ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

18 лютого 2020 року м. Дніпросправа № П/811/2284/17

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді  Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів:  Білак С.В., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Лащенко Р.В.

за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача- Карпушев Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 ( суддя першої інстанції Черниш О.А.) за заявою ОСОБА_1  про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №П/811/2284/17 за позовом   ОСОБА_1  до  Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

          У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - Олександрійська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області), в якому просив:

          визнати протиправними дії Світловодської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, що полягають у не нарахуванні та не виплаті йому надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий, березень, квітень 2016 року;

          зобов`язати Олександрійську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області нарахувати та виплатити йому надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий, березень, квітень 2016 року у загальному розмірі 1754,92 грн.;

          зобов`язати Олександрійську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області нарахувати та виплатити йому середній заробіток за весь час затримки виплати надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий, березень, квітень 2016 року по день фактичного розрахунку.

          Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року у справі №П/811/2284/17 (з урахуванням ухвали суду від 17.05.2018 року про внесення виправлень у судове рішення) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.  

          Визнано протиправною бездіяльність Світловодської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області щодо невстановлення ОСОБА_1 надбавки до заробітної плати за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий, березень, квітень 2016 року.

          Зобов`язано Олександрійську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий, березень, квітень 2016 року у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та надбавки за вислугу років.

          У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

           18.05.2018 року Кіровоградським окружним адміністративним судом ухвалено додаткове рішення, яким зокрема стягнуто з Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.04.2016 року по 18.04.2018 року в розмірі 79 260 грн.

          Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року та додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року

           21.03.2019 року позивачу видано виконавчі листи про примусове виконання вказаних судових рішень.

          Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року замінено боржника у цих виконавчих листах - Олександрійську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області - його правонаступником - Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області.

           20.09.2019 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 18.04.2018 року у справі №П/811/2284/17 за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України.

          В обґрунтування зави позивач зазначив, що 23.08.2019 року на його картковий рахунок зараховані кошти від ГУ ДФС у Кіровоградській області у розмірі 1718, 05 грн., що підтверджується довідкою АТ КБ "Приватбанк" від 23.08.2019 року, призначення платежу: перерахування надбавки у розмірі 40% з заробітної плати (судове рішення №П/811/2284/17 від 18.04.2018 року). Цим донарахуванням збільшено заробітну плату позивача за лютий, березень 2016 року на надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та надбавки за вислугу років, що сприяло збільшенню середньої заробітної плати за період з 01.02.2016 року по 31.03.2016 року (за 2 місяці, що передують звільненню з займаної посади) та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 19.04.2016 року по 18.04.2018 року.  

          Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року в адміністративній справі №П/811/2284/17 задоволено частково.

          Змінено додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року.

          Абзац перший резолютивної частини додаткового рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року змінено та викладено в такій редакції:

          "Стягнути з Головного управління ДФС у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.04.2016 року по 18.04.2018 року в розмірі 101 600 грн., за вирахуванням 79 260 грн., сплачених за платіжним дорученням №919 від 22.08.2019 року ".

          В іншій частині додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року залишено в силі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційної скаргою. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року в адміністративній справі №П/811/2284/17.

Також, не погодившись з рішенням  суду першої інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області звернувся з апеляційної скаргою. В апеляційній скарзі           відповідачем зазначено, що обставини, на які посилається позивач в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зміни та доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_1 , які надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 02.01.2020 року суд не приймає до уваги та не розглядає, відповідно до ч.1 ст. 303 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

Тобто нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Правєдная проти Росії» від 18.11.2004 р. зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору,    таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Так, згідно із пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику перегляду судами у зв`язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у    цивільних справах, що набрали законної сили» від 27.02.1981 р. за №1 із змінами і доповненнями, внесеними         постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 року № 15, як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона була недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов`язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо).

Крім того, у Розділі І постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22.05.2015 року № 7 «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» зазначено, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді, у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Таким чином, під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд повинен дослідити, чи впливають зазначені позивачем обставини на юридичну оцінку обставин, здійснену судом під час постановлення рішення, що переглядається, надати оцінку тому, чи відповідають зазначені позивачем обставини ознакам нововиявлених обставин, а також встановити, чи дійсно позивач не знав та не міг знати про наявність обставин, на які він посилається як на нововиявлені.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

                                        Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15, від 01.02.2019 року у справі №2040/7218/18, яка підлягає обов`язковому врахуванню апеляційним судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, обставини, які зазначає заявник як нововиявлені - не є такими, оскільки підставою для прийняття рішення у даній справі стали обставини встановлені при розгляді справи.

При цьому, висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні за результатами перегляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є переоцінкою доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Апеляційний суд вважає, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Керуючись статтями 310, 315, 317, 321, 322, 368 Кодексу адміністративного судочинства України,-                         

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від  21.10.2019 в адміністративній справі №П/811/2284/17 скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами додаткового рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від  18.05.2019 року залишити без задоволення.

Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від  18.05.2019 року в адміністративній справі №П/811/2284/17 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п.2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови складено 20.02.2020 року.

Головуючий - суддя                                                                      Н.А. Олефіренко

                               суддя                                                                      С.В. Білак

                               суддя                                                                      В.А. Шальєва