Справа № 612/855/19

Провадження №3/612/4/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі судді Мороза О.І., розглянувши матеріал, який надійшов від начальника Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новонадеждине Близнюківського району Харківської області, громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , картка платника податків НОМЕР_2 , не працюючий, не одружений (розлучений), освіта вища, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

28.10.2019 о 07 год. 55 хв. ОСОБА_1 , в порушення п. 2.5 ПДР України, по вул. Матросова в смт. Близнюки Харківської області, керував автомобілем Opel Omega, державний номерний знак НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків.

Автомобіль було передано Боровику ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 від управління був відсторонений.

09.12.2019 справа надійшла до суду. 11.12.2019, у зв`язку із самовідводом судді Лобановської С.М., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена судді Морозу О.І.(а.с.19-21).

Розгляд справи призначено на 26.12.2019. ОСОБА_1 направлено судову повістку про виклик на адресу його місця реєстрації, яка зазначена у фотокопії паспорту, який долучений до матеріалів справи(а.с.6-7). Судову повістку ОСОБА_1 не отримав. До суду повернувся конверт із позначкою відділення «Укрпошти» - «інші причини що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення»(а.с.22).

Разом із тим, 24.12.2019 до канцелярії суду від ОСОБА_1 поштою надійшла письмова заява про те, що він просить не розглядати справу без його присутності. До суду не може з`явитися за сімейними обставинами, а саме поїхав до лікарні в м. Харків(а.с.23).

21.01.2020 ОСОБА_1 у судовому засіданні заявив клопотання про надання часу для ознайомлення із матеріалами справи та долучення до справи копії протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності яка у нього при собі наразі була відсутня(а.с.32). У зв`язку із задоволенням цього клопотання, а також клопотання про виклик свідків, розгляд справи відкладено на 23.01.2020(а.с.34).

23.01.2020 розгляд справи відкладено на 27.01.2020 у зв`язку із задоволенням клопотання ОСОБА_1 про надання часу для залучення захисника.

27.01. 2020 у судовому засіданні оголошувалася перерва на одну годину для надання часу ОСОБА_1 та його захисникові для підготовки письмової заяви про відвід головуючого оскільки строк визначений ст. 38 КУпАП спиває наступного дня. У зв`язку із тим, що така заява не була підготовлена, розгляд справи було відкладено на 28.01. 2020.

28.01.2020 до суду письмова заява про відвід не була подана. До суду від ОСОБА_1 та адвоката Науменка В.В. надійшли телефонограми про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із хворобою ОСОБА_1 Адвокат Науменко В.В. крім того вказав, що заява про відвід буде надана у наступне судове засідання (а.с.63-64).

У судовому засіданні, постановою на місці, суд ухвалив матеріали щодо відводу (письмове пояснення головуючого) передати до канцелярії суду для визначення судді для його вирішення.

Листом в.о. керівника апарату Близнюківського районного суду Харківської області від 28.01.2020, матеріали повернені головуючому з посиланням на ч.4 ст. 80 КПК України, Національний стандарт України «Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003 та телефонограму адвоката Науменка В.В. із зазначенням того, що клопотання про відвід буде надане у наступне судове засідання(а.с.73,74).

Під час розгляду справи у судових засіданнях були заслухані пояснення ОСОБА_1 , його захисника адвоката Науменка В.В., свідків, вивчені письмові докази.

Права особи яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 у судовому засіданні роз`яснені(а.с.31).

У судових засіданнях ОСОБА_1 винним себе у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення не визнав, вказуючи на таке.

28.10.2019 о 07 год. 55 хв. він дійсно був на вул. Матросова в смт. Близнюки Харківської області, куди приїхав на автомобілі Opel Omega, державний номерний знак НОМЕР_3 . Був тверезий. Працівників поліції було троє. Двох із них він знає, це ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Від проходження огляду на стан сп`яніння не відмовлявся. Від працівників поліції отримав «якусь бумажку» (копію протоколу) яку не став читав та поклав до карману куртки. Підписувати документи не відмовлявся оскільки йому це ніхто не пропонував. Ніяких пояснень не давав. Бачив, що працівники поліції залучали якихось двох сторонніх осіб але що ті можуть свідчити не розуміє. Працівники поліції казали йому що нічого не буде. З місця події він поїхав на своєму автомобілі. Від керування автомобілем не був відсторонений. Документів на автомобіль при собі не мав. Копію протоколу по ст. 126 КУпАП не отримував. Вважає, що протокол складено працівником поліції з порушеннями. Неправильно вказана його дата народження, місце проживання. Копія протоколу не відповідає оригіналу. Його водійський стаж з 2003 року. На дії працівників поліції до правоохоронних органів не скаржився. Пояснив, що він раніше десь 10 років працював у міліції, поліції, службі судової охорони. Сам складав протоколи про притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення ПДР. Мав випадок коли ненавмисно допустив порушення при складенні такого протоколу за що звітував перед керівництвом.

Свідок ОСОБА_5 , старший лейтенант поліції, інспектор сектору реагування патрульної поліції у судовому засіданні пояснив, що 28.10. 2019 він та старший лейтенант поліції ОСОБА_6 .В., виконуючи службові обов`язки на службовому автомобілі перебували в смт. Близнюки, де виявили автомобіль, яким, як потім було встановлено, керував ОСОБА_1 , що виконав поворот без включення показника повороту, що і стало підставою для зупинки цього автомобіля. Водій ОСОБА_1 не надав посвідчення водія та документи на автомобіль. Він мав ознаки алкогольного сп`яніння. Пройти огляд на стан сп`яніння на місці чи в лікарняному закладі, підписувати протокол, надавати пояснення, ОСОБА_1 відмовився. У зв`язки із чим були залучені двоє понятих, яких виявили поблизу. На ОСОБА_1 були складені протоколи про притягнення до відповідальності за ч.1 ст. 130 та ч.1 ст. 126 КУпАП. Відомості про ОСОБА_1 в протокол записані з його слів. Крім того ОСОБА_1 надав ксерокопію свого паспорта. Копію протоколу по ч.1 ст. 130 КУпАП він тримав на місці.

Від керування автомобілем ОСОБА_1 був відсторонений. Автомобіль під керуванням працівника поліції ОСОБА_7 , який через деякий час під`їхав до місця події, був доставлений до відділку поліції, а потім переданий родичу ОСОБА_1 - ОСОБА_8 .

Зазначені обставини у судовому засіданні підтвердив і старший лейтенант поліції, інспектор сектору реагування патрульної поліції Коростій В.В. Крім того він пояснив, що працівники поліції мали при собі пристрій «Драгер». Відеозапис події було зафіксовано на планшет, який наразі здано в м. Харків на ремонт, а їм виданий інший планшет. Протокол про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП складав він, за ч.1 ст. 130 КУпАП - ОСОБА_5 . Залучені поняті були опитані на місці події, від них відібрані письмові пояснення. Копію протоколу за ч.1 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 було направлено поштою оскільки отримати її на місці події він відмовився.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що в день події він знаходився поблизу, виконував будівельні роботи. Був запрошений працівником поліції в якості понятого. ОСОБА_1 знає з дитинства. При ньому ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, надавати документи та підписувати складені на місці документи.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що у минулому році, число та місяць уже не пам`ятає, коли він перебував на вул. Матросова в смт. Близнюки, працівник поліції запросив його якості понятого. На місці події були присутні працівники поліції та ОСОБА_1 . Ситуація не була конфліктна. ОСОБА_1 нічого не заперечував та при ньому відмовився пройти огляд на стан сп`яніння. Він ще спеціально запитав у ОСОБА_1 «чи не заперечує той щоб він підписав протокол». ОСОБА_1 відповів: «підписуй».

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були зачитані їх письмові пояснення, відібрані на місці події та надані на ознайомлення. З цих пояснень вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, надавати документи та підписувати складені на місці документи. Дійсність та правдивість письмових пояснень, відібраних 28.10. 2020, вони підтвердили(а.с.9, 10).

Пізніше, у іншому судовому засіданні, захисник ОСОБА_1 адвокат Науменко В.В. заявив клопотання про повторний допит у судовому засіданні вказаних вище свідків, оскільки вони були допитані за відсутності фіксування судового засідання шляхом аудіозапису, у чому йому було відмовлено за необгрунтованістю. Так на час допиту свідків від ОСОБА_1 не було клопотання про технічний запис судового засідання. Свідки, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення, у судовому засіданні повідомили про обставини які їм відомі особисто, надали відповіді на запитання ОСОБА_1 та суду. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили свої письмові пояснення, відібрані від них на місці події 28.10. 2019.

Покази свідків послідовні, не суперечливі, відповідають іншим матеріалам справи, а тому судом беруться до уваги.

Крім того судовим розглядом встановлено, що в період коли свідки прибули до суду для допиту, адвокат Науменко В.В. перебував в приміщенні суду, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості заявити клопотання про оголошення перерви для залучення захисника та допиту свідків уже за його участі.

Винуватість ОСОБА_1 також доведена протоколом про адміністративне правопорушення від 28.10. 2019(а.с.4).

Як на причину зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , допитані у судовому засіданні як свідки працівники поліції вказали на те, що він при зміні напрямку руху (здійснюючи поворот) не ввімкнув показчик повороту.

Зазначена обставина підтверджена копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режимі серії ДП 18 № 34 0755 від 28.10. 2019(а.с.14). Крім того із зазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не мав при собі реєстраційних документів на транспортний засіб та посвідчення водія. Отримати копію постанови відмовився(а.с.14). Копія постанови 31.10. 2019 йому була направлена листом(а.с.15,16).

Отже належним доказом доведено правомірність зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 на вул. Матросова в смт. Близнюки Харківської області 28.10. 2019.

Оскільки працівники поліції за ознаками, вказаними в протоколі від 28.10. 2019 вважали, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, від управлінням автомобіля він був відсторонений. Автомобіль працівником поліції було доставлено до відділку поліції та через деякий час було передано Боровику О.В. який, як пояснив ОСОБА_1 є його далеким родичем. Зазначене підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_8 (а.с.11).

ОСОБА_1 , цю обставину у судовому засіданні, навіть не зважаючи на пояснення свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , письмову розписку ОСОБА_8 , також заперечував. Ця позиція підтримана і його адвокатом. Разом із тим судом йому було роз`яснене право заявити клопотанні про виклик для допиту у суді ОСОБА_8 та працівника поліції Ключки С.С., який відганяв автомобіль ОСОБА_1 до відділку поліції, для допиту як свідків але подати таке клопотання ОСОБА_1 відмовився.

Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, вислухавши пояснення правопорушника, дійшов висновку про те, що належними та допустимими доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин як вони викладені вище, доведено.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Частина 2 ст. 251 КУпАП встановлює, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (пункт 6 розділу І Інструкції).

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

У розумінні вимог статті 266 КУпАП, пункту 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,  стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Отже, при розгляді справи встановлено достатність доказів наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, щоб дійти висновку про доведеність в діянні ОСОБА_13 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Згідно вимог статті 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обставин що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. 34,35 КУпАП не встановлено. ОСОБА_13 не одружений, має постійне місце проживання. Раніше близько 10 років працював у правоохоронних органах. Як пояснив у судовому засіданні на цей час він не працює, на життя заробляє тимчасовими заробітками. Його неповнолітня дитина проживає разом із матір`ю.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У судове засідання адвокат Науменко В.В. надав письмове обґрунтування недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, закриття справи за відсутністю у його діях складу цього правопорушення та у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Зазначена правова позиція ОСОБА_1 підтримана.

Заперечення захисника висновки суду про винуватість ОСОБА_1 не спростовують.

Так заперечення зводяться то наступного.

Працівники поліції незаконно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Разом із тим, як установлено судом, він був зупинений оскільки при зміні напрямку руху (здійснюючи поворот) водій ОСОБА_1 не ввімкнув показчик повороту.

Зазначена обставина підтверджена копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режимі серії ДП 18 № 34 0755 від 28.10. 2019 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП(а.с.14). При цьому ОСОБА_1 не мав при собі реєстраційних документів на транспортний засіб та посвідчення водія. Доказів про те, що постанова оскаржувалася не надано.

Далі у запереченнях захисника фактично визнається, що дії працівників поліції після зупинки транспортного засобу та складення матеріалів за ч.1 ст. 130 КУпАП відповідали вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженого наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735. Проте стверджується, що цей Порядок не відповідає вимогам правових актів вищої юридичної сили, отже дії працівників поліції які виконували його вимоги, є неправомірними. Суд з цим не погоджується, оскільки наказ МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 є чинним і його невідповідність вимогам актів вищої юридичної сили не доведена.

Щодо відсутності фіксування події працівниками поліції технічними засобами. Працівники поліції у судовому засіданні пояснили, що така фіксація відбувалася, але технічні засіб було відправлено на ремонт. Листом від 27.01.2020 начальник Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_14 повідомив суд що при здійсненні ремонту цього технічного засобу відеозапис було знищено.

Проте обставини події, так як вони викладені у справі, підтверджені показами свідків, про що вказано вище. Зокрема суд вважає доведеним що від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці так і в лікарняному закладі водій ОСОБА_1 дійсно відмовився, а тому не було складене Направлення на огляд водія на стан сп`яніння, на чому також наголошує захисник. Жодним нормативно-правовим актом, в тому числі і тими, на які посилається захисник, не передбачено складення такого Направлення якщо водій відмовляється від проходження такого огляду.

Так Пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція 2), передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Тобто у такому разі Направлення не складається.

Щодо невідповідності, на думу захисника, Протоколу БД №018174, вимогам закону.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Вбачається, що при складенні цього протоколу працівниками поліції цих вимог дотримано.

Протокол містить належні відомості. Крім того у протоколі зазначено, що він ОСОБА_1 був зачитаний вголос, що підтверджено свідками у судовому засіданні. Також із протоколу вбачається, що ОСОБА_1 від підписання протоколу, надання пояснень відмовився. Про відмову від надання пояснень свідчить і окремий документ «пояснення», складений працівником поліції де зазначено, що ОСОБА_1 від пояснень відмовляється на підставі ст. 63 Конституції України(а.с.5).

До вищезазначеного протоколу долучено фототаблицю де на вулиці зафіксовано як автомобіль ОСОБА_1 так і автомобіль працівників поліції(а.с.8). Цю обставину ОСОБА_1 не заперечував. Протокол містить деякі криві лінії. Як пояснили працівники поліції у судовому засіданні, ОСОБА_1 намагався власноруч написати в протоколі свої пояснення, але внаслідок сп`яніння зміг відобразити лише якісь криві пересічні лінії.

Щодо виправлень у протоколі останньої цифри дати народження правопорушника та некоректного викладення його по-батькові як « ОСОБА_15 » замість правильного « ОСОБА_16 » суд сприймає пояснення працівників поліції, що дані були спочатку записані зі слів ОСОБА_1 , який фотокопіє свого паспорта надав пізніше.

Суд вважає, що такі виправлення та неточності не є достатніми підставами для доведеності невинуватості правопорушника. ОСОБА_17 не заперечував, що саме він був на місці події. Ці ж обставини підтвердили у судовому засіданні і свідки. Зокрема вказавши і на те, що ситуація не була конфліктною, жодних претензій на той час ОСОБА_1 до працівників поліції не мав.

Щодо неякісної копії протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Суд погоджується з тим, що копія дійсно нерозбірлива. Як пояснив ОСОБА_1 він її отримував, як сказав «якусь бумажку» та зберігав у кармані куртки. Суд вважає, що ОСОБА_1 розумів сутність цього документу оскільки як працівник поліції і сам, виконуючи у свій час, посадові обов`язки складав такі протоколи та відповідав перед керівництвом за допущені порушення при їх складенні.

Разом і з тим при вирішенні питання винуватості суд приймає до уваги саме оригінал протоколу а не копію. Недоліки копії самі по собі також не є достатньою підставою для доведеності невинуватості правопорушника.

Отже належними та достатніми доказами винуватість ОСОБА_1 доведена і ним та його захисником не спростована.

Таким чином  ОСОБА_1   скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП оскільки відмовився як особа, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Із долученої до матеріалів справи інформація, вбачається, що ОСОБА_1 , має посвідчення водія НОМЕР_4 (а.с.13). Але при складанні адміністративного матеріалу воно не вилучалося, оскільки він його не надав про що свідчить фотокопія постанови від 28.10.2019(а.с.14).

ОСОБА_1 в період із 28.10.2018 по 28.11.2019 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався, що підтверджено довідкою Близнюківського АП Лозівського ВПГУНП в Харківській області(а.с.17).

Разом і з тим за клопотанням правопорушника та його захисника відповідно до ст.38 КУпАП, слід застосувати давність, оскільки це правопорушення вчинене більше ніж три місяці тому.

За допущене порушення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не може бути притягнутий, а порушена відносно нього адміністративна справа має бути закрита виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Виходячи з того, що дане правопорушення вчинено 28.10.2019, тобто більш ніж три місяці тому, ОСОБА_1 не може бути притягнутий до відповідальності за вчинене правопорушення.

Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП, обставинами, що виключають провадження у справі про адміністративні правопорушення, є закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Підстав для закриття справи на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП не вбачається оскільки доведено як наявність події так і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38,130, 245, 247, 251,252, 256,280, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області.

Постанова, якщо вона не оскаржена, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя                                                                О.І. Мороз

20 лютого 2020 року