АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

            Справа № 22ц -586- 2010             Головуючий по 1-й інстанції:

                        Бурбак В.М.

                                                       Суддя-доповідач:       Прядкіна О.В.

                    Р  І  Ш  Е  Н Н  Я

               І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

25  лютого  2010 року                                м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в  складі:      

Головуючого  - судді Дряниці  Ю.В.

Суддів  Прядкіної О.В., Чернова  С.І.

При секретарі Лимар О.М.

  розглянула  цивільну справу за апеляційною   скаргою ОСОБА_3

на    рішення  Октябрського районного  суду  м.Полтави     Полтавської  області  від  03 листопада 2009  року

 по  справі  за  позовом    ОСОБА_4  до ОСОБА_3, управління  житлово-комунального господарства виконавчого комітету  Полтавської міської ради, виконавчого комітету Октябрської  районної в м.Полтаві ради про встановлення факту проживання однією сім»єю  без шлюбу, встановлення  права на частку в пайових внесках та визнання  права власності  на частину квартири,  визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру  та вселення

судова колегія, заслухавши   доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В., -

В С Т А Н О В И Л А :

В  жовтні 2008р. ОСОБА_4  звернувся до суду з зазначеним позовом.

Вказував, що   з  ОСОБА_3   живе  однією сім»єю  без укладання шлюбу  з січня 1990р.

                    -2-

Відповідач   була прийнята в члени ЖБК «Мальва», в якому  отримала однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, в  якій вони стали проживати з 1995р., вели  спільний бюджет та сплачували пайові внески. В  зазначеній квартирі він зареєстрований  з 6 травня 1998р.

Однак  в грудні 2007р. їх стосунки погіршилися і відповідач примусово  виселила його з квартири, порушивши його права.

Просив з метою  встановлення  права на частку  в пайових внесках  та права власності і на частку квартири  встановити юридичний факт їх  проживання однією сім»єю як чоловіка та жінки  з 01 січня 1990р. по 15 грудня 2007р.

Також просив скасувати свідоцтво про право власності  від  09 квітня 2008р. на квартиру, видане  ОСОБА_3,  визнати його   право  на частку  в пайових внесках  в розмірі  71,67%, так як він   сплатив  ?   частки  квартири в розмірі 1180 грн. шляхом   перерахування  вказаної суми векселем в рахунок невиплаченої йому заробітної плати  ВАТ «Полтавський ДБК» . Встановити   за ним право власності на  ?   частки та вселити в  спірну  квартиру, зобов»язавши відповідачку не чинити йому перешкод в користуванні квартирою.

Рішенням  Октябрського районного  суду  м.Полтави     Полтавської  області  від  03 листопада 2009  року  визнано ОСОБА_4   членом сім»ї  ОСОБА_3 у  період  з липня  1990р. по грудень 2007р.

Визнано за  ОСОБА_4 :

•   право власності  на частину  в пайових внесках за квартиру АДРЕСА_1 на суму 1144,20 грн.

•   право власності на 18/25  частин   квартири АДРЕСА_1.

Визнано  недійсним  свідоцтво  про право власності на   квартиру АДРЕСА_1,  видане ОСОБА_3 09 квітня 2008р.

            Вселено ОСОБА_4  у квартиру АДРЕСА_1.

Рішення місцевого суду оскаржене   ОСОБА_3 , яка  в  апеляційній  скарзі просить  рішення  скасувати та  направити  справу на  новий розгляд  до суду першої інстанції, посилаючись на    порушення  cудом норм матеріального  та процесуального права,  невідповідності  висновків суду  обставинам справи.

                    -3-

Колегія суддів, перевіривши  справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про  часткове  задоволення  апеляційної скарги з таких підстав :

Судом першої інстанції вірно встановлено, що  ОСОБА_3 07 квітня 1993р.   була прийнята в члени ЖБК «Мальва»  та  їй  в кооперативі  надана однокімнатна квартира АДРЕСА_1.  На  вказану  квартиру  09 квітня 2008р.  видане свідоцтво  про право власності  на  нерухоме майно на ім»я ОСОБА_3

Місцевий суд, визнаючи   недійсним  вказане свідоцтво  про право власності   на квартиру, виходив з того, що  ОСОБА_4  є членом сім»ї  ОСОБА_3 у  період  з липня  1990р. по грудень 2007р. та  своїми коштами  здійснював пайові  внески  за спірну квартиру.

Однак такий висновок суду  зроблений з порушенням норм  матеріального права  та  неналежною оцінкою   обставин  справи.

Так,  визнавши ОСОБА_4  членом сім»ї  ОСОБА_3,  суд не звернув увагу на те, що  юридично     позивач  продовжував  перебувати в шлюбі з  ОСОБА_5   до   27 лютого 2004р.  -  часу   внесення відповідного актового запису  в  Книгу реєстрацій розірвання шлюбів  ( а.с.97).

У зв»язку з  цим   відсутні  правові підстави для  визнання  сторін  по даній справі  членами однієї сім»ї.

Крім того,  діючий   на час спільного  проживання ОСОБА_4  та  ОСОБА_3 Кодекс про шлюб та сім»ю України, який діяв  з 01 січня 1970р. по 01  січня 2004р., не передбачав  виникнення  прав  та обов»язків подружжя   під час проживання  однією сім»єю  жінки та чоловіка  без шлюбу.

Посилання суду на   висновок  мотивувальної частини  рішення Октябрського районного  суду  м.Полтави     від  20 серпня 2003р.  про те, що  ОСОБА_4   та   ОСОБА_5   припинили шлюбні стосунки  з вересня 1990р.   не  може  бути прийнято до уваги, так як   стосуються   інших  сторін  та інших правовідносин  та висновок    цього суду не впливає на  спір між   ОСОБА_4 та   ОСОБА_3  

 Що стосується   визнання  за ОСОБА_4 права власності на частину  в пайових внесках  та  на 18/25  частин   квартири АДРЕСА_1, то   позивачем не  надано жодного  доказу на підтвердження  факту створення ОСОБА_4 та   ОСОБА_3   спільної   сумісної  власності.  

                    -4-

Тому висновок суду  про те, що за  позивачем  слід визнати право  власності на  частину   паєнагромадження  суперечить, як зібраним доказам по справі, так і  положенням , встановленим ст.146  ЖК України.

Як вбачається з довідки ЖБК «Мальва», ОСОБА_4 в спірній квартирі  зареєстрований як  квартирант  ( зворот а.с.41).

За таких обставин  відповідно до ст. 309ч.1 п.3-4 ЦПК України рішення суду першої інстанції  підлягає скасуванню  в частині   визнання ОСОБА_4   членом сім»ї  ОСОБА_3 у  період  з липня  1990р. по грудень 2007р., а також визнання за  ОСОБА_4 права власності  на частину  в пайових внесках за квартиру АДРЕСА_1 на суму 1144,20 грн.,права власності на 18/25  частин   квартири АДРЕСА_1 та визнання  недійсним  свідоцтво  про право власності на   квартиру АДРЕСА_1,  видане ОСОБА_3 09 квітня 2008р.

З перелічених позовних вимог  слід   ухвалити нове рішення про відмову в їх  задоволенні .

Що стосується позовних вимог   про усунення перешкод в користуванні  спірною квартирою позивача, який з  травня 1998р.  зареєстрований   в АДРЕСА_1, то  суд  вірно прийняв до уваги факт  примусового  виселення  позивача  та вірно   вселив  його в квартиру.

Прохання  апеляційної скарги про направлення справи на новий розгляд, не  грунтується  на    підставах , визначених  ст.311  ЦПК України.

Керуючись ст. 303, 304, 309ч.1п.3-4 , 313, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

                             В И Р І Ш И Л А :

 Апеляційну скару ОСОБА_3  задовольнити частково.

 Рішення  Октябрського районного  суду  м.Полтави     Полтавської  області  від  03 листопада 2009  року скасувати   в  частині   визнання ОСОБА_4   членом сім»ї  ОСОБА_3 у  період  з липня  1990р. по грудень 2007р., а також визнання за  ОСОБА_4 права власності  на частину  в пайових внесках за квартиру АДРЕСА_1 на суму 1144,20 грн.,права власності на 18/25  частин   квартири АДРЕСА_1 та визнання  недійсним  свідоцтво  про право власності на   квартиру АДРЕСА_1,  видане ОСОБА_3 09 квітня 2008р.

Відмовити в задоволенні  позовних вимог ОСОБА_4     в цій частині.

                -5-

Рішення  Октябрського районного  суду  м.Полтави     Полтавської  області  від  03 листопада 2009  року в частині    вселення   ОСОБА_4  у квартиру АДРЕСА_1.   залишити без змін.

      Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.

С У Д Д І