ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2008р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Ладики Я.І.,
суддів Флісака Р.Й., Гриновецького Б.М.,
секретаря Іванчук Л.Ю.,
з участю: прокурора Салиги О.В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши 27 жовтня 2008 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора Галицького району Андріуци М.І. на вирок Галицького районного суду від 10 липня 2008 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Щирець,
Пустомитівського району, Львівської області, житель
АДРЕСА_1, українець, освіта вища, одружений, має на
утриманні неповнолітню дитину, несудимий, тимчасово
не працює, громадянин України,
засуджений за ст. 368 ч.1 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки
позбавлення волі без позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням
адміністративно-розпорядчих функцій; за ст. 366 ч.1 КК України з застосуванням ст. 69 КК
України на 1 рік 6 місяців обмеження волі без позбавлення права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій.
Справа № 11-454/2008р.
Категорія ст. 368 ч.1 КК України
Головуючий 1-ої інстанції Мула О.Д.
Доповідач: Ладика Я.І.
На підставі ст. 70 КК України остаточно визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим 2 роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій.
Згідно ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування призначеного основного та додаткового покарання з випробуванням протягом іспитового строку 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 76 КК України на нього покладено обов'язок не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації.
Запобіжний захід залишено ОСОБА_1 попередньо обраний - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він, працюючи начальником Галицької районної лікарні ветеринарної медицини, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, умисно створюючи умови, за яких громадяни вимушені давати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав та законних інтересів, 22 травня 2008 року прийняв у службовому кабінеті хабар на суму 1085 грн. від громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за видачу чотирьох міжнародних паспортів на собак та свідоцтв форми №1, куди вніс завідомо неправдиві відомості.
В поданій апеляції прокурор Андріуца М.І., неоспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації злочинних дій засудженого, посилається на м'якість призначеного йому покарання. Вважає, що суд безпідставно не застосував до ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади.
Просить вирок районного суду скасувати та постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_1 більш суворе покарання.
Провівши судове слідство в частині призначеного ОСОБА_1 покарання, заслухавши пояснення та обгрунтування прокурора Салиги О.В., яка підтримала апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_1, який з апеляцією незгідний і просить вирок районного суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ст. ст. 368 ч.1, 366 ч.1 КК України в апеляції не оспорюються, а тому вирок суду першої інстанції в цій частині не підлягає перевірці.
Разом з тим, призначаючи засудженому остаточне покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України без позбавлення права обіймати певні посади, суд допустив порушення вимог ст. 65 КК України, яка встановлює загальні засади призначення покарання.
За змістом ч.2 цієї статті особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З огляду на вимоги зазначеної норми кримінального закону та з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_1 злочину, призначене йому покарання є надто м'яким. Застосувавши ст. 69 КК України і не призначивши засудженому додаткове покарання, суд фактично не усунув ті обставини, які були ним викориртані, для вчинення злочину.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, колегія суддів враховує, що він повністю визнав свою вину, кається у вчиненому, характеризується виключно позитивно, має на утриманні неповнолітнього сина, вперше притягується до кримінальної відповідальності, від його злочинних дій тяжких наслідків не настало.
Колегія суддів дійшла висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без тимчасової ізоляції від суспільства, а тому обираючи йому покарання у виді позбавлення волі на більший термін, вважає за можливе застосувати до нього ст. 75 КК України, але з більш тривалим іспитовим строком для здійснення контролю за його поведінкою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 378 КПК України, колегія суддів,
засудила:
Апеляцію прокурора Галицького району Андріуци М.І. задовольнити частково. Вирок Галицького районного суду від 10 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного йому покарання скасувати. Призначити ОСОБА_1 покарання:
- за ст. 368 ч.1 КК України 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, на 2 роки;
- за ст. 366 ч.1 КК України 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, на 1 рік.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити йому покарання у виді 3 років
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування основного покарання з випробуванням протягом іспитового строку 2 роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну місця постійного проживання і роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередньо обраний - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту його проголошення.