ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2010 р. Справа № 2-а-5242/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,
при секретарі судового засідання: Мороз Вікторії Валентинівні
за участю представників сторін:
позивача : Голуб Н.Є. - представник за довіреністю;
відповідача : Данилюк В. М., Мазуренко А.Ф. - представники за довіреностями;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: приватного підприємства "Ювелірна фабрика "Мальва"
до: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
про: визнання дій неправомірними та визнання акту перевірки нечинним
ВСТАНОВИВ :
В грудні 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Ювелірна фабрика "Мальва" з позовом до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання неправомірними дій та визнання акту перевірки нечинним в частині застосування адміністративно-господарських санкцій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.11.2009р. уповноваженою особою Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було проведено перевірку ПП "Ювелірної фабрики "Мальва" щодо реєстрації підприємства у відділенні Фонду, заповнення та подання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів у 2007 році, а також сплати адміністративно-господарських санкцій та пені у разі його невиконання. За наслідками перевірки було складено акт, в якому позивачу запропоновано сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі трьох середньорічних заробітних плат штатного працівника на підприємстві, та пеню.
З вказаною пропозицією в акті від 04.11.2009р. позивач не погоджується, посилаючись на відсутність з його боку порушення ст. ст. 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представники відповідача не погодилися із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених у письмових запереченнях (а.с.46-47), наголосивши на тому, що перевірка була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому немає підстав для визнання її результатів нечинними.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
04.11.2009р. заступником начальника відділу забезпечення надходжень, організаційної роботи по соціальному захисту інвалідів та кадрового забезпечення Мазуренко А.Ф. за участю помічника прокурора Замостянського району м. Вінниці Гнатюк І.М., проведена перевірка ПП "Ювелірна фабрика "Мальва" щодо реєстрації підприємства у відділенні Фонду, заповнення та подання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів у 2007 році, а також сплати адміністративно-господарських санкцій та пені у разі його не виконання,
Перевірка проведена на підставі направлення від 27.10.2009р. № 01-08/1982, згідно "Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70 "Про реалізацію ст. 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Наслідки перевірки знайшли своє відображення в акті від 04.11.2009р., з якого вбачається порушення підприємством вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Зокрема, в порушення вимог ч. 9 даної статті, підприємство не зареєструвалось у відділенні Фонду, відповідно до п. 2, п. 3 "Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю", затвердженого постановою КМУ від 31.01.2007р. № 70 "Про реалізацію ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Окрім того в порушення вимог ч. 1 ст. 19 Закону, підприємством не подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік та не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 3 робочих місць.
За результатами перевірки позивачу запропоновано зареєструватись у відділенні Фонду, подати звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік, в якому розрахувати показники рядків згідно "Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів", сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі трьох середньорічних заробітних плат штатного працівника на підприємстві, та пеню, згідно "Порядку нарахування пені та її сплати".
Частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) підприємства зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до наведених норм та на виконання пропозицій Фонду, ПП "Ювелірна фірма "Мальва" до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано відповідні документи для його реєстрації та звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік за формою 10-ПІ, , затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007р.
Статтею 19 Закону передбачено, що для підприємств встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Судом встановлено, що в поданому звіті позивач чітко зазначив, що на його підприємстві в 2007 році середньооблікова кількість штатних працівників становила 73 особи, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив 1164,1 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 15946,58 грн. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, яка самостійно розрахована позивачем в звіті, становить 3 особи.
Окрім того, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Ця форма - № 3-ПН (абз. 3 пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМУ від 31 січня 2007 року № 70)
Інструкцією щодо заповнення форми звітності № 3-ПН “Звіт про наявність вакансій”, затвердженої наказом Мінпраці та соціальної політики 19.12.2005 р. № 420, встановлено, що підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання, повинні, за наявності вакансій, у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій).
Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів..
Зокрема, частиною 4 даної статті передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, і т.д. самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ст.19 цього Закону.
Судом встановленою, що позивач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 3 особи, самостійно розрахував, але не сплатив адміністративно-господарські санкції у відповідності до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Частинами 3, 5 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю (далі - підприємства), самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону, та виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Одночасно, суд бере до уваги те, що у підприємства немає обов’язку підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця і такий висновок узгоджується з чинним законодавством України.
Разом з тим, у підприємства є обов’язок інформувати органи Фонду соціального захисту інвалідів та державної служби зайнятості про наявність вільних місць і лише після виконання цього обов’язку роботодавцем у державних органів виникає обов’язок щодо працевлаштування інвалідів.
Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів".
З матеріалів справи вбачається, що позивач подав річний звіт за 2007 рік форми 10-ПІ до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 9 листопада 2009 року, а інформацію за формою 3-ПН (Звіт про наявність вільних робочих місць) за 2007 рік до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості лише 18.12.2007р.
Відтак, позивач не забезпечив належного інформування Фонду соціального захисту інвалідів для працевлаштування інвалідів та центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакансій) у 2007 році, наслідком чого стало не забезпечення робочого місця інваліда у 2007 році.
Визначаючись із позовними вимогами, суд бере до уваги, що «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та акт перевірки роботодавця відділенням Фонду є документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, відповідно до п.п. 3.3 п. 3 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 15.05.2007р. N 223.
В судовому засіданні позивачем не надано доказів виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2007 році, а тому, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача та обґрунтованість висновків перевірки.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
За викладених вище обставин в їх сукупності суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позову, а тому в позові, з підстав у ньому заявлених слід відмовити.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, ст.ст. 18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, Положенням про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, Інструкцією щодо заповнення форми звітності № 3-ПН “Звіт про наявність вакансій”, Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову приватного підприємства "Ювелірна фабрика "Мальва" до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання дій неправомірними та визнання акту перевірки нечинним в частині застосування адміністративно-господарських санкцій - відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 23.02.10
Суддя Свентух Віталій Михайлович
18.02.2010