АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого – Левенця Б.Б.

суддів - Кварталової А.М., Плавич Н.Д.

при секретарі Котовій Д.Г. за участі позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини А 0749 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-0749 про стягнення грошових виплат у зв'язку зі звільненням, -

встановила:

У квітні 2006 року позивач звернувся до суду із позовом на обґрунтування якого зазначив, що на офіцерських посадах проходив військову службу в лавах Збройних Сил України, проте, з вини відповідача не отримував у належному розмірі надбавку за безперервну службу та грошову компенсацію за продовольчий пайок. Ці дії командування військової частини вважав незаконними та такими, що порушують його права.

Враховуючи вищевикладене, просив стягнути із відповідача 2998, 68 грн. - 50 % надбавки за безперервну службу і 9 491, 30 грн. грошової компенсації за продовольчий пайок військовослужбовця.(а.с. 2-13)

Справу розглянуто судом за участі особи, яку суд першої інстанції зазначив представником відповідача, проте підтвердження повноважень цієї особи на представництво інтересів відповідача у матеріалах справи відсутнє(а.с. 16-20).

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини А-0749 - задоволено (ас. 19-20).

26 грудня 2007 року командир військової частина А 0749 звернувся до суду з апеляційною скаргою, (а.с.23-25).

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2008 року, апеляційну скаргу разом із матеріалами справи було повернуто для подання до належного апеляційного суду(а.с. 27)

Ухвалами апеляційного суду Одеської області від 18 листопада 2008 року і від 16 грудня 2008 року задоволено заяву і поновлено відповідачу процесуальний строк на оскарження судового рішення.(а.с. 45-47, 58-60)

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а рішення суду суперечить чинному законодавству, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.

Справа № 22ц-138/09

Категорія ЦП: 57

Головуючий у першій інстанції Драгомерецька К.П. Доповідач Левенець Б.Б.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи скарги і просив її задовольнити, позивач заперечував проти скарга і просив її відхилити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати із закриттям провадження по справі за таких підстав: Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та

інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 і п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також спори з приводу проходження громадянами публічної служби і звільнення з публічної служби.

За змістом п. 1 ч. 1 ст.3 КАС справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно вимог ч. 1 ст. 2 Закону України „Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року N 2232-ХІІ(в редакції Закону чинній на час виникнення спірних відносин), військова служба у Збройних Силах України є державною службою особливого характеру.

Розглядуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, а саме військової частини А0749, командування якої реалізовувало у відносинах проходження військової служби і звільнення з такої служби позивача Ткаліча надані відповідачу чинним законодавством владні управлінські функції щодо встановлення позивачу розміру надбавок та виплати грошової компенсації за продовольчий пайок або відмови в цьому.

Таким чином, ця справа відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи. Під перелік публічно-правових справ, на які не поширюється компетенція адміністративних судів, встановлений ч. 2 ст. 17 КАС, ця справа не підпадає.

З набранням чинності Кодексу адміністративного судочинства України заяви і скарги, що виникають з адміністративно-правових відносин, розглядаються в порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Згідно до вимог ст. 158 КАС України, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті викладається у формі постанови.

Проте в порушення вказаних вимог законодавства, суд першої інстанції не звернув увагу, що позовна заява подана у квітні 2006 року, тобто під час дії КАС України, розглянув справу і 27 квітня 2006 року постановив судове рішення за правилами ППК України, тобто застосувавши при розгляді справи процесуальний закон, який не підлягав застосуванню.

Згідно до вимог п. 1 ч., 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою

закриває провадження у справі, якщо справа це підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог ч, 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю з роз'ясненням позивачу права звернутись до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Інші доводи відповідача, у т.ч. щодо обгрунтованості заявлених позовних вимог мають бути оцінені під час розгляду адміністративного позову позивача в рамках іншого судового провадження, тому мають бути відхилені.

Керуючись ст.ст. 205 ч.1 п. 1, 307 ч. 1 п. 4, ч.1 ст. 310, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу військової частини А 0749 задовольнити частково.

Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27 квітня 2006 року - скасувати із закриттям провадження по справі в порядку цивільного судочинства.

Роз'яснити позивачу право на звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного суду України.