Справа 2-1269\2007 р.

РІШЕННЯ

іменем України

27.02.2007 р. м. Саки

Сакський міськрайоний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Романюк Є. В.

з секретарем - Савицькой О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Митяївської сільської Ради про визнання права власності,

встановив:

ОСОБА_1звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1. помер його батько - ОСОБА_2, якому до смерті належало майно у вигляді жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 з господарчими спорудами; іншіх спадкоємців на вказане спадкове майно не має; вказане спадкове майно він фактично прийняв, використовує та обслуговує його. Задля визначення правого статуту спадкового майна, оформлення права власності на спадкове майно та реалізації своїх прав власника майна, просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно. Позивач ОСОБА_1у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі у відповідності до вищевикладеного. Представник відповідача Митяївської сільської Ради у судове засідання не з'явився згідно письмової заяви, позов визнав та проти його задоволення не заперечив, у зв'язку з чим у відповідності до ст. 130 ЦПК України суд ухвалює рішення, розглядаючи справу по суті у попередньому судовому засіданні. Заслухавши позивача, перевіривши і дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне. Як передбачено ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. У відповідності до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запереченнь. Згідно до вимог чинного законодавства України, правовий режим власності, порядок придбання права власності, а також права володіння, користування і розпорядження майном визначаються законами. Як передбачає ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним. Як передбачено ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1є рідним сином ОСОБА_2., що підтверджується свідоцтвом про народження ІНФОРМАЦІЯ_2. Як встановлено судом, батько позивача ОСОБА_1. - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується свідоцтвом про смерть ІНФОРМАЦІЯ_3. Судом також встановлено, що ОСОБА_2., померлому ІНФОРМАЦІЯ_1., до смерті належало майно у вигляді жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 з господарчими спорудами. Як достовірно встановлено судом, інших спадкоємців на вказане спадкове майно не має. Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадок за законом мають діти спадкодавця, у тому числі, що були зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, та переживши його подружжя та батьки. У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, що постійно мешкав з спадкодавцем на момент відкриття спадку, вважається таким, що прийняв спадок, якщо у період строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від нього. Як вказано у ст. 1270 ЦК України для прийняття спадку встановлюється строк у шість місяців, який починається з моменту відкриття спадку. Якщо виникнення у особи права на спадок залежить від неприйняття спадку або відмову від його прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття їм спадку встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадку або відмови від його прийняття. Судом беззаперечно встановлено, що позивач ОСОБА_1, фактично прийняв спадкове майно, використовує його та несе витрати у зв'язку з його використанням.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може звернутися з позовом про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, що засвідчує його право власності. Згідно п. 4 Постанови Пленуму ВС України N 4 від 24.06.1983 р. (з змінами, внесеними Постановами Пленуму ВС України N 13 від 25.12.1992 р. і N 15 від 25.05.1998 р.) "Про практику розгляду судами України справ про спадкування", якщо позивач вступив до

2

управління або володіння спадковим майном протягом 6-ти місяців з дня відкриття спадщини, суд вирішує питання про визнання права власності на спадкове майно, а не про продовження пропущенного строку.

Таким чином, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, враховуючи, що спір по вказаному майну між іншими особами відсутній, доказів неправомірності володіння позивачем вказаним майном не встановлено, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, згідно ст. 41 Конституції України, ст. 316, 392, 1261, 1268, 1270 ЦК України, п. 4 Постанови Пленуму ВС України N 4 від 24.06.1983 р. (з змінами, внесеними Постановами Пленуму ВС України N 13 від 25.12.1992 р. і N 15 від 25.05.1998 р. ) "Про практику розгляду судами України справ про спадкування", керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 130, 208-209, 212, 214 ЦПК Украіни, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_1на житловий будинок у цілому літ. "А" (загальною площею 41,8 кв.м., жилою площею 21,4 кв.м.) з усіма господарчими спорудами - прибудова літ. "а", літня кухня літ. "Б", сарай літ. "В", сарай літ. "Г", погріб з шийкою літ. "ГП", сарай літ. "Д", убиральня літ. "Уб", огорожа, ворота N 1, ворота N 2, розташований за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду АРК через Сакський міськрайсуд шляхом подання заяви про оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про оскарження рішення.