ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                                  УХВАЛА

20 лютого 2020 р.Справа №160/6323/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Адвокатське об`єднання "Всеукраїнська спілка адвокатів" про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Адвокатське об`єднання "Всеукраїнська спілка адвокатів". В позовній заяві, з урахуванням зміненої позовної заяви від 22.10.2019 року (а.с.150-177 т.3), яка прийнята судом до розгляду (а.с.224 т.3) позивач просить:

1) визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області щодо прийняття рішення №6/ДПП-19 від 16.05.2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ;

2)скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПП-19 від 16.05.2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ;

3) визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо прийняття рішення №9 (римське)-004/2019 від 04.09.2019 року про залишення без задоволення скарги адвоката Чернеша Дмитра Сергійовича;

4) скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо прийняття рішення №9 (римське)-004/2019 від 04.09.2019 року про залишення без задоволення скарги адвоката Чернеша Дмитра Сергійовича;

5) визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , щодо:

- неналежних утворення, організацію, перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, розгляду дисциплінарної справи, складання, оформлення, оголошення, вручення, оприлюднення, внесення до Єдиного реєстру адвокатів України, виконання Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю;

- неналежного виконання рішення суду від 16.07.2019 року, по справі №160/6323/19, що підлягає негайному виконанню, про зупинення дії Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю;

6) визнати протиправними дії Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , щодо неналежного ведення Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката ОСОБА_1 ;

7) скасувати Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю;

8) зобов`язати Раду адвокатів Дніпропетровської області, Недержавну некомерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України" негайно внести до Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката ОСОБА_1 слідуючі зміни:

- інформацію з розділу "Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю" видалити;

- доповнити розділ "Адреса робочого місця та номери засобів зв`язку" слідуючим записом: "телефони: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ";

9) стягнути солідарно з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 :

- збитки в сумі 335561 (триста тридцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят одна) гривня 00 копійок;

- моральну шкоду в сумі 500000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок;

всього на загальну суму = 835561 (вісімсот тридцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят одна) гривня 00 копійок.

Ухвалою суду від 04.02.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого засідання.

19.02.2020 року ОСОБА_1 надав до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову:

- зупинити дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю;

- зобов`язати Раду адвокатів Дніпропетровської області та Недержавну некомерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України" негайно внести до Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката ОСОБА_1 слідуючі відомості: інформацію про зупинення дії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 6/ДПР-19 від 13.06.2019 року позбавлено адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю. Відповідно до частини 2 статті 45 КПК України захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльність. ОСОБА_1 вказує на наявність судових рішень про забезпечення позову у інших справах. Позивач зазначає, що представляє інтереси клієнтів, частина яких знаходиться за кордоном по 38 справах, 3 осіб представляє на даний момент у ході досудового розслідування. Крім того, з 06.09.2015 року позивачем укладено 167 договорів про надання правової допомоги, переважна більшість з яких є діючими. На підтвердження вказаних доводів позивача приводить перелік судових повісток про виклик у судові засідання в період з 22.07.2019 року по 22.01.2020 року. Таким чином, деякі клієнти можуть розірвати договори з позивачем про надання послуг адвоката і вимагати повернення сплачених гонорарів ще до вирішення цієї справи по суті та з`ясування правомірності оскаржуваного рішення, що може призвести до погіршення фінансового стану позивачем та мати незворотні наслідки. Отже, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди його правам та інтересам, а також ускладнить їх відновлення.     Позивач просить здійснювати розгляд його заяви за присутності заявника, дослідити надані позивачем документи та допитати 25 осіб в якості свідків.

Аналогічна заява про забезпечення позову від 23.01.2020 року вже була розглянута  Дніпропетровським окружним адміністративним судом. Ухвалою суду від 04.02.2020 року у задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З аналізу викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Згідно зі статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно правової позиції, яка викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2018 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

З системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Позивач, звертаючись з заявою про забезпечення позову, не наводить обгрунтованих аргументів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а лише зазначає про імовірність настання таких наслідків взагалі, без зазначення конкретних обставин, що свідчать про можливість настання таких наслідків.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права, та не повинне призводити до вирішення вимог або досягнення іншої мети, не пов`язаної з забезпеченням права особи до вирішення справи по суті.

Позивач просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області та зобов`язання Раду адвокатів Дніпропетровської області та Недержавну некомерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України" негайно внести до Єдиного реєстру адвокатів України інформації щодо адвоката ОСОБА_1 . Проте,забезпечення позову у визначених позивачем межах призведе до фактичного ухвалення рішення по суті позовних вимог без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Встановлення протиправності чи обгрунтованості оскаржуваного рішення та дій відповідачів, що є предметом позову потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всестороннього та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів в судовому засіданні по справі.

Крім того, суд зазначає, що в даному випадку при прийнятті в подальшому судом рішення по справі про задоволення позовних вимог, невжиття зазначених позивачем заходів забезпечення позову не призведе до ускладнення або унеможливлення його виконання, або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 року №160/6323/19 по розгляду аналогічної заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (а.с.86-87 т.2 відокремлених матеріалів).

Суд критично оцінює посилання позивача на судові рішення про забезпечення позову у інших справах, оскільки вони винесені за наявності інших фактичних обставин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а отже заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -     

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки встановлені       статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.          

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                        М.В. Бондар