Справа № 22 ц/22ц-701 /А Головуючий в суді 1 -ї інстанції Головня В Л.

Категорія 52 Доповідач Матюшенко І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В..

при секретарі судового

засідання Ганько Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну

скаргу Довбиської селищної ради на рішення Баранівського районного суду від 22

грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Довбиської

селищної ради про визнання незаконним розпорядження, поновлення на роботі,

стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановила:

У поданій апеляційній скарзі Довбиська селищна рада, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції від 22 грудня 2008 року, яким: визнано незаконним розпорядження Довбиського селищного голови від 1 липня 2008 року № 30 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани; визнано незаконним розпорядження того ж голови від 7 жовтня 2008 року № 45-к про звільнення ОСОБА_1 з роботи; поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря Довбиської дільничної лікарні; стягнуто з Довбиської селищної ради на користь ОСОБА_1 5335 грн. 55 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Цим же рішенням на Довбиську селищну раду покладені судові витрати по справі.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до розгляду зустрічний позов селищної ради до управління охорони здоров'я Житомирської облдержадміністрації про визнання незаконним наказу про направлення ОСОБА_1 на курси підвищення кваліфікації, дійшов помилкового висновку про відсутність з боку позивача прогулу та не застосував до спірних правовідносин положень Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні".

ОСОБА_1 заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Довбиської дільничної лікарні працював з 1 січня 2003 року (а.с.4) і був звільнений за розпорядженням Довбиського селищного голови від 7 жовтня 2008 року № 45-к (а.с.17) за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (прогул).

До вказаного звільнення ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану (а.с.3) „...за невиконання розпорядження селищного голови, порушення трудової дисципліни та невиконання посадових обов'язків, що могли призвести до зупинки функціонування лікувального закладу та інших непередбачених наслідків".

Оскільки вище вказане розпорядження селищного голови від 1 липня 2008 року № 30 (а.с.3) не містить посилань на конкретне розпорядження селищного голови, яке „не виконане" позивачем, не зазначено які саме порушення трудової дисципліни допущені ОСОБА_1 та при накладенні дисциплінарного стягнення роботодавцем допущено порушення вимог ст. 149 КЗпП України щодо відібрання пояснень від працівника, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання незаконним розпорядження Довбиського, селищного голови від 1 липня 2008 року № 30 „Про оголошення догани ОСОБА_1". А відтак, доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення суду першої інстанції в цій частині є безпідставними.

Безпідставними є і доводи апеляційної скарги Довбиської селищної ради щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду в частині визнання незаконним розпорядження селищного голови від 7 жовтня 2008 року № 45-к „Про звільнення з роботи ОСОБА_1 головного лікаря ДДЛ" та поновлення позивача на роботі, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що перебування ОСОБА_1 з 1 вересня 2008 року по 23 вересня 2008 року на курсах підвищення кваліфікації за наказом начальника управління охорони здоров'я Житомирської облдержадміністрації від 25 квітня 2008 року № 556-к (а.с.61) не є прогулом, а тому підстав для звільнення позивача за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України не було. Крім того, звільнення було проведено за відсутності згоди профспілкового комітету Довбиської дільничної лікарні (а.с.119-120).

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом положень Закону України „Про місце самоврядування в Україні" висновків суду не спростовують і не ; дають підстав вважати, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Довбиської селищної ради відхилити.

Рішення Баранівського районного суду від 22 грудня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.