Справа № 22ц-7597/2008 Головуючий у 1 інстанції Андреев П.Ф.
Категорія - 30 Доповідач Ігнатова Л.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Краснощокової Н.С., суддів Ігнатової Л.Є., Маширо О.П. при секретарі Джевазі-Третьяковій С.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої ДТП, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, яким його позовні вимоги задоволені частково та стягнуто на його користь: з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 1607, 48 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 1000 грн., понесені витрати по проведенню авто-товарознавчої експертизи - 270 грн., судові витрати у розмірі 81 грн., а всього - 2958, 48 грн.; з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди -1318, 35 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
Позивач просить рішення суду змінити та збільшити суму відшкодування моральної шкоди до 3000 грн. і стягнути зазначену суму з ОСОБА_2 на його користь. В іншій частині рішення залишити без зміни.
Вважає, що суд не в достатній ступені оцінив його моральні страждання відносно пошкодженої його машини та зменшив відшкодування моральної шкоди до 1000 грн. При цьому суд не прийняв до уваги, що у нього була практично нова машина, 2004 року випуску. Він її доглядав, беріг. Тому вважає, що моральна шкода повинна бути стягнута в розмірі 3000 грн., на рівні матеріальної шкоди.
Не погодився з рішенням суду і відповідач ОСОБА_2, який просив рішення суду скасувати та у задоволенні усіх позовних вимог ОСОБА_1 до нього відмовити.
Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані та порушені норми матеріального і процесуального права. Суд безпідставно відмовив в клопотанні про проведення повторної судової автотехнічної експертизи чи у допиті експерта по зазначеній авто технічній експертизі. Суд неповинен був приймати до уваги висновок авто товарознавчої експертизи, оскільки вона проводилась за його відсутністю. Тому даний висновок експерта не повинен братися як доказ суми спричиненої позивачем матеріальної шкоди. Також вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні підстави та докази його вини в скоєнні як ДТП так і матеріальної шкоди спричиненої позивачу, що в матеріалах справи повністю відсутні докази спричинення позивачеві моральної шкоди, оскільки таких доказів він не навів ні в позові, ні в судовому засіданні.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарга як позивача так і відповідача слід відхилити, а рішення суду залишити без зміни з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що 16.06.2007 року о 19 години 30 хвилин, відповідач ОСОБА_2 керував власним автомобілем ВАЗ 21101, державний номер НОМЕР_1 та рухався по вул. Залізничній в м. Добропілля в напрямку перехрестя з проспектом Перемоги. Попереду рухався автомобіль ВАЗ -2107 державний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_1, який намагався виконати поворот праворуч до свого гаражу. Відповідач не обравши небезпечну швидкість, не своєчасно відреагував на зміну дорожньої обстановки, про те, що водій ОСОБА_1 буде виконувати поворот праворуч, почав виконувати маневр обгону автомобіля позивача з правого боку, чим порушив пункти 12.1 та 14.1 Правил дорожнього руху України. При цьому скоїв зіткнення з автомобілем позивача, внаслідок чого і були заподіяні механічні ушкодження автомобілю ВАЗ - 2107.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив із того, що обставини дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), підтверджуються оглянутими у судовому засіданні: адміністративним матеріалом та протоколом про адміністративне правопорушення від 25.06.2007 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Постановою судді Добропільського міськрайонного суду від 07.08.2007 року ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та застосоване до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Ані протокол про адміністративне правопорушення, ані постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем не оскаржувались.
Судом першої інстанції були узяті до уваги і висновки судової авто технічної експертизи від 05.12.2007 року. З якої вбачається, що відповідно до пояснень водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у даній дорожній обстановці при вказаних даних, дії водія автомобіля ВАЗ-21101 державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 не відповідали вимогам пунктів: 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України. Пункт 10.1 та пункт 12.3 зазначених Правил передбачають, що перед Початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об»єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об»їзду перешкоди.
У даній дорожній обстановці при вказаних даних у діях водія автомобіля ВАЗ-2107 ОСОБА_1 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б знаходились в причинному зв»язку з настанням події, експертом не встановлено.
З урахуванням наведених доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що причиною настання ДТП, що мала місце 16.06.2007 року між транспортними засобами під керуванням водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, послужило невиконання водієм Ременним пунктів: 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України і що вина водія ОСОБА_2 у скоєнні ДТП цілком доведена, а його дії знаходяться в прямому причинному зв»язку зі шкідливими наслідками, що наступили для позивача.
Визначаючи розмір відшкодування шкоди, суд виходив із висновку авто товарознавчої експертизи з визначенням вартості матеріальної шкоди заподіяної позивачу, кошторису (розрахунку) вартості ремонту транспортного засобу, яка складає 2925, 83 грн.
Суд, приймаючи пояснення представника Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», що сума матеріальної шкоди пов»язаної з пошкодженням автомобіля, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 1318, 35 грн., вважає, що сума матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача становить 1607, 48 грн. (2925, 83 грн. - 1318, 35 грн.)
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди, суд прийшов до висновку, що вимоги в цій частині є обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню в розмірі 1000 грн.
При цьому суд прийшов до висновку, що дійсно діями відповідача, винного в пошкодженні приналежного йому транспортного засобу, заподіяні моральні та психічні страждання, що він вимушений переживати за своє здоров»я під час та після ДТП, позбавлений можливості користування транспортним засобом, що значною мірою змінило та вплинуло на його спосіб життя.
Розглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно і об»єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно застосував фактичні обставини справи та зробив правильний правовий висновок про наявність у позивача права на відшкодування заподіяної йому механічним ушкодженням його автомобіля матеріальної та моральної шкоди.
За таких обставин, суд першої інстанції, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Постановлене у справі судове рішення є законним й обґрунтованим, воно ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Вирішуючи питання про розмір спричиненої моральної шкоди, суд з урахуванням усіх обставин по справі дійшов правильного висновку, що він повинен бути зменшений до 1000 грн.
Апеляційний суд вважає, що розмір зробленого судом морального відшкодування відповідає ступеню моральних страждань позивача.
Наведені в скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для їх задоволення немає.
Доводи скарги відповідача, що суд першої інстанції не повинен був брати до уваги висновки автотоварознавчої та автотехнічної експертиз, оскільки автотоварознавча експертиза була проведена без його участі, а висновки автотехнічної експертизи є неправильними, апеляційний суд не може прийняти їх до уваги. Оскільки зазначені експертизи відповідачем не спростовані. А до того ж в апеляційному судовому засіданні, відповідач не наполягав на проведенні додаткових чи повторних експертиз, чи про виклик в апеляційне судове засідання відповідних експертів.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 308. 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.