ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2010 р. Справа № 2-а-5029/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,
при секретарі судового засідання: Мороз Вікторії Валентинівні
за участю представників сторін:
прокурора : Трачук Т.Є.;
позивача : Колосова Л.С. - представник за довіреністю;
відповідача : не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Вінницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про: стягнення 1700 грн.
ВСТАНОВИВ :
В листопаді 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Вінницький міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу за порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами в сумі 1700 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що проведеною перевіркою дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 вимог Закону України “Про рекламу”, постанови Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 року “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами”, 13.05.2009р. виявлено порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами, а саме в м. Вінниці по вул. Винниченко на газоні розміщено та розповсюджено рекламу наступного змісту: "Прачечная ЛИКО. Химчистка текстиля. Чистка и покраска кожи. Пошив и чистка одеял. Чистка ковров и мебели. Индивидуальная стирка. ул. Винниченко, 34, тел.: 57-85-56". За наслідками перевірки складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 13.05.2009р.. Вищезазначену зовнішню рекламу у населеному пункті розміщено без відповідного дозволу, що надається виконавчими органами міської ради, чим порушено п. 1 ст. 16 "зовнішня реклама" Закону України "Про рекламу". Також, рекламу розповсюджено не українською мовою, а російською, що є порушенням ст. 6 Закону України "Про рекламу". На підставі даного порушення прийнято рішення про накладення на фізичну особу – підприємця ОСОБА_2 штрафу у розмірі 1700 грн. та зобов’язано сплатити в установленому порядку суму штрафу до Державного бюджету. Позивач також зазначив, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в суді не оскаржено, а штраф добровільно не сплачений.
У судовому засіданні представники прокуратури та Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів підтримали позов та просили суд його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання жодного разу не з’явився, повноважного представника не направив, про час, дату та місце судових засідань неодноразово повідомлявся, про що свідчать реєстри поштових відправлень, розписка про одержання повістки, акти, конверт із поштовим повідомленням, що повернувся до суду за закінченням терміну зберігання..
Прокурор та позивач висловили думку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача. Суд, прийнявши до уваги їх думку, враховуючи те, що відповідач повідомлявся неодноразово за місцем здійснення підприємницької діяльності (місце знаходження хімчисток) та за адресою проживання, вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю або участю його повноважного представника для реалізації ними права судового захисту своїх інтересів, оскільки з матеріалів справи не вбачається будь-якої іншої адреси, на яку можливо було б направити судову повістку.
Відповідно до ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суд вважає, що неодноразова неявка відповідача у судове засідання, може потягнути за собою порушення строків розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника.
Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіркою щодо дотримання вимог Закону України “Про рекламу”, постанови Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 року “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами” фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 встановлено, що в м. Вінниці по вул. Винниченко на газоні розміщено та розповсюджено рекламу наступного змісту: "Прачечная ЛИКО. Химчистка текстиля. Чистка и покраска кожи. Пошив и чистка одеял. Чистка ковров и мебели. Индивидуальная стирка. ул. Винниченко, 34, тел.: 57-85-56". Вищезазначену зовнішню рекламу у населеному пункті розміщено без відповідного дозволу, що надається виконавчими органами міської ради, чим порушено п. 1 ст. 16 "зовнішня реклама" Закону України "Про рекламу", також, рекламу розповсюджено не українською мовою, а російською, що є порушенням ст. 6 Закону України "Про рекламу", про що складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 13.05.2009 р.
Вінницьким обласним управлінням у справах захисту прав споживачів на адресу відповідача направлявся лист № 392 від 17.04.2009р. в якому управлінням вимагалось надати копії наступних документів: свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання, дозволу на розміщення об'єкту зовнішньої реклами, договорів, якщо реклама розповсюджується суб'єктом господарювання не самостійно, накладних (рахунків, актів виконаних робіт та ін..), що засвідчує вартість розповсюдженої реклами, доручення посадової особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання у Вінницькому обласному управлінні у справах захисту прав споживачів та повідомлено відповідача про відповідальність передбачену п. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу".
Відповідач вказаний лист отримав, що стверджується наявністю його підпису на листі, проте витребуваних документів Вінницькому обласному управлінню у справах захисту прав споживачів не надав.
На підставі викладених обставин та вказаних матеріалів начальником Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів прийнято рішення № 23 від 16.06.2009 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на фізичну особу – підприємця ОСОБА_2 в розмірі 1700 грн..
Згідно п. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу" за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про рекламу" передбачено, що застосування мови у рекламі здійснюється відповідно до законодавства України про мови.
Згідно ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України “Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 року передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.
Законом України “Про рекламу", а саме ч. 1 ст. 27 передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть відповідальність відповідно до закону.
Частиною 4 ст. 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1, 2 частини другої цієї статті.
В процесі розгляду справи, судом з'ясовано, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 оскаржив прийняте рішення про накладення штрафу до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, проте останнім було відмовлено в задоволенні скарги, що стверджується копією листа № 8224-1-6/16 від 10.07.2009р. (а.с. 40).
Таким чином, Вінницьке обласне управління у справах захисту прав споживачів діяло на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачено діючим законодавством України щодо проведення перевірки та накладення штрафу.
Судом встановлено, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в подальшому до суду не оскаржувалось, на час розгляду справи є чинним та обов'язковим до виконання. У зв'язку з тим, що примусовий механізм виконання даних рішень не визначений законодавцем, прокурор звернувся до суду для прийняття рішення судом про стягнення штрафу з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, яке виконується примусово органами ДВС.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 60, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, ст. ст. 6, 16, 27 Закону України "Про рекламу", ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст.ст. 10, 124 Конституції України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (21081100, р/р 31111106700002, код 34701167 ГДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця МФО 802015) штраф в розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн.).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 05.02.10 о 17:45
Суддя (підпис) Свентух Віталій Михайлович
Копія вірна:
суддя:
секретар:
04.02.2010