюти рахунку - UAH,

що належить боржнику: ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представником позивача зазначено, що саме, виходячи з наведених обставин, позивачем оскаржені дії відповідача з винесення постанови про арешт коштів боржника, а не відповідна постанова.

Щодо посилання представника відповідача - Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у відзиві на позовну заяву на пропуск строку звернення до адміністративного суду, - слід зазначити таке.

Так, по-перше, єдиною підставою відмови у задоволенні позовних вимог у відзиві на позовну заяву зазначено пропуск строку звернення до адміністративного суду, проте, а ні в позовній заяві, а ні разом з нею додатково, а ні в судовому засіданні представником відповідача не заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

По-друге, при відкритті провадження у справі, в ухвалі суду від 13.02.2020 року, судом вирішено питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, та зазначено, зокрема, підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

По-третє, при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд враховував усі доводи позивача: тривалість строку, який пропущено; поведінку позивача протягом цього строку; дії, які він вчиняв, і їхню пов`язаність з підготовкою до звернення до суду та оцінив їх в сукупності, в тому числі те, проте не виключно, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 22 січня 2020 року по справі № 916/139/20:

- відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вх. № 142/20 від 17.01.2020 року) до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання дій державного виконавця протиправними та відшкодування 23150грн. матеріальної та моральної 10000грн. шкоди;

- роз`яснено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , що розгляд справи з позовними вимогами, заявленими у позові - віднесено до юрисдикції Одеського окружного адміністративного суду.

Так, суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

2. Щодо позовних вимог про: стягнення з державного бюджету шляхом безспірного списання з єдиного рахунку державного казначейства на користь позивача матеріальної шкоди, завданої діями державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликова Руслана Гюндуз огли щодо винесення постанови про постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. у виконавчому провадженні № 59742151, у сумі 23150,00 грн. та 10000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, - слід зазначити таке.

2.1. Щодо стягнення матеріальної шкоди.

Судом встановлено, що 1 серпня 2019 року між позивачем, як Орендарем, та Товариством з обережною відповідальністю «ЛЕНД БЕЙЗ», як Орендодавцем, укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого, зокрема:

1. Предмет договору

1.1. Договором регулюються правовідносини, пов`язані з передачею Орендодавцем Орендарю в строкове платне користування нежитлового приміщення, зазначеного в п. 1.2.-1.3. (Далі Приміщення або Об`єкт оренди).

5. Орендна плата і порядок розрахунків

5.1. Розмір орендної плати становить: 80000,00 гривень на місяць.

5.3. Орендна плата за перший місяць оренди сплачується Орендарем в безготівковому порядку протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Договору. В цей же термін, Орендар зобов`язаний здійснити оплату гарантійного платежу, розмір якого дорівнює розміру орендної плати за один місяць оренди, визначений в п. 5.1 Договору.

5.4. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку не пізніше 25-го числа поточного місяця за наступний місяць. Якщо дата оплати оренди випадає на вихідний день, то орендна плата сплачується в перший робочий день. Вихідними вважаються субота, неділя та державні свята.

5.7. При простроченні оплати більше трьох місяців, і відсутності узгодженого графіка погашення заборгованості, Орендодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір.

7. Права та обов`язки орендаря

7.2. Орендар зобов`язується:

7.2.1. Своєчасно здійснювати орендні платежі, а в разі виникнення заборгованості на момент розірвання Договору оплатити її в повному обсязі.

9. Відповідальність сторін

9.2. У випадку несвоєчасної сплати орендної плати, Орендар повинен сплатити Орендодавцю штраф, у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Жодних додатків, додаткових угод тощо до даного договору позивачем суду не надано.

Виходячи з умов наведеного договору, станом на дату прийняття відповідачем постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. у виконавчому провадженні № 59742151, позивачем повинна була сплачена (до 25.09.2019 року) орендна плата з серпня по жовтень 2019 року включно.

Позивачем суду наданий лист позивача «Про погодження строків платежів» від 15.10.2019 року, адресований ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ», в якому позивач просить погодити можливість часткової сплати заборгованості до 31.10.2019 р. без нарахування йому штрафних санкцій в розмірі 10% від суми боргу, як це передбачено Договором оренди від 01.08.2019 р. Згідно зі змістом даного листа, позивачем також зазначено:

- 01.08.2019 р. між позивачем та ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» було укладено Договір оренди нерухомого майна;

- відповідно до умов Договору, розмір орендної плати становить: 80 000,00 (вісімдесят тисяч) гривень на місяць та сплачується в безготівковому порядку не пізніше 25-го числа поточного місяця за наступний місяць;

- протягом серпня-жовтня 2019 р. з об`єктивних, незалежних від позивача причин, в нього не було можливості своєчасно здійснювати оплату оренди;

- проте, позивач не відмовляється від взятих на себе зобов`язань та гарантує погашення заборгованості перед ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ».

Отже, орендна плата за договором від 01.08.2019 року з серпня по жовтень 2019 року, відповідно до вищенаведених умов цього договору, позивачем не сплачена. Відповідна заборгованість виникла до прийняття постанови, дії з винесення якої оскаржені позивачем, та не у зв`язку із її прийняттям.

При цьому також слід зазначити, що жодних доказів щодо надіслання та/або вручення листа позивача «Про погодження строків платежів» від 15.10.2019 року Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕНД БЕЙЗ» - позивачем, на виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, суду не надано.

Крім того, позивачем отримано претензію № 1 від 23.12.2019 року ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ», відповідно до змісту якої, зокрема:

- 1 серпня 2019 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ ЛЕНД БЕЙЗ» було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 1, згідно до якого ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» передало, а ФОП ОСОБА_1 прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення;

- згідно до п. 5.1. Договору, Розмір орендної плати становить: 80000,00 (вісімдесят тисяч) гривень;

- пункт 5.4. Договору передбачає, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку не пізніше 25-го числа поточного місяця за наступний місяць;

- проте, в порушення вимог вказаного пункту Договору ФОП ОСОБА_1 своєчасно не сплатив орендну плату за користування нежитловими приміщеннями за період з серпня по жовтень 2019 р.;

- грошові кошти в розмірі 231500,00 гривень часткової оплати за оренду згідно договору № 1 від 01.08.2019 р. за серпень-жовтень були перераховані на рахунок ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» лише 07.11.2019 р.;

- відповідно до п. 9.2 Договору оренди у випадку несвоєчасної сплати орендної плати, Орендар повинен сплатити Орендодавцю штраф, у розмірі 10% від суми простроченого платежу;

- з огляду на суму простроченого платежу - 231500,00 грн., сума штрафу, що підлягає сплаті ФОП ОСОБА_1 складає 23150,00 грн.;

- з огляду на зазначене вище, позивача просять у 3-денний строк з дня отримання цієї претензії сплатити штрафні санкції за Договором оренди № 1 від 01.08.2019 року в розмірі 23150,00 грн.;

- в протилежному випадку, ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» вимушене буде розглянути питання про розірвання Договору оренди № 1 від 01.08.2019 р. та звернутись до Господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з подальшим покладанням на позивача всіх судових витрат.

Зі змісту цієї претензії вбачається, що ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» підтверджується наявність заборгованості позивача за серпень-жовтень 2019 року, аналіз якої відповідно до умов договору судом наведений вище, та в претензії немає жодних даних щодо листа позивача «Про погодження строків платежів» від 15.10.2019 року та щодо результатів його розгляду ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ».

Відповідно, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача з винесення постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. у виконавчому провадженні № 59742151 з сумою 23150,00 грн. матеріальної шкоди позивача за претензією № 1 від 23.12.2019 року ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ».

Суд також звертає увагу позивача на те, що відповідно до платіжного доручення № 11 від 27 грудня 2019 року, позивачем сплачено ТОВ «Ленд Бейз» суму - 23150,00 грн., призначення платежу: оплата штрафу, за не своєчасну оплату платежу згідно претензії № 1 від 12.11.2019 року, а не від 23.12.2019 року.

Виходячи з встановлених обставин, позиція позивача з зазначених позовних вимог із зазначенням таких фактичних обставин, зокрема: від державного виконавця Карбуняном О.О. було отримано запевнення, що 31.10.2019 р. постанова про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. буде виправлена та направлена до банку; в жовтні 2019 р. ОСОБА_1 звертався з листом до ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ», в якому зобов`язувався сплатити частину орендної плати до 31.10.2019 р. без застосування до нього штрафних санкцій; вказану пропозицію було погоджено ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ», - є необґрунтованою, недоведеною, безпідставною та не спростовує висновків суду щодо спірних правовідносин.

Також, безпідставним є посилання представника позивача, на те, що: 31.10.2019 р. до Другого Київського відділу ДВС м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Карбуняном О.О. було надано листи від Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР від 231.10.2019 р. № 01-10/55-3Г, згідно до яких ОСОБА_1 в повному обсязі сплатив штрафи за Постановою № 138/19 від 04.03.2019 р. та № 219/19 від 20.03.2019 р. У вказаних листах в.о. начальника управління просив повернути управлінню виконавчі документи щодо ОСОБА_1 , згідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Проте, впорушення вимог Закону, державний виконавець виніс постанови № 59738493 та № 59742151 про повернення виконавчих документів стягувачу лише 05.11.2019 р.; вказаними постановами, крім іншого, було припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Банком вказані постанови було виконано лише 07.11.2019 р., і лише 07.11.2019 р. оплата за оренду згідно Договору від 01.08.2019 р. була перерахована від ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ», - оскільки в даній справі позивач не оскаржує, а ні дії відповідача щодо строків повернення виконавчих документів стягувачу, а ні дії банку, щодо строків виконання постанов про припинення чинності арешту, відповідно наведені обставини не є предметом розгляду (дослідження/встановлення/тощо) у спірних правовідносинах в межах заявлених позивачем вимог.

Окремо слід зазначити, що, враховуючи фактичне зазначення позивачем, що він звертався до державного виконавця Карбуняна О.О. та отримав від нього запевнення, що 31.10.2019 р. постанова про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. буде виправлена та направлена до банку, позивач був обізнаний про тимчасове накладення арешту на всі рахунки позивача, тобто у питанні оплати заборгованості за договором оренди, діяв на власний ризик.

Предметом доказування у даній справі є факти неправомірних дій суб`єкта владних повноважень, виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями суб`єкта владних повноважень і заподіянням шкоди.

Неправомірність дій суб`єкта владних повноважень має підтверджуватись належними доказами. Протиправні дії чи бездіяльність є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи є безумовним наслідком такої протиправної дії.

В межах справи що розглядається суди визнав протиправними дії відповідача, разом із тим причинний зв`язок між протиправністю дій судом не встановлено, що доводить не встановлення обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з системного аналізу положень ст.ст. 22, 1173, 1174 ЦК України, суд дійшов висновку, що підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання самостійно на власний ризик і майнові втрати від такої діяльності, обумовлені договірними зобов`язаннями сторін, не можуть покладатися на державу за самим лише фактом їх понесення в будь-якому разі.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 17.12.2019 року по справі № 820/915/17 (адміністративне провадження № К/9901/31472/19), від 12.03.2019 року по справі № 920/715/17 (адміністративне провадження № 12-199гс18), від 24 квітня 2018 року по справі № 820/915/17 (адміністративне провадження № К/9901/1091/17).

2.2. Щодо стягнення моральної шкоди.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до пункту 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

За правилами ч. 5 ст. 23 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналізуючи наведені положення законодавства, з урахуванням обставинами справи, а також зваживши на згадані вище роз`яснення Пленуму Верховного Суду України щодо відшкодування моральної шкоди, то насамперед треба звернути увагу на те, що сам факт визнання протиправними дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень не є безумовною і достатньою підставою для стягнення з нього моральної шкоди. У кожному випадку позивач повинен обґрунтувати заподіяння йому такої шкоди, зокрема пояснити в чому конкретно проявилося порушення його нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, що саме спричинило йому моральні страждання і в чому проявляється їхній взаємозв`язок з протиправними діями відповідача.

Жодних доказів на доведення обставин, на підставі яких заявлено ці позовні вимоги, а саме того, що: обіцянка про сплату грошових коштів в строк до 31.10.2019 р. не була виконана ОСОБА_1 , через протиправне обтяження належних йому грошових коштів, у зв`язку із чим відносини між ним та ТОВ «ЛЕНД БЕЙЗ» погіршились та він отримав претензію про сплату штрафних санкцій за Договором оренди від 01.08.2019 р.; моральна шкода, спричинена позивачу, полягає в погіршенні ділової репутації ФОП ОСОБА_1 (невиконання запропонованих самим ОСОБА_1 умов щодо погашення боргу); за наявності протиправного арешту всіх грошових коштів ОСОБА_1 , він не міг виконати зобов`язання за Договором оренди від 01.08.2019р. та досягнуті домовленості за партнером, що призвело до погіршення ділової репутації ФОП ОСОБА_1 , - позивачем не зазначено та/або не надано, та не зазначено причини неможливості їх самостійного подання суду.

Враховуючи те, що позивачем не надано належних доказів, що підтверджують заподіяння йому сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю, чи інших втрат немайнового характеру, з яких суд, при обрахуванні розміру компенсації, міг би встановити характер та обсяг моральних страждань і матеріальні витрати, понесені позивачем, та не доведено причинно-наслідковий зв`язок з предметом позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 року по справі № 815/208/17 (адміністративне провадження № К/9901/29395/18) тощо.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування зазначених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновку, що:

- позиція позивача зі спірних питань наведених позовних вимог - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи;

- підстави для стягнення з державного бюджету шляхом безспірного списання з єдиного рахунку державного казначейства на користь позивача матеріальної шкоди, завданої діями державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликова Руслана Гюндуз огли щодо винесення постанови про постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2019 р. у виконавчому провадженні № 59742151, у сумі 23150,00 грн. та 10000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, - відсутні.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 1853-5955-8571-0481 від 28.01.2020 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у загальній сумі 2942,80 грн. (а.с.19)

Проте, згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, зокрема, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з висновків суду про задоволення однієї самостійної вимоги позивача немайнового характеру, стягненню з Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст. ст. 139, 194, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:


Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: вул. Генерала Петрова, 1, м. Одеса, 65080; ідентифікаційний код юридичної особи: 41407330), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Садова, 1а, м. Одеса, 65023; ідентифікаційний код юридичної особи: 37607526) про визнання протиправними дій, стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Меликова Руслана Гюндуз огли щодо винесення постанови про арешт коштів боржника ВП № 5974215 від 10.10.2019 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Апеляційні скарги на рішення суду можуть бути подані в поряду, передбаченому ч. 6 ст. 287 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.



Суддя М.Г. Цховребова






.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація