ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2010 р. Справа № 2-а-6/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Драчук Тетяни Олександрівни,
при секретарі судового засідання: Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні,
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : Колосова Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративноїсправи
за позовом: ОСОБА_3
до: управління у справах захисту прав споживачів у Вінницькій області
про: скасування рішення про накладення штрафу
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 до управління у справах захисту прав споживачів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 47 від 20.10.2009 року про накладення штрафу в розмірі 1700 грн. за порушення законодавства про рекламу.
Позовні вимоги мотивовані тим, за результатами перевірки з питань дотримання суб’єктами господарювання законодавства України про рекламу, проведеної посадовою особою управління у справах захисту прав споживачів у Вінницькій області, відносно фізичної особи-підприємства ОСОБА_3 складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 04.09.2009 року. Даним протоколом було зафіксовано порушення ОСОБА_3 порядку розповсюдження та розміщення реклами, а саме, в м. Могилів-Подільському Вінницької області, на стовпі по вулиці Гагаріна розміщено та розповсюджено рекламу без відповідного дозволу, що надається виконавчим органом міської ради, що є порушенням п.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а також порушено п.6 «Мова реклами» зазначеного Закону, зокрема, застосована мова в рекламі здійснена всупереч вимогам законодавства України про мови.
20.10.2009 року управлінням у справах захисту прав споживачів у Вінницькій області був складений протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу № 47 та прийнято рішення № 47 про накладення на фізичну особу–підприємця ОСОБА_3 штрафу в розмірі 1700 гривень та зобов’язано сплатити в установленому порядку дану суму до державного бюджету.
Позивач вважає рішення відповідача № 47 від 20.10.2009 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню посилаючись на статтю 27 Закону України «Про рекламу» та постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу», якими не передбачено підстав для притягнення рекламодавця до відповідальності за викладення рекламного змісту іншою мовою ніж українська.
Крім того, позивач вважає, що викладена інформація не є рекламою в розумінні Закону України "Про рекламу" та знаходиться біля приміщень підприємця, де надаються послуги.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені у позові, просив щодо його задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, в запереченнях на позов зазначила, що рішення № 47 від 20.10.2009 року про накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу за порушення законодавства про рекламу, прийняте в межах наданих законом повноважень та відповідно до виявлених та зафіксованих у протоколі порушень, у зв’язку з чим, просив відмовити в задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради Вінницької області 04.03.2008 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію серії В03 № 288230, ідентифікаційний номер №2976704677.
Також встановлено, що 4 вересня 2009 року головним спеціалістом управління у справах захисту прав споживачів у Вінницькій області Колосовою Л.С. складено протокол про порушення ОСОБА_3 законодавства про рекламу, зокрема встановлено, що в м. Могилів-Подільському Вінницької області, на стовпі по вулиці Гагаріна розміщено та розповсюджено рекламу наступного змісту: «Очистка топливной системы, Ремонт трещин авто стекла, Регулировка фар на стенде» без відповідного дозволу, що надається виконавчим органом міської ради та в порядку, встановленому цим органом на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, що є порушенням пункту 1 статті 16 Закону України «Про рекламу». Крім того, було встановлено порушення статті 6 «Мова реклами» Закону України «Про рекламу», оскільки текст на рекламному щиті викладено на російській мові.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу», органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
На виконання зазначеного положення закону, на адресу ОСОБА_3, яка зазначена в свідоцтві про реєстрацію фізичної особи-підприємця, управлінням двічі направлялись письмові повідомлення з вимогою прибути до управління 2-го та 14-го жовтня 2009 року для участі в засіданні стосовно розгляду справи про порушення законодавства про рекламу. Однак, позивач двічі не з’явився за викликами до управління, обґрунтованих клопотань щодо відкладення розгляду справи також не надав, у зв’язку з чим, на підставі пункту 16 постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 «Про затвердження Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу», справа була розглянута 20.10.2009 року у відсутності ОСОБА_3
За наслідками розгляду справи, був складений протокол № 47 від 20.10.2009 року, на підставі якого, начальником управління прийнято рішення № 47 від 20.10.2009 року, яким на ОСОБА_3 накладено штраф в розмірі 1700 грн. за порушення законодавства про рекламу.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про рекламу», особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Пунктом 3 частини 2 статті 27 Закону встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.6 ст.27).
Згідно частини 3 статті 26 Закону, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них.
На виконання зазначеного положення Закону, на адресу позивача були відіслані поштою копія протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу № 47 від 20.10.2009 року та копія рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 47 від 20.10.2009 року.
В позовній заяві ОСОБА_3, а також в судовому засіданні його представник, не оскаржують факт незаконного розміщення та розповсюдження реклами без відповідного дозволу виконавчого органу міської ради та в порядку, встановленому органами на підставі Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, тим самим свідомо порушив вимогу пункту 5 частини 1 статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», яка забороняє самовільно встановлювати об’єкти зовнішньої реклами на об’єктах благоустрою населених пунктів (в даному випадку, на електромережному стовпі). В той час, позивач вимагає скасувати рішення про накладення штрафу № 47 від 20.10.2009 року через те, що своїми діями, він не порушував законодавства України про мови.
Поряд з іншими матеріалами справи, в судовому засіданні був оглянутий фото знімок реклами розміщеної на стовпі по вулиці Гагаріна у м. Могилів-Подільський, Вінницької області, на якій міститься напис на російській мові наступного змісту: «Очистка топливной системы, Ремонт трещин автостекла, Регулировка фар на стенде» та розміщена вказівна стрілка в напрямку знаходження місця надання послуг.
Згідно статті 6 Закону України «Про рекламу», застосування мови у рекламі здійснюється відповідно до законодавства України про мови. Так, відповідно до статті 35 Закону України « Про мови в Українській РСР» визначено, що тексти офіційних оголошень, повідомлень, плакатів, афіш, реклами і т. ін. виконуються українською мовою.
Таким чином, враховуючи що вищезазначений закон на теперішній час є чинним, жодним іншим нормативним актом не передбачено право рекламодавця на розміщення реклами іншою мовою ніж українська, суд приходить до висновку що доводи позивача в цій частині є не обґрунтованими.
Не погоджується суд з твердженням представника позивача стосовно того, що інформація, яка містилась на плакаті не є рекламою.
Представник позивача у своїх твердженнях посилається на п.6 ст.9 Закону України "Про рекламу", вказуючи, що це була вивіска. Згідно вказаної норми, вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Однак, інформація, яка містилась на плакаті, не включала в себе зазначених відомостей, тому позиція позивача є хибною.
Згідно визначення терміну, даного в ст.1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
В даному випадку має місце зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Розміщення інформації позивачем було здійснено саме на елементах вуличного обладнання, а зміст її відповідав визначенню даному рекламі.
В зв"язку з чим, рішення управління про накладення ОСОБА_3 штрафу в розмірі 1700 грн. за порушення законодавства про рекламу є законним та таким, що прийняте в межах наданих відповідачу повноважень.
Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Представниками відповідача в судовому засіданні було обгрунтовано та доведено правомірність своїх дій щодо прийняття оскаржуваного листа-вимоги.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю, оскільки він є безпідставним та необґрунтованим.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні позову ОСОБА_3 до управління у справах захисту прав споживачів у Вінницькій області про скасування рішення про накладення штрафу відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 08.02.2010 року.
Суддя Драчук Тетяна Олександрівна 03.02.2010