ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2010 р. Справа № 2-а-5402/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,
при секретарі судового засідання: Мороз Вікторії Валентинівні
за участю представників сторін:
позивача : Федорченко Р.О. - представник за довіреністю;
відповідача : не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
про: стягнення 793 грн. 03 коп.
ВСТАНОВИВ :
В грудні 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м. Вінниці з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 793 грн. 03 коп. за рахунок його активів.
Позов мотивовано тим, що 12.12.2007р. суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 зареєстрований як платник єдиного податку. Станом на 15.12.2009р. СПД ОСОБА_2 має заборгованість перед бюджетом по єдиному податку в сумі 793 грн. 03 коп.. Дана заборгованість виникла 21.04.08р..
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання жодного разу не з’явився, повноважного представника не направив, про час, дату та місце судових засідань неодноразово повідомлявся, про що свідчать реєстри поштових відправлень, акти, оголошення про виклик відповідача в друкованому засобі масової інформації.
Представник позивача висловила думку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача. Суд, прийнявши до уваги її думку, враховуючи те, що відповідач повідомлявся неодноразово за адресою проживання, через друкований засіб масової інформації, вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю або участю його повноважного представника для реалізації ними права судового захисту своїх інтересів, оскільки з матеріалів справи не вбачається будь-якої іншої адреси, на яку можливо було б направити судову повістку.
Відповідно до ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суд вважає, що неодноразова неявка відповідача у судове засідання, може потягнути за собою порушення строків розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 04.07.2006р. реєстраційною палатою Вінницької міської ради та є платником єдиного податку з 12.12.2007р..
Проведеною Державною податковою інспекцією у м. Вінниці перевіркою встановлено, що станом на 15.12.2009р. суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 має заборгованість перед бюджетом по єдиному податку в сумі 793 грн. 03 коп., яка виникла 21.04.2008р..
В зв'язку з невиконанням обов'язку щодо своєчасного погашення податкових зобов'язань, ДПІ у м. Вінниці направлялись відповідачу перша податкова вимога № 1/1734 від 24.12.2008р. та друга податкова вимога № 2/848 від 06.03.2009р., проте друга податкова вимога відповідачу не була вручена, в зв'язку з його відсутністю за юридичною адресою, що стверджується копією акту № 7 від 29.04.2009р. (а.с. 47), а була розміщена на дошці оголошень.
Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі – Закон) податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкову вимогу, незнаходженням фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Обставини, що унеможливлюють вручення податкової вимоги платникові податків, повинні підтверджуватися: 1) або актом довільної форми, що складається в день повернення податкової вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб або їх відмовою прийняти податкову вимогу; 2) або актом перевірки місцезнаходження (проживання) платника податків, який складається в разі незнаходження фактичного місцезнаходження платника податків.
Суд вважає, що розміщення позивачем податкової вимоги на дошці податкових оголошень відповідає приписам чинного законодавства, оскільки ним було дотримано вищенаведений порядок та в судовому засіданні наданий відповідний акт (а.с.47). За таких обставин, у суда наявні підстави вважати день розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень - днем вручення податкової вимоги платнику податку.
Таким чином, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 має борг по єдиному податку в сумі 793 грн. 03 коп., що підтверджується витягами з облікових карток, розрахунком суми позову, першою податковою вимогою № 1/1734 від 24.12.2008р. та другою податковою вимогою № 2/848 від 06.03.2009р..
Відповідно до ч.6 п.2 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998 року “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Пункт 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу” визначає, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
В силу ч.1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування", ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу”, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 Вінницька філія ВАТ "Кредобанк" МФО 302775, р/р НОМЕР_3 АКІБ "Укрсиббанк" МФО 351005) в дохід Державного бюджету податковий борг в сумі 793 грн. 03 коп. (сімсот дев'яносто три грн. 03 коп.) за рахунок його активів.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 19.02.10 о 16:45
Суддя Свентух Віталій Михайлович
18.02.2010