ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2020 р. Справа№ 925/731/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Калько О.Ю. довіреність № КВ№715474 від 13.01.2020 року;

від відповідача: Цирулевська М.В. довіреність № КВ№726465 від 18.02.2020 року, Забродський В.В. довіреність № КВ№777279 від 03.12.2019 року,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2019 року (дата підписання повного тексту 16.11.2019 року)

у справі № 925/731/18 (судця: Спаських Н.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Завод обважнювачів»

до Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти»

про стягнення 6 346 072,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Завод обважнювачів» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 5 281 004,16 грн основного боргу та 734 710,66 грн пені за період з 02.02.2018 року по 02.07.2018 року (з урахуванням зменшення позовних вимог).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договору № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015 року.

Господарський суд Черкаської області повністю задовольнив позов Приватного акціонерного товариства «Завод обважнювачів» своїм рішенням від 04.11.2019 року (повний текст складено 16.11.2019 року).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Дашуківські бентоніти» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Черкаської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник вказав, що у позивача відсутнє право вимагати повернення попередньої оплати за договором, а наявне лише право вимагати поставку продукції, оскільки,договір поставки підписаний лише на останній сторінці, перша та друга сторінка, в т.ч. п. 6.3 договору поставки не містить підписів сторін.

Також, скаржник зазначив, що жодних коштів за договором поставки, в тому числі в якості передоплати, відповідачем від позивача не отримувалось і не могло бути отриманим у зв`язку з неналежністю відповідачу рахунку, на який сплачувалися кошти, у зв`язку з чим судом першої інстанції позов задоволено безпідставно.

Крім того, скаржник вказав, що спірний договір поставки було укладено виключно з метою створення фіктивної заборгованості, виведення коштів з ПрАТ «Завод обважнювачів» на користь невстановлених осіб та їх переведення в готівку.

Разом з цим, скаржник вказав, що господарська діяльність відповідача незаконно здійснювалась сторонніми особами та звільненими з посад службовими особами ПАТ «Дашуківські бентоніти», які укладали незаконні договори щодо відчуження майна та виготовлення ПАТ «Дашуківські бентоніти» бентонітної продукції з метою отримання неправомірної вигоди, створення фіктивної заборгованості з метою доведення Акціонерного товариства до банкрутства.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між судцями від 12.12.2019 року справу № 925/731/18 передано для розгляду колегії судців у складі: головуючий суддя - Судім В.В., судці: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2019 року у справі № 925/731/18 залишив без руху своєю ухвалою від 16.12.2019 року.

Апелянтом протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та подано до суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору, шляхом подання відповідної заяви.

Відтак, скаржником усунено недоліки поданої апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до вимог ст. 262 Господарського процесуального кодексу України судова колегія визначилась про можливість відкриття апеляційного провадження у справі № 925/731/18.

Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2019 року у справі № 925/731/18 своєю ухвалою від 13.01.2020 року.

27.01.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло клопотання про призначення судової технічної експертизи документа.

Північний апеляційний господарський суд залишив без розгляду клопотання про призначення судової технічної експертизи документа, у зв`язку з пропуском строку на його подання, своєю ухвалою від 28.01.2020 року.

07.02.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подання клопотання про призначення судової експертизи та призначення судової технічної експертизи документа у справі №925/731/18.

Північний апеляційний господарський суд відмовив в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про продовження строку на подання клопотань про призначення судової експертизи у справі №925/731/18. Клопотання Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про призначення судово-технічної експертизи документа та економічної судової експертизи у справі №925/731/18 залишив без розгляду своєю ухвалою від 11.02.2020 року.

10.02.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Крім того, позивач у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема зазначив, що враховуючи, що жодних протоколів розбіжностей відповідачем до договору не надавалося, його посилання на необхідність оформлення договору поставки із врахування додаткових вимог до оформлення договору в частині наявності підписів на кожній сторінці та його прошивання ,як єдиного документу, є безпідставними. Також, заявлена в апеляційній скарзі правова позиція апелянта стосовно того, що жодних коштів за договором поставки, в тому числі в якості передоплати, відповідачем від позивача не отримувалось і не могло бути отриманим у зв`язку з неналежністю відповідачу рахунку, на який сплачувалися кошти, є безпідставною та такою, що суперечить результатам судової експертизи.

18.02.2020 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від відповідача надійшла заява про відвід суддів Суліма В.В., Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г. від розгляду справи №925/731/18, яка була мотивована незгодою з процесуальними рішеннями колегії суддів, зокрема з залишенням без розгляду клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи та судової технічної експертизи у справі №925/731/18.

Північний апеляційний господарський суд заяву Товариства Публічне акціонерне товариство «Дашуківські бентоніти» про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Суліма В.В., Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г. від розгляду справи №925/731/18 залишив без розгляду своєю ухвалою від 19.02.2020 року.

19.02.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшли письмові заперечення на відзив на апеляційну скаргу, які долучені до матеріалів справи. Водночас, колегія суддів відзначає, що відповідач в письмових запереченнях виходить за межі доводів викладених в апеляційній скарзі в порушення ст. 269 Господарського процесуального кодексу України та зазначаючи обставини, які не надавалися та не були відомі суду першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення. Водночас, колегія суддів відзначає, що викладені в запереченні на відзив на апеляційну скаргу доводи не спростовують висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

19.02.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подання клопотання про призначення повторної судової економічної експертизи та призначення повторної судової економічної експертизи у справі №925/731/18.

Північний апеляційний господарський суд відмовив в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про продовження строку на подання клопотання про призначення повторної судової економічної експертизи у справі №925/731/18. Клопотання Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про призначення повторної економічної судової експертизи у справі №925/731/18 залишено без розгляду своєю ухвалою від 19.02.2020 року.

19.02.2020 року в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 19.02.2020 року заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області - без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2019 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга скаргу Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.09.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Дашуківські бентоніти" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Завод обважнювачів" (покупець) було укладено договір № К-ДБ-4-0925/1 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався здійснити поставку бентонітової продукції, а покупець прийняти та оплатити її на умовах цього договору.

Асортимент продукції та її ціна за тону встановлюються у Специфікації (додаток № 1) яка є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.2. договору, поставка продукції здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA (ст. Дашуківка) у відповідності із правилами Інкотермс в редакції 2010 року, станція Покупця - Констянтинівка, Донецької залізниці (код станції 491200), код Покупця - 3911.

Згідно п. 2.4. договору протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання на поточний рахунок грошових коштів, вказаних в п. 3.2. договору (100% передоплата вартості товарі із залізничним тарифом), постачальник зобов`язується здійснити поставку партії продукції.

Відповідно до п. 2.6. договору, строк та умови поставки можуть бути змінені за домовленістю сторін шляхом підписання додаткових угод до цього договору.

Розрахунки між сторонами здійснюються в гривнях в безготівковому порядку ( п. 3.1. договору).

Покупець зобов`язується здійснити оплату шляхом перерахування 100% вартості партії продукції, вказаної в специфікації та відповідній заявці згідно п. 2.1 договору, а також 100% передоплати за залізничний тариф до залізничної станції покупця та додаткової послуги залізниці на поточний рахунок постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення останнім рахунку-фактури. Рахунок - фактура надсилається покупцеві за допомогою факсимільного зв`язку (п. 3.1 договору).

Згідно п. 10.1. договору, останній набирає силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з договору

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 25.09.2015 року між сторонами у справі була підписана специфікація № 1 (а.с. 20 том 1) на поставку глини формувальної бентонітової кускової, згідно ГОСТ 28177-89, марки П4Т2К, на загальну суму 1 964 928,00 грн в кількості 1190,00 тон. Строк поставки жовтень - грудень 2015 року, 2016 рік.

23.10.2015 року було підписано додаткову угоду (а.с 21 том 1) в якій сторони домовились Специфікацію № 1 від 25.09.2015 року вважати такою, що втратила чинність з моменту підписання цієї додаткової угоди.

23.10.2015 року сторони підписали Специфікацію № 1 в новій редакції (а.с. 22 том 1), за умовами якої відповідач зобов`язався поставити товар в кількості 12 500 тон на загальну суму 4 999 950,00 грн. Строк поставки до кінця 2015-2016 року.

24.12.2015 року сторони підписали Специфікацію № 2 (а.с. 23 том 1) на поставку продукції в кількості 2 500 тони на загальну суму 1 000 020,00 грн. Строк поставки 2015-2016 року.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору та Специфікацій № 1 від 23.10.2015 року та № 2 від 24.12.2015 року позивач перерахував відповідачу кошти в загальній сумі 7 006 544,08 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 3063 від 30.09.2015 року на загальну суму 1 964 928,00 грн, оплата за глину бентонітову кускову; № 3278 від 15.10.2015 року на загальну суму 881 076,00 грн, оплата за глину бентонітову кускову; № 3280 від 16.10.2015 року на загальну суму 1 599 360,00 грн, оплата за глину бентонітову кускову; № 3382 від 23.10.2015 року на загальну суму 441 252,00 грн, оплата за глину бентонітову кускову; № 4263 від 24.12.2015 року на загальну суму 1 000 020,00 грн, оплата за глину бентонітову кускову; № 151 від 20.01.2016 року на загальну суму 71 221,32 грн, оплата за транспортні послуги залізниці; № 900 від 30.03.2016 року на загальну суму 242 805,00 грн, оплата за транспортні послуги залізниці; № 1498 від 24.05.2016 року на загальну суму 135 881,76 грн, оплата за транспортні послуги залізниці; № 231 від 08.02.2017 року на загальну суму 320 000,00 грн, оплата за глину бентонітову кускову; № 319 від 20.02.2017 року на загальну суму 50 000,00 грн, оплата за глину бентонітову кускову; № 350 від 22.02.2017 року на загальну суму 300 000,00 грн, оплата за глину бентонітову кускову.

Так, за твердженням позивача, відповідач свої обов`язки по поставці товару виконав частково та поставив позивачу товар на загальну суму 1 066 740,14 грн, що підтверджується: видаткова накладна № 835 від 17.12.2015 року на глину в кількості 132,6 тони на загальну суму 53 039,47 грн; залізнична накладна № 40553638 від 17.12.2015 року на 132 600 тон на суму 53 039,47 грн; видаткова накладна № 22 від 26.01.2016 року на глину в кількості 393,45 тон на суму 157 383,14 грн; залізнична накладна № 41309295 від 26.01.2016 року на 393,450 тон на суму 157 383,14 грн; акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 23 від 26.01.2016 року на суму 71 221,32 грн; видаткова накладна № 203 від 05.04.2016 року на глину в кількості 669,5 тон на суму 267 805,36 грн; залізнична накладна № 42934075 від 05.04.2016 року на 203 500 тон на суму 81 401,62 грн; залізнична накладна № 42933242 від 05.04.2016 року на 466 000 тон на суму 186 403,37 грн; акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 204 від 05.04.2016 року на суму 116 112,36 грн; видаткова накладна № 261 від 12.05.2016 року на глину в кількості 604,45 тон на суму 241 784,83 грн; залізнична накладна № 40814139 від 12.05.2016 року на 604,45 тон на суму 241 784,83 грн; акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 262 від 12.05.2016 року на суму 119 813,04 грн; видаткова накладна № 266 від 13.05.2016 року на глину в кількості 66,05 тон на суму 26 420,53 грн; залізнична накладна № 40838989 від 13.05.2016 року на 66,05 тон на суму 26 420,53 грн; акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 270 від 13.05.2016 року на суму 13 160,09 грн.

Відповідачу 11.04.2016 року було повернуто товар неналежної якості на загальну суму 11 200,22 грн, що підтверджується видатковою накладною про повернення постачальнику № 1 та актом приймання глини від 03.02.2019 року (наявні в матеріалах справи).

Крім того, відповідачем було частково повернуто передоплату в сумі 670 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, між сторонами по справі було підписано акт звірки розрахунків, в якому підтверджено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 5 281 004,16 грн і складає кошти передоплати, на які товар фактично не було поставлено (а.с. 209 том 1).

При цьому, колегія суддів приймає до уваги висновок експерта за результатами проведенні судової економічної експертизи № 1301/2123/19-23 від 29.08.2019 року, яким документально підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем по договору № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015 року в сумі 5 281 004, 16 грн (7 006 544,08 грн загальна сума сплачених коштів - 746 433,33 грн (вартість поставленої глини)-320 306,81 грн (оплата транспортних та додаткових послуг залізниці) + 11 200,22 грн вартість повернутого товару неналежної якості) - 670 000,00 грн (повернення грошових коштів).

Водночас, висновками експертизи також підтверджено і достовірність відомостей, внесених сторонами до актів звірки взаємних розрахунків між сторонами, які відповідач заперечував через підписання їх з боку ПАТ "Дашуківські бентоніти" не уповноваженою особою.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що жодних коштів за договором поставки, в тому числі в якості передоплати, відповідачем від позивача не отримувалось і не могло бути отриманим у зв`язку з неналежністю відповідачу рахунку, на який сплачувалися кошти.

Щодо твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що спірний договір поставки було укладено виключно з метою створення фіктивної заборгованості, виведення коштів з ПрАТ «Завод обважнювачів» на користь невстановлених осіб та їх переведення в готівку, оскільки матеріали справи не містять, а скаржником не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих в розумінні ст.ст. 73, 76-79, Господарського процесуального кодексу доказів недійсності чи нікчемності вказаного договору відповідачів.

При цьому, колегія суддів відзначає, що постановою Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 905/1421/18 залишено без змін рішення Господарського суду Донецької області від 21.11.2018 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 про відмову у задоволенні позову про визнання спірного договору поставники недійсним.

Разом з цим, твердження скаржника, що господарська діяльність відповідача незаконно здійснювалась сторонніми особами та звільненими з посад службовими особами ПАТ «Дашуківські бентоніти», які укладали незаконні договори щодо відчуження майна та виготовлення ПАТ «Дашуківські бентоніти» бентонітної продукції з метою отримання неправомірної вигоди, створення фіктивної заборгованості з метою доведення Акціонерного товариства до банкрутства не спростовує висновків суду у оскаржуваному рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на викладене та враховуючи, що позивачем доведено, а скаржником не спростовано порушення умов договору № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Так, скаржник не надав суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційної скарги фактично зводяться до мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2019 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2019 року у справі №925/731/18 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №925/731/18 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич

Дата складення повного тексту 21.02.2020 року.