Справа № 420/4647/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року                                                                                                                       м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог) позивач просить:

- визнати протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо припинення виплати пенсії позивачу після 24 травня 2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області:

- поновити виплату пенсії позивачу за статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, зарахувавши до загального стажу роботи, який дорівнює 33 роки 0 місяців 26 днів, пільговий стаж в період роботи за Списком № 1, що складає 10 років 9 місяців 30 днів, та

- з дня звернення (22 грудня 2018 року) за призначенням пенсії виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах у розмірі 2686,44 грн.;

- присудити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області негайну виплату пенсії з Державного бюджету України позивачу, у межах суми стягнення за один місяць, а саме 2686,44 грн.;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заборгованість за період з грудня 2018 року до травня 2019 року із виплати пенсії в сумі 7623,43 грн. на користь позивача;

- визнати протиправним рішення № 6394 від 1 серпня 2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову позивачу в призначенні пільгової пенсії за Списком № 1 відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 03.09.2004 р.

Ухвалами суду від 16.09.2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження; від 29.10.2019 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; від 12.11.2019 року: замінено первісно заявленого у позові другого відповідача – Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі його правонаступником – Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

В судове засідання 17.12.2019 року сторони та/або їх представники не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. (а.с.153-154)

17.12.2019 року представником позивача до суду подано клопотання, в якому останній просить продовжити розгляд справи за відсутності сторони позивача. (а.с.155)

Відповідач про причини неявки його представника суд не повідомив, будь-яких заяв (клопотань) від нього щодо подальшого розгляду справи за такою явкою, в тому числі про відкладення (перенесення) розгляду справи, до суду не надійшло.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом позовної заяви та заяв про уточнення позовних вимог, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:

- позивач є тимчасово переміщеною особою з м. Донецьк до м. Одеса, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21 грудня 2018 року № 5105-5000002538;

- 22 грудня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, оскільки йому виповнилося 56 років, загальний стаж роботи 33 роки 0 місяців 26 днів, з них навчання в Донецькому електрометалургійному технікумі 3 роки 10 місяців 4 дні, військова служба 2 роки 0 місяців 19 днів, стаж роботи позивача підземним гірником 4 роки 11 місяців 7 днів, що відповідає вимогам статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. за № 1788-XII та є достатнім для отримання пільгової пенсії із зниженням пенсійного віку, адже пільговий стаж позивача дорівнює 10 років 9 місяців 30 днів;

- позивач надав для оформлення пенсії трудову книжку, довідку, яка підтверджує трудовий стаж для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у неї № 187 від 16 травня 2018 року, що складена Відокремленим підрозділом ВОК ЛШ імені Максима Горького та довідку про заробітну плату № 326 від 04.06.2018 року Відокремленого підрозділу ВОЕ ЛШ імені Максима Горького. 11 березня 2019 року відповідачем пенсія була призначена та позивачу було видано пенсійне посвідчення. Розмір пенсії склав 1213,14 грн.;

- позивач з 24 травня 2019 року пенсію від відповідач не отримував. 23 травня 2019 року за вих. № 1028/06 відповідач повідомив позивача, що він не зарахував до стажу позивача період його роботи з 01.04.1990 по 30.11.1991 у зв`язку з порушенням п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1997 року, а саме – при зарахуванні на роботу дата та номер наказу дописані іншим чорнилом;

- пільговий стаж позивачем був набутий у період з 28 січня 1984 року до 4 січня 1990 року, тобто до 01.01.1992 р., тому пенсія йому повинна призначатися за нормами ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», без проведення атестації робочих місць;

- відповідачу було надано оригінал трудової книжки, довідку яка підтверджує трудовий стаж для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у неї за № 187 від 16 травня 2018 року, яка складена Відокремленим підрозділом ВОК ЛШ імені Максима Горького, військовий квиток та диплом, за якими вбачається, що позивач має загальний страховий стаж роботи 33 роки 0 місяців 26 днів, у тому числі стаж гірничої роботи 4 роки 11 місяців 30 днів. Проте письмові докази відповідачем не були враховані за видуманими підставами;

- позивач за довідкою, яка підтверджує трудовий стаж для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у неї за № 187 від 16 травня 2018 року, яка складена Відокремленим підрозділом ВОК ЛШ імені Максима Горького має право отримувати пенсію згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 та ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року за № 1788-XII;

- за дипломом ДТ № 656665 від 5 липня 1982 року навчання позивача з вересня 1978 року до 5 липня 1982 року (3 роки 10 місяців 4 дня) та його військова служба з 13 жовтня 1982 року до 1 листопада 1984 року (2 роки 0 місяців 19 днів) враховується до його пільгового стажу, оскільки і навчання, і військова служба передували роботі позивача, як гірником підземним, адже на роботу позивач був прийнятий 28 січня 1985 року, про що свідчить запис у трудовій книжці;

- пільговий стаж роботи позивача дорівнює 10 років 9 місяців 30 днів, що є достатнім для призначення позивачу пільгової пенсії за вимогами ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та для зниження пенсійного віку до 50 років, оскільки за ч. 1 ст. 12 ЗУ-1958, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років, тому відмова відповідача виплачувати позивачу пільгову пенсію є протиправною;

- відповідач самостійно повинен перевіряти інформацію у роботодавців, навіть тоді, коли роботодавці знаходяться на тимчасово окупованій території України, і тільки виходячи з результатів документальної перевірки Пенсійний фонд має право ухвалювати остаточне рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Позивачу не відомі факти того, що відповідач спробував самостійно перевірити пільгову довідку № 187 від 16 травня 2018 року та довідку про заробітну плату № 326 від 04.06.2018 року, які складені Відокремленим підрозділом ВОК ЛШ імені Максима Горького;

- записи при зарахуванні на роботу позивача в період з 01.04.1990 року до 30.11.1991 року, дата та номер наказу написано одними чорнилами;

- позивач не згоден з розміром призначеної пенсії у сумі 1662,26 грн., адже відповідач при розрахунку пенсії не врахував довідку про заробітну плату № 326 від 04.06.2018 року, яка складена Відокремленим підрозділом ВОК ЛШ імені Максима Горького, а призначив пенсію виключно на підставі неповних даних, які зазначені в Формі ОК-5, чим порушив абз. 1 ч. 1 ст. 40 ЗУ-1058, в якому зазначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за вісь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинним документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Таким чином правильний розмір пенсії позивача складає 2686,44 грн.: індивідуальний коефіцієнт стажу 0,38666; індивідуальний коефіцієнт заробітної плати з урахуванням оптимізації 1,10386; розрахунок розміру пенсії 6188,89х1,10386=6831,67 – зарплата для розрахунку пенсії; 6188,89 – показник середньої з/плати по народному господарству України для розрахунку пенсії у 2019 році; 6831,67х038666=2641,53 – основний розмір пенсії; доплата за понаднормовий стаж 3 роки 44,91 (3% від 1497 – прожитковий мінімум з 01.01.2019 для осіб, які втратили працездатність). Починаючи з 25.02.2019 до 24.05.2019 року, отримав від відповідача пенсію в розмірі 8495,21 грн., тобто станом на день розгляду цієї заяви в суді, відповідач протиправно не доплатив позивачу 7623,43 грн. = (2686,44 грн.х6 міс.)-8495,21 грн. Вказана сума недоплаченої пенсії повинна бути стягнута з відповідача за рішенням суду, як борг зі сплати пенсії відповідача перед позивачем.

Згідно з відзивом на позовну заяву та на заяви про уточнення позовних вимог, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- згідно наданих позивачем документів, його страховий стаж складає 33 роки 1місяць 26 днів, пільговий стаж відсутній;

- до страхового стажу не враховано період роботи: з 01.04.1990 року по 30.11.1991 року в Комітеті комсомолу шахти ім. Горького, у зв`язку із порушенням п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, а саме – при зарахуванні на роботу дата та номер наказу дописані іншим чорнилом;

- до пільгового стажу не враховано період роботи: 28.01.1985 року по 04.01.1990 року в шахті ім. М. Горького, у зв`язку з порушенням п. 20 Порядку підтвердження трудового стаж для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, а саме – відсутня уточнююча довідка про особливий характер роботи;

- оскільки для призначення пенсії позивачем не були надані уточнюючі довідки, визначити право на пенсію неможливо;

- щодо довідки позивача від 05.09.2019 року № 295 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Донецькою Народною Республікою РП «Донбассуглереструктуризація», яка надійшла до управління лише 18.11.2019, відповідач повідомляє, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органом та/або особами, передбаченими ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 р., є недійсним і не створює правових наслідків. Враховуючи наведене, будь-які довідки чи інші документи, підготовлені або видані з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню;

- відповідач є органом державної влади, які в своїй діяльності, керуються Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, постановами правління, наказами Фонду, а також Положеннями про головні управління Пенсійного фонд України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднанні управління. При розгляді справи необхідно врахувати обставини, що незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету Пенсійного фонду, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконанню державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що 22.12.2018 року позивачем до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі подано заяву № 6394 про призначення пенсії за віком як працівникам, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». (а.с.107)

Відповідно до розписки-повідомлення (а.с.107зв.) до заяви про призначення пенсії від 22.12.2018 року № 6394  були додані:

- обов`язкові документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; документи про місце проживання (реєстрації) особи; заява про призначення/перерахунок пенсії; паспорт ВА517625; трудова книжка або документи про стаж № 5620196;

- інші документи: військовий квиток № 9172797; диплом (свідоцтво, атестат) про навчання № НОМЕР_1 .

Також в розписці-повідомленні зазначено перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії, строк подання яких 21.03.2019 року:

- обов`язкові документи: довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

- інші документи: довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року; довідка про зміну назви організації; заява про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк).

Відповідно до розрахунку від 25.01.2019 року – Призначення пенсії. Версія 1.6.35.1 (а.с.103) Центральним об`єднаним управлінням ПФУ в м. Одесі прийнято рішення № 155250001626 про признання пенсії позивачу за віком, умови призначення: ЗУ № 1058-ІV, Прикінцеві положення, п. 2 ч. 1; ЗУ № 1788, ст. 14 (роботи підземні, провідні професії (20)), з 21.12.2018 року довічно, загальний розмір пенсії:

- з 21.12.2018 року: 1521,26 грн.,

- з 01.07.2019 року: 1588,26 грн.,

- з 01.12.2019 року: 1662,26 грн.

Відповідно до вказаного розрахунку, зокрема:

- особливості – переселенець зареєстрований – з 21.12.2018 року;

- страховий стаж позивача (повний) становив 37 років 1 місяць 24 дня, з яких:

- страховий стаж до 01.01.2004 року – 23 роки 0 місяців 12 днів

- страховий стаж після 01.01.2004 року – 10 років 1 місяць 12 днів

- додаткові роки за списком 1 – 4 роки 0 місяців 0 днів

в тому числі: роботи підземні, провідні професії (20) – 4 роки 11 місяців 8 днів.

16.05.2019 року з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, з супровідним листом від 14.05.2019 року № 8296/02 (а.с.113), після перевірки в порядку контролю повернулась пенсійна справа позивача.

У вказаному супровідному листі зазначено, зокрема, що результат перевірки:

- в переліку недостатніх для призначення пенсії документів не зазначено необхідність надання підтверджуючої довідки за період роботи з 01.04.1990 року по 30.11.1991 року;

- відсутня довідка про роботу в шкідливих умовах по ст. 14;

- пенсійну справу доопрацювати.

27.05.2019 року Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі прийнято розпорядження (а.с.114зв.), яким припинено виплату пенсії позивача особовий рахунок НОМЕР_2 в/з 23 з 01.06.2019 року до отримання довідки про підтвердження факту роботи в шкідливих умовах.

У листі № 1028/06 від 27.05.2019 (а.с.115), адресованому позивачу, зазначено, зокрема, що Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повідомляє, що:

- для призначення пенсії за віком за Списком № 1 згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви позивача № 6394 від 22.12.2018, йому необхідно надати довідку про роботу в шкідливих умовах по ст. 14;

- позивачу не було зараховано до стажу період роботи з 01.04.1990 по 30.11.1991 у зв`язку з порушенням п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1997 р., а саме – при зарахуванні на роботу дата та номер наказу дописані іншим чорнилом. Для зарахування вищезазначеного періоду до стажу необхідно надати уточнюючу довідку.

01.08.2019 року з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 16 (Приморський район), з супровідним листом від 29.07.2019 року № 16891/03-2 (а.с.111), після повторної перевірки у порядку контролю, повернулась пенсійна справа позивача.

У супровідному листі зазначено, зокрема, прийняти рішення про відмову у призначенні заявнику пенсії за віком на пільгових мовах, на заміну рішення від 25.01.2019 року про її призначення, а також рішення про утримання зайво виплачених коштів та вжити передбачених законодавством заходів по їх відшкодуванню.

1 серпня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 6394 «Про відмову у призначенні пенсії» (а.с.112зв.), відповідно до змісту якого, зокрема:

- за підсумками розгляду заяви від 22.12.2018 № 6394 позивача, щодо призначення пенсії за віком згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та доданих до неї: копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків; копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків; копії довідки про взяття на облік як внутрішньо перемішеної особи від 21.12.2018 № 5105-5000002538; копії трудової книжки НОМЕР_3 ; копії диплома НОМЕР_4 ; копії військового квитка НОМЕР_5 ;

- повідомляємо, що відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію на пільгових умовах мають: працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років;

- згідно п. 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення за віком за Списком № 2, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії, а саме уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, яка підтверджує пільговий стаж;

- згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який встановлений Постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників;

- у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка;

- у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, для підтвердження пільгового стажу в Управлінні Пенсійного фонду створюється Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Для підтвердження стажу роботи Комісією Вам необхідно подати такі документи:

- заяву про підтвердження стажу роботи;

- документи, які підтверджують факт припинення діяльності підприємства, установи організації в результаті їх ліквідації;

- трудову книжку;

- документи, видані архівними установами, зокрема:

а) довідку про заробітну плату;

б) копії документів про проведення атестації робочих місць;

в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати;

- згідно наданих документів страховий стаж складає 33 роки 1 місяць 26 днів. Пільговий стаж відсутній;

- до страхового стажу не зараховано період роботи: з 01.04.1990 по 30.11.1991 в Комітеті комсомола шахти імені М. Горького, у зв`язку з порушенням п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 р., а саме - при зарахуванні на роботу номер та дата наказу дописані іншим чорнилом;

- до пільгового стажу не зараховано період роботи: з 28.01.1985 по 04.01.1990 в шахті імені М. Горького, у зв`язку з порушенням п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який встановлений Постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993, а саме - відсутня уточнююча довідка про особливий характер роботи;

- для зарахування вищезазначених періодів необхідно надати уточнюючі довідки;

- на підставі вищезазначеного, управлінням прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- відповідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію позивач набуде після досягнення пенсійного віку, а саме в 60 років.

Не погоджуючись з діями Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо припинення виплати пенсії позивачу та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії позивачу, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

Судом також встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивача, НОМЕР_3 , яка заповнена 21.09.1981 року (а.с.30-37), позивач працював на таких посадах, зокрема:

Шахта ім. М. Горького п/о «Донецьквугілля»

- 28.01.1985 року прийнятий гірноробочим підземним з повним робочим днем в шахті – наказ № 133/к від 20.02.85 року;

- 03.05.1985 року переведений гірноробочим по ремонту гірських виробіток підземним з повним робочим днем в шахті – наказ № 287/к від 30.04.85 року;

- 04.01.1990 звільнений за ст. 38 КЗпП УРСР (за власним бажанням) – наказ № 12/к від 04.01.90 року;

Комітет комсомолу шахти імені М. Горького

Творчо-виробничий центр «Піраміда»

- 01.04.1990 року прийнятий водієм – наказ № 16 від 3.04.90 року;

- 30.11.1991 року звільнений за переводом (ст. 36 п. 5 КЗпП УРСР) – наказ № 75 від 02.12.91 року в концерн «Піраміда».

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.18, 23-29, 40-41, 122, 137-138):

- довідки від 21.12.2018 року № 5105-5000002538 про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи;

- Витягу Пенсійного фонду України індивідуальних відомостей про застраховану особу – позивача, Форма ОК-5, станом 04.06.2019 року;

- довідки № 326 від 04.06.2018, виданої Відокремленим підрозділом ВОК ЛШ імені Максима Горького позивачу про те, що його заробіток, який враховується при обчисленні пенсії, з січня 1985 року по січень 1990 року, становить 0 грн. 24864 коп.;

- довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній № 187 від 16.05.2018 року, виданої Відокремленим підрозділом ВОК ЛШ імені Максима Горького позивачу, про те, що:

- даний працівник працював повний робочий день в Донецькому виробничому об`єднанні «Донецьквугілля» шахта імені Максима Горького знаходиться на ліквідації в РП «Донбассуглереструктуризація» Донецької дирекції на виконання проектів ліквідації шахт (наказ № 7 від 20.10.2014 року), і за період з 28.01.85 року наказ 133/к від 20.02.85 року по 02.05.85 року наказ № 287/к від 30.04.85 року виконував за професією, посадою гірноробочий підземний, яка передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1;

- код КП підстава Постанова РМ СРСР від 22.08.1956 року № 1173 і за період з 03.05.85 року наказ № 287/к від 30.04.85 року по 04.01.90 року наказ № 12/к від 04.01.90 року виконував звільнений за ст. 38 КЗпП УРСР за власним бажанням у зв`язку з переходом на іншу роботу за професію, посадою гірноробочий по ремонту гірничих вироботок підземний, яка передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1;

- код КП підстава Постанова РМ СРСР від 22.08.1956 року № 1173, виконував попереднє навчання в УКК з 28.01.85 року по 16.02.85 року;

- архівної довідки № 188 від 16.05.2018 року, виданої Відокремленим підрозділом ВОК ЛШ імені Максима Горького, щодо реорганізації (правонаступників) шахти ім. М. Горького;

- виписки по картковому рахунку ГУ з обслуговування рахунку позивача за період з 20.12.2018 року по 03.07.2019 року;

- довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній № 295 від 05.09.2019 року, виданої Відокремленим підрозділом «ВОК ЛШ імені Максима Горького» позивачу, про те, що:

- даний працівник працював повний робочий день в Донецькому виробничому об`єднанні «Донецьквугілля» шахта імені Максима Горького знаходиться на ліквідації в РП «Донбассуглереструктуризація» Донецької дирекції по виконанню проектів ліквідації шахт (наказ № 7 від 20.10.2014 року), і за період з 28.01.85 року наказ 133/к від 20.02.85 року по 02.05.85 року наказ № 287/к від 30.04.85 року виконував;

- за професією, посадою гірноробочий підземний, яка передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1;

- код КП підстава Постанова РМ СРСР від 22.08.1956 року № 1173 і за період з 03.05.85 року наказ № 287/к від 30.04.85 року по 04.01.90 року наказ № 12/к від 04.01.90 року виконував звільнений за ст. 38 КЗпП УРСР за власним бажанням в зв`язку з переходом на іншу роботу;

- за професію, посадою гірноробочий ремонту гірничих вироботок підземний, яка передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1;

- код КП підстава Постанова РМ СРСР від 22.08.1956 року № 1173, виконував попереднє навчання в УКК з 28.01.85 року по 16.02.85 року;

- заяви позивача про призначення виплати пенсії від 24.01.2019 року та доказу її надіслання (копія конверта), у якій останній просив Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити йому пільгову пенсію з дати його звернення за її призначенням до органу пенсійного фонду, тобто, з 22.12.2018 року, оскільки вимога надання документів в строк до 21.03.2019 року позивачем виконана в повному обсязі. Додатками до даної заяви вказано копії: паспорта та ІПН заявника; уточнюючої довідки № 187 від 16.05.2018 року про особливі умови праці ВОК ЛШ ім. Максима Горького; довідки № 326 від 04.06.2018 року про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року ВОК ЛШ ім. Максима Горького; архівної довідки № 188 від 16.05.2018 року про зміну назви організації ВОК ЛШ ім. Максима Горького.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надана копія пенсійної справи позивача (а.с.104-120).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частинами 1, 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України: «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV), «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі – Закон № 1788-XII), Постановою Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 року № 301 (далі – Постанова № 301), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях від 20.06.1974 № 162 (органи влади СРСР) (далі – Інструкція № 162), та яка не застосовується на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.

Згідно з ст. 10 Закону № 1788-XII пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Згідно з абз. 1 п. 2.4 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості:

стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції;

стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування;

стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції № 162, яка діяла на час внесення у трудову книжку позивача спірних записів та виправлення, та яка не застосовується на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, зокрема, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1984".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.

Відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує таж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Відповідно до п. 4 Постанови № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених в судом обставин, а саме:

1. Щодо позовних вимог про: визнання протиправними дій Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо припинення виплати пенсії позивачу після 24 травня 2019 року; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області: поновити виплату пенсії позивачу за статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, зарахувавши до загального стажу роботи, який дорівнює 33 роки 0 місяців 26 днів, пільговий стаж в період роботи за Списком № 1, що складає 10 років 9 місяців 30 днів, та з дня звернення (22 грудня 2018 року) за призначенням пенсії виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах у розмірі 2686,44 грн.; стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заборгованість за період з грудня 2018 року до травня 2019 року із виплати пенсії в сумі 7623,43 грн. на користь позивача, – слід зазначити таке.

По-перше, судом встановлено, що 27.05.2019 року Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі прийнято розпорядження, яким припинено виплату пенсії позивача особовий рахунок НОМЕР_2 в/з 23 з 01.06.2019 року до отримання довідки про підтвердження факту роботи в шкідливих умовах.

Отже, суд звертає увагу позивача на те, що дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо припинення виплати пенсії позивачу, які оскаржує позивач, оформлені розпорядженням від 27.05.2019 року, яке фактично позивачем не оскаржене, та саме ним припинено виплати пенсії позивачу з 01.06.2019 року, а не 24 травня 2019 року, як зазначено позивачем.     

По-друге, суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Тобто, ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV визначено перелік підстав, за наявності яких, виплату пенсії може бути припинено.

Проте, у розпорядженні Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 27.05.2019 року (а.с.114зв.), яким припинено виплату пенсії позивача, взагалі не зазначено нормативно-правового обґрунтування його прийняття, в тому числі, на підставі якого пункту частини першої статті 49 Закону № 1058-IV та/або якою нормою, якого закону (в разі застосування п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV) керувався відповідач при прийнятті цього розпорядження, застосувавши випадок – до отримання довідки про підтвердження факту роботи в шкідливих умовах.

Пенсійний орган, приймаючи розпорядження про припинення виплати пенсії, не вказав норму матеріального закону та не обґрунтував на якій підставі, визначеній законом, припинено виплату пенсії.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 12.12.2019 року по справі № 225/3251/17 (адміністративне провадження № К/9901/37069/18) тощо.

Отже, розпорядження Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 27 травня 2019 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2019 року – є законодавчо необґрунтованим, недоведеним та безпідставним.

Крім того, відповідачем у відзивах на позовну заяву та на уточнений позов також не наведено жодного фактичного та правового обґрунтування правомірності припинення виплати пенсії позивачу.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Щодо наведених позовних вимог із конкретизацією позивачем загального стажу роботи (33 роки 0 місяців 26 днів, пільговий стаж в період роботи за Списком № 1, що складає 10 років 9 місяців 30 днів, та з дня звернення (22 грудня 2018 року)) та розміру пенсії за віком на пільгових умовах (2686,44 грн.), які позивач просить зобов`язати відповідача зарахувати при поновленні виплати пенсії, та стягнути з відповідача заборгованість за певний період (з грудня 2018 року до травня 2019 року) із виплати пенсії в певній сумі (7623,43 грн.) на користь позивача – додатково слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб`єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Як вбачається зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи адміністративного органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень. Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку від 25.01.2019 року – Призначення пенсії. Версія 1.6.35.1, Центральним об`єднаним управлінням ПФУ в м. Одесі прийнято рішення № 155250001626 про признання пенсії позивачу за віком, умови призначення: ЗУ № 1058-ІV, Прикінцеві положення, п. 2 ч. 1; ЗУ № 1788, ст. 14 (роботи підземні, провідні професії (20)), з 21.12.2018 року довічно.

В межах цієї адміністративної справи рішення про призначення пенсії позивачу згідно із наведеним розрахунком позивачем не оскаржується.

Вищенаведені вимоги позивача зобов`язального характеру та про стягнення заборгованості за певний період в певній сумі – є похідними від вимоги про визнання протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо припинення виплати пенсії позивачу.

Отже, наведена в прохальній частині позову конкретизація позивачем загального стажу роботи (33 роки 0 місяців 26 днів, пільговий стаж в період роботи за Списком № 1, що складає 10 років 9 місяців 30 днів, та з дня звернення (22 грудня 2018 року)) та розміру пенсії за віком на пільгових умовах (2686,44 грн.), які позивач просить зобов`язати відповідача зарахувати при поновленні виплати пенсії, та стягнення з відповідача заборгованості за певний період (з грудня 2018 року до травня 2019 року) із виплати пенсії в певній сумі (7623,43 грн.) на користь позивача – виходить за межі спору (дослідження/встановлення/доказування) у даній справі.  

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування зазначених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- розпорядження від 27 травня 2019 року про припинення виплати пенсії позивачу з 01.06.2019 року прийнято Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі: не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття розпорядження; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це розпорядження;

- як зазначено вище, позивачем заявлено позовну вимогу про визнання протиправними дій Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо припинення виплати пенсії позивачу після 24 травня 2019 року.

Проте, враховуючи вищенаведені встановлені судом обставини та висновки суду, керуючись ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав та інтересів позивача, визнати протиправним та скасувати розпорядження Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 27 травня 2019 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2019 року, відповідно

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2019 року;

- в задоволенні решти наведених позовних вимог – відмовити.

2. Щодо позовної вимоги про: визнання протиправним рішення № 6394 від 1 серпня 2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову позивачу в призначенні пільгової пенсії за Списком № 1 відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 03.09.2004 р., – слід зазначити таке.

Судом встановлено, що 1 серпня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 6394 «Про відмову у призначенні пенсії», відповідно до змісту якого, його прийнято з таких фактичних підстав:

- до страхового стажу не зараховано період роботи: з 01.04.1990 по 30.11.1991 в Комітеті комсомола шахти імені М. Горького, у зв`язку з порушенням п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 р., а саме - при зарахуванні на роботу номер та дата наказу дописані іншим чорнилом;

- до пільгового стажу не зараховано період роботи: з 28.01.1985 по 04.01.1990 в шахті імені М. Горького, у зв`язку з порушенням п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який встановлений Постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993, а саме - відсутня уточнююча довідка про особливий характер роботи;

- для зарахування вищезазначених періодів необхідно надати уточнюючі довідки.

Так, по-перше, щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи: з 01.04.1990 по 30.11.1991 в Комітеті комсомолу шахти імені М. Горького, у зв`язку з порушенням п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 р., а саме – при зарахуванні на роботу номер і дата наказу дописані іншими чорнилами, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції № 162, зокрема, записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.

Відповідачем в оскарженому рішенні та у відзивах на позов не наведено законодавче правове обґрунтування обов`язковості зазначення номеру і дати наказу та інших записів у трудовій книжці однаковим чорнилом, та не наведено нормативно-правове обґрунтування, на підставі якого наведені обставини є підставою для не врахування таких записів.

Більше того, певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (адміністративне провадження № К/9901/2310/18).

Також, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 677/277/17 (адміністративне провадження № К/9901/1298/17).

Отже, позиція відповідача зі спірних питань – є помилковою, такою що не відповідає змісту вищенаведених законодавчих норм, які регулюють спірні правовідносини, обмежує позивача у законодавчо встановленому праві, покладаючи на нього надмірний тягар негативних наслідків спірних правовідносин за відсутності його вини.

По-друге, щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи: з 28.01.1985 по 04.01.1990 в шахті імені М. Горького, у зв`язку з порушенням п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який встановлений Постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993, а саме – відсутня уточнююча довідка про особливий характер роботи.

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивача, НОМЕР_3 , яка заповнена 21.09.1981 року, позивач працював на таких посадах, зокрема:

Шахта ім. М. Горького п/о «Донецьквугілля»

- 28.01.1985 року прийнятий гірноробочим підземним з повним робочим днем в шахті – наказ № 133/к від 20.02.85 року;

- 03.05.1985 року переведений гірноробочим по ремонту гірських виробіток підземним з повним робочим днем в шахті – наказ № 287/к від 30.04.85 року;

- 04.01.1990 звільнений за ст. 38 КЗпП УРСР (за власним бажанням) – наказ № 12/к від 04.01.90 року;

Комітет комсомолу шахти імені М. Горького

Творчо-виробничий центр «Піраміда»

- 01.04.1990 року прийнятий водієм – наказ № 16 від 3.04.90 року;

- 30.11.1991 року звільнений за переводом (ст. 36 п. 5 КЗпП УРСР) – наказ № 75 від 02.12.91 року в концерн «Піраміда».

Дійсно, відповідно до п. 20 Порядку № 637, зокрема, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Проте, судом встановлено, що 22.12.2018 року позивачем до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі подано заяву № 6394 про призначення пенсії за віком як працівникам, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до розписки-повідомлення, до заяви про призначення пенсії від 22.12.2018 року № 6394  були додані:

- обов`язкові документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; документи про місце проживання (реєстрації) особи; заява про призначення/перерахунок пенсії; паспорт ВА517625; трудова книжка або документи про стаж № 5620196;

- інші документи: військовий квиток № 9172797; диплом (свідоцтво, атестат) про навчання № НОМЕР_1 .

Також в розписці-повідомленні зазначено перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії, строк подання яких 21.03.2019 року:

- обов`язкові документи: довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

- інші документи: довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року; довідка про зміну назви організації; заява про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк).

Надані відповідачем копії матеріалів пенсійної справи позивача містять довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Отже, обов`язковий документ, необхідний для призначення пенсії, позивачем наданий і це не заперечується відповідачем, решта документів, зазначених у розписці-повідомленні, як такі, яких недостатньо для призначення пенсії, є іншими та не входять до переліку обов`язкових.

Крім того, на доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема:

- довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній № 187 від 16.05.2018 року, виданої Відокремленим підрозділом ВОК ЛШ імені Максима Горького позивачу, про те, що:

- даний працівник працював повний робочий день в Донецькому виробничому об`єднанні «Донецьквугілля» шахта імені Максима Горького знаходиться на ліквідації в РП «Донбассуглереструктуризація» Донецької дирекції на виконання проектів ліквідації шахт (наказ № 7 від 20.10.2014 року), і за період з 28.01.85 року наказ 133/к від 20.02.85 року по 02.05.85 року наказ № 287/к від 30.04.85 року виконував за професією, посадою гірноробочий підземний, яка передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1;

- код КП підстава Постанова РМ СРСР від 22.08.1956 року № 1173 і за період з 03.05.85 року наказ № 287/к від 30.04.85 року по 04.01.90 року наказ № 12/к від 04.01.90 року виконував звільнений за ст. 38 КЗпП УРСР за власним бажанням у зв`язку з переходом на іншу роботу за професію, посадою гірноробочий по ремонту гірничих вироботок підземний, яка передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1;

- код КП підстава Постанова РМ СРСР від 22.08.1956 року № 1173, виконував попереднє навчання в УКК з 28.01.85 року по 16.02.85 року;

- архівної довідки № 188 від 16.05.2018 року, виданої Відокремленим підрозділом ВОК ЛШ імені Максима Горького, щодо реорганізації (правонаступників) шахти ім. М. Горького;

- виписки по картковому рахунку ГУ з обслуговування рахунку позивача за період з 20.12.2018 року по 03.07.2019 року;

- довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній № 295 від 05.09.2019 року, виданої Відокремленим підрозділом «ВОК ЛШ імені Максима Горького» позивачу, про те, що:

- даний працівник працював повний робочий день в Донецькому виробничому об`єднанні «Донецьквугілля» шахта імені Максима Горького знаходиться на ліквідації в РП «Донбассуглереструктуризація» Донецької дирекції по виконанню проектів ліквідації шахт (наказ № 7 від 20.10.2014 року), і за період з 28.01.85 року наказ 133/к від 20.02.85 року по 02.05.85 року наказ № 287/к від 30.04.85 року виконував;

- за професією, посадою гірноробочий підземний, яка передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1;

- код КП підстава Постанова РМ СРСР від 22.08.1956 року № 1173 і за період з 03.05.85 року наказ № 287/к від 30.04.85 року по 04.01.90 року наказ № 12/к від 04.01.90 року виконував звільнений за ст. 38 КЗпП УРСР за власним бажанням в зв`язку з переходом на іншу роботу;

- за професію, посадою гірноробочий ремонту гірничих вироботок підземний, яка передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1;

- код КП підстава Постанова РМ СРСР від 22.08.1956 року № 1173, виконував попереднє навчання в УКК з 28.01.85 року по 16.02.85 року;

- заяви позивача про призначення виплати пенсії від 24.01.2019 року та доказу її надіслання (копія конверта), у якій останній просив Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити йому пільгову пенсію з дати його звернення за її призначенням до органу пенсійного фонду, тобто, з 22.12.2018 року, оскільки вимога надання документів в строк до 21.03.2019 року позивачем виконана в повному обсязі.

Додатками до даної заяви вказано копії:

- паспорта та ІПН заявника;

- уточнюючої довідки № 187 від 16.05.2018 року про особливі умови праці ВОК ЛШ ім. Максима Горького;

- довідки № 326 від 04.06.2018 року про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року ВОК ЛШ ім. Максима Горького;

- архівної довідки № 188 від 16.05.2018 року про зміну назви організації ВОК ЛШ ім. Максима Горького.

При цьому, ні в оскарженому рішенні, ні у відзивах на позовну заяву та на уточнений позов відповідачем не наведено жодного фактичного та правового обґрунтування підстав неврахування (повного або часткового) додатково надісланих позивачем документів.

Крім того, відповідно до п. 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Згідно з п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Проте, в оскарженому рішенні не наведено жодних правових підстав щодо його прийняття  1 серпня 2019 року за заявою позивача від 22.12.2018 року, тобто більше ніж через 7 місяців, та у ньому нічого не зазначено, що його прийнято на заміну рішення від 25.01.2019 року про призначення пенсії позивачу або про скасування рішення від 25.01.2019 року тощо.

Отже, відповідачем, на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не доказана правомірність прийняття рішення від 1 серпня 2019 року № 6394 про відмову у призначенні пенсії позивачу, та рішення від 25.01.2019 року про призначення пенсії позивачу – є дійсним.

Також, щодо посилання відповідача у відзиві на те, зокрема, що: будь-який акт (рішення, документ), виданий органом та/або особами, передбаченими ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 р., є недійсним і не створює правових наслідків; враховуючи наведене, будь-які довідки чи інші документи, підготовлені або видані з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню, – слід зазначити таке.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637, зокрема, у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновку, що:

- оскаржуване рішення від 1 серпня 2019 року № 6394 про відмову у призначенні пенсії прийняте Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

В прохальній частині позовної заяви позивач також просить, зокрема, присудити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області негайну виплату пенсії з Державного бюджету України позивачу, у межах суми стягнення за один місяць, а саме 2686,44 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Проте, за результатами розгляду вказаної справи судом не присуджено (не стягнуто) виплату пенсії позивачу з Державного бюджету України, відповідно підстави для негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць відсутні.

В прохальній частині позовної заяви позивач також просить, зокрема, розв`язати питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, та зазначає, що на даний момент судові витрати позивача, пов`язані із відновленням порушеного права позивача на отримання пенсії в вірному розмірі вже склали 8140,64 коп., з яких 5000,00 грн. – витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги адвокатом, 2352,24 грн. – оплата судового збору, 788,40 грн. – доплата судового збору після уточнення позовних вимог.

Проте, згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, зокрема, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог у спосіб, визначений судом, виходячи із встановлених обставин, а саме, задоволення двох самостійних вимог немайнового характеру, належна сума судового збору, яка підлягає стягненню в даному випадку з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 складає – 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) (1921,00х0,4х2).

На доведення співмірності розміру витрат на правничу допомогу позивачем суду надано, зокрема, копії (а.с.63-66):

- договору про надання правової допомоги від 4 червня 2019 року, укладеного між позивачем та адвокатом Сластніковою Ганною Олександрівною, відповідно до якого, зокрема:

п. 3. Предмет доручення та місце його виконання: представництво в суді 1, 2 інстанції, органах пенсійного фонду України з питань призначення, перерахунку пенсії за Списком № 1.

п. 4. Повноваження адвоката: передбачені ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

п. 6. Гонорарні відносини, компенсація витрат, пов`язаних з виконанням цього договору та інші умови можуть бути врегульовані додатковою угодою;

- розрахункової квитанції Серія АБУА Форма № РК-1 № 206932 від 01.07.2019 року, Назва СГ ОСОБА_2 ІД НОМЕР_6 , назва товару (послуги): надання правової допомоги; вартість: 5000,00 грн.;

- кошторису витрат на оплату гонорару адвоката до Договору від 4 червня 2019 року, затвердженого виконавцем: Адвокатом Сластніковою Г.О., погодженого замовником: позивачем, відповідно до якого:

1. Попередня консультація, 1 год., вартість 1 години – 600 грн., всього – 600 грн. – виявлення суті проблеми, робота з єдиним державним реєстром судових рішень, виявлення судової перспективи, узгодження позиції;

2. Складання позовної заяви та процесуальних документів, 5 год., вартість 1 години – 600 грн., всього – 3000 грн. – адміністративна справа. Дві вимоги. Предмет спору: визначення рішення протиправним, зобов`язання вчинити пенсії дії, сатисфакція за витрати, пов`язані із розглядом справи. В вартість входить оформлення додатків до заяви, а також складання копій позову із додатками для сторін, подача позовної заяви;

5. Участь у судовому засіданні, 2 засідання, вартість за 1 документ – 700,00 грн., всього – 1400,00 грн. – попередньо два засідання.

Всього: 5000,00 грн.;

- акт виконаних робіт за умовами договору від 4 червня 2019 року, складеного адвокатом Сластніковою Г.О., як Виконавцем, та фізичною особою – позивачем, як Замовником, разом Сторони, про те, зокрема, що:

- згідно Договору від 04.06.2019 року Виконавцем для Замовника виконані наступні роботи: попередня консультація; складання позовної заяви; складання процесуальних документів до позову; подача позову разом із додатками та копією для сторін; *участь у судовому засіданні-замовником авансовано;

- всього згідно з Договором від 04.06.2019 року, відповідно до Кошторису, вартість юридичних послуг склала 5000,00 грн.;

- підписанням акту Замовник засвідчує, що претензій за надану послугу до Виконавця не має. Цей акт є підставою для проведення розрахунку між сторонами.

Порядок та підстави розподілу витрат на професійну правничу допомогу передбачені ст. 134 КАС України.

Так, відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не подане, та судом не встановлено жодних невідповідностей у документах, наданих на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного, враховуючи предмет спору та значення справи для сторін тощо, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 194, 205, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 27 травня 2019 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 6394 від 1 серпня 2019 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

          Суддя                                                                                                     М.Г. Цховребова

          .