ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2010 р. Справа № 2-а-5102/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю
відповідача : Сидоров О.В. - представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_3
до: Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
про: визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
В грудні 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області в особі Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів про визнання протиправним та скасування рішення №0205172800 – 21 від 9 жовтня 2009 року про застосування фінансових санкцій до ОСОБА_3 в розмірі 1700 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками Головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі по тексту – ГВПМ ДПІ у м. Вінниці), 02.09.2009 року, в особі оперуповноважених відділу боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів Головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі по тексту - співробітники ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у м. Вінниці) Трачука О.М. та Ускова С.В., на підставі розпорядження начальника ГВПМ ДПІ у м. Вінниці від 19.08.2009 №25-р, «Щодо активізації роботи по виявленню незаконного обігу підакцизних та інших товарів», здійснено перевірку стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у суб`єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_3. В ході цієї перевірки проведено огляд приміщення ресторану (кафе) «Лани», що розташоване за адресою: вул. Дружби, 49, с. Лани, Тиврівський район, Вінницька область (комплекс відпочинку «Лани»), за результатами якої був складений протокол огляду і вилучення від 02.09.2009 року.
В подальшому, на підставі зазначеного протоколу та згідно вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі по тексту - Закон України №481/95-ВР), начальником Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі по тексту – Регіональне управління Департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області), було прийнято рішення від 09.10.2009 №0205172800-21 про застосування відносно суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 фінансових санкцій за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії в розмірі 1700 гривень. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та просить суд скасувати рішення Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій від 09.10.2009 №0205172800 – 21.
Поряд з цим, позивачем перед початком судового розгляду були збільшені позовні вимоги. З поданої заяви від 14.01.2010 року б/н про збільшення позовних вимог вбачається те, що позивач просить також визнати протиправними дії співробітників ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у м. Вінниці Трачука О.М. та Ускова С.В. щодо проведення перевірки кафе «Лани», яке належить суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 та складання протоколу огляду і вилучення від 02.09.2009 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що рішення про застосування фінансових санкцій від 09.10.2009 №0205172800 – 21, винесено на підставі документів, які складені співробітниками ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у м. Вінниці Трачуком О.М. та Усковим С.В. з порушенням порядку встановленого законодавством та з перевищенням повноважень наданих працівникам податкової міліції.
Проте в подальшому, позивач просила суд не розглядати позовні вимоги, в частині визнання протиправними дій співробітників ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у м. Вінниці Трачука О.М. та Ускова С.В., у зв`язку з чим, суд протокольною ухвалою залишив їх без розгляду.
Вищенаведені доводи на думку позивача також підтверджуються матеріалами службової перевірки, яка проведена відділом по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА у Вінницькій області (далі по тексту – ВБК в ОДПС ДПА у Вінницькій області), на підставі звернення гр. ОСОБА_3 від 03.09.2009 року щодо неправомірних дій співробітників ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у м. Вінниці.
У судовому засіданні представник позивача первісно заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини та просила їх задовольнити.
Представник - Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, перед початком судового засідання вніс клопотання вх. №21150 від 25.12.2009 року, яким просив суд допустити заміну первинного відповідача належним відповідачем, оскільки Регіональне управління Департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області, є самостійною юридичною особою.
Ухвалою суду від 28 січня 2010 року замінено первинного відповідача Державну податкову адміністрацію у Вінницькій області на належного відповідача – Регіональне управління Департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області. Водночас данною ухвалою суду з урахуванням клопотання позивача від 27.01.2010 б/н витребувано у начальника ВБК в ОДПС ДПА у Вінницькій області, матеріали службової перевірки, проведеної на підставі звернення гр. ОСОБА_3 від 03.09.2009 року щодо неправомірних дій співробітників ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у м. Вінниці.
Представник відповідача - Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини викладені в письмовому запереченні від 11.01.2010 №8/10/32-2, в якому просить відмовити в задоволені позову, аргументуючи це тим, що позивач при здійснення підприємницької діяльності допустив (вчинив) дії щодо роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії, чим порушив вимоги ст.15 Закону України №481/95-ВР, у зв`язку з чим, застосування податковим органом фінансових санкцій є правомірним.
Окрім того, представник відповідача за змістом своїх заперечень вказав, що станом на 13.01.2010 року, дата їх одержання судом та на момент прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, інформація щодо результатів проведеної службової перевірки з ВБК в ОДПС ДПА у Вінницькій області до Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області, не надходила.
Дослідивши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, вислухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1 перебуває на обліку в ДПІ м. Вінниці та відповідно до Свідоцтва серія Ж №300966 здійснює діяльність по спрощеній системі оподаткування за ставкою єдиного податку. Також ОСОБА_3 зареєстрована виконавчим комітетом Вінницької міської ради, як фізична особа – підприємець (Свідоцтво серія В00 №746199) та здійснює свою діяльність у приміщенні ресторану (кафе) «Лани», що розташоване за адресою: вул. Дружби, 49, с. Лани, Тиврівський район, Вінницька область.
В ході дослідження доказів судом на підставі наданих матеріалів перевірки, встановлено, що, 02.09.2009 року, співробітниками ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у м. Вінниці Трачуком О.М. та Усковим С.В., на підставі розпорядження начальника ГВПМ ДПІ у м. Вінниці від 19.08.2009 №25-р, «Щодо активізації роботи по виявленню незаконного обігу підакцизних та інших товарів», проводився огляд приміщення ресторану (кафе) «Лани», де здійснювала підприємницьку діяльність фізична особа – підприємець ОСОБА_3
Перед початком огляду співробітниками ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у м. Вінниці Трачуком О.М. та Усковим С.В. було встановлено факт реалізації однієї порції кальяну, заправленої тютюном для паління кальянів за ціною 50 грн. Реалізацію тютюну здійснила гр. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, особа якій пред`являлись службові посвідчення працівників податкової міліції.
Безпосереднім оглядом встановлено, що в даному приміщенні за барною стійкою знаходився пристрій для куріння тютюну кальянного та залишки тютюну для паління кальянів зі смаком жовтої дині «Al Waha». Документи, які б надавали право на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, були відсутні на момент здійснення такого огляду.
За наслідками проведеного огляду, співробітниками ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у м. Вінниці Трачуком О.М. та Усковим С.В. на підставі ст.ст. 190, 191 Кримінально – процесуального кодексу України (далі по тексту – КПК України), складено протокол від 02.09.2009 року б/н, яким також були вилучені товарно – матеріальні цінності, а саме пристрій для куріння кальянного тютюну та залишки тютюну на орієнтовну суму 700 гривень, для їх наступного зберігання в ГВПМ ДПІ у м. Вінниці.
В подальшому, 22.09.2009 року, на адресу Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області з ГВПМ ДПІ у м. Вінниці, надійшли матеріали перевірки ресторану (кафе) «Лани» розташованого за вищезгаданою адресою.
З даних матеріалів слідує, що 02.09.2009 року співробітниками ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у м. Вінниці проводився огляд приміщення ресторану (кафе) «Лани», в ході якого встановлено факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії, що суперечило вимогам ст.15 Закону України №481/95-ВР.
На підставі протоколу огляду і вилучення від 02.09.2009 року б/н та згідно абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України №481/95-ВР начальником Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області було прийнято рішення від 09.10.2009 №0205172800-21 про застосування до суб`єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_3 фінансових санкцій в вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень.
Суд вважає рішення від 09.10.2009 №0205172800-21 протиправним, з огляду на наступне.
Основні правові засади механізму застосування фінансових санкцій до суб`єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень передбачених ст. 17 Закону України №481/95-ВР, визначає постанова Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі по тексту Постанова №790).
Відповідно до 3 Постанови №790, до суб`єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах передбачених Законом України №481/95-ВР.
Підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:
- акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;
- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Згідно п.6 Постанови №790 рішення про застосування фінансових санкцій, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.
Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.
Пунктом 8 Постанови №790 передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій до суб`єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону України №481/95-ВР складається за визначеною формою.
Натомість, заперечення відповідача з приводу того, що ним приймалось рішення про застосування фінансових санкцій від 09.10.2009 №0205172800-21 на підставі протоколу огляду та вилучення від 02.09.2009 року б/н, складеного за наслідками проведеного огляду приміщення ресторану (кафе) «Лани», що перевірялось співробітниками ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у м. Вінниці на виконання вимог розпорядження начальника ГВПМ ДПІ у м. Вінниці від 19.08.2009 №25-р, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.
Так, нормами ст. 190 КПК України передбачено, що з метою виявлення слідів злочинів та інших речових доказів, з`ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи, слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів.
Про результати огляду слідчий складає протокол. Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого ч. 5 ст. 177 КПК України та оскарженню не підлягає. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою володільця огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді. Для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду на проведення невідкладного огляду місця події, рішення суду не потребується.
У випадках, передбачених ч. 5 і 6 ст.190 КПК України, слідчий в протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.
В силу вимог ст. 191 КПК України, огляд проводиться в присутності не менше двох понятих і, як правило, удень. Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих в результатах справи. В необхідних випадках слідчий проводить вимірювання, складає план і креслення оглянутого місця та окремих предметів, а також по можливості фотографує їх.
Органи внутрішніх справ зобов'язані подавати слідчому допомогу в проведенні огляду. Огляд предметів і документів, вилучених під час огляду місця події, при виїмці або обшуку, а також пред'явлення їх підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому та іншим особам слідчий проводить на місці події, обшуку або виїмки, а у випадках, коли це неможливо, за місцем провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, огляд приміщення ресторану (кафе) «Лани», співробітниками ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у м. Вінниці проведено без наявності вмотивованої постанови судді. Окрім того, за змістом самого протоколу огляду, був відсутній запис щодо причин, які обумовили проведення слідчої дії без постанови судді. Водночас, огляд приміщення провадився за участю гр. ОСОБА_7, але без присутності понятих та його власника, при цьому, упродовж доби з моменту проведення слідчої дії не повідомлено прокурора про здійснений захід, що є грубим порушенням вимог ст.ст. 190, 191 КПК України.
В судовому засіданні також встановлено та було підтверджено матеріалами службової перевірки №85/1, що гр. ОСОБА_8 та гр. ОСОБА_9, які внесені до змісту протоколу огляду в якості понятих, фактично були присутні після проведення слідчої дії та оформлення її результатів протоколом. До того ж, письмові пояснення згаданих осіб свідчать про те, що їм не зачитувався зміст протоколу та не роз`яснювалось їх право робити зауваження до нього.
Крім того, суд вважає за необхідне додатково зазначити, що у відповідності до ст. 190 КПК України, огляд місцевості, приміщення, предметів та документів здійснюється при наявності порушеної кримінальної справи, є слідчою дією і проводиться за постановою суду. Відділ боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів Головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у м. Вінниці є спеціальним структурним підрозділом податкової міліції, який проводить роботу по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів. На співробітників даного підрозділу покладається вжиття необхідних оперативно – розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили.
Разом з тим, судом взяті до уваги ті обставини, що нормами ст. 21 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ, податкова міліція уповноважена на здійснення оперативно – розшукової діяльності, досудової підготовки матеріалів за протокольною формою, а також проведення дізнання та досудового (попереднього) слідства в межах своєї компетенції, однак при проведенні огляду приміщення ресторану (кафе) «Лани», співробітники ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у м. Вінниці Трачук О.М. та Усков С.В. керувались нормами кримінально – процесуального законодавства, а відтак безпосередньо виконували прямі функції (повноваження) органів дізнання в розумінні положень КПК України, яким не властиве виконання функції (повноваження) органів досудового слідства, в частині провадження слідчих дій щодо проведення огляду.
Аналіз наведених вище положень нормативних актів та встановлених обставин справи дає змогу вести мову про те, що відповідачем було фактично порушено регламентований нормами КПК України порядок (процедура) проведення слідчої дії у вигляді огляду приміщення, що в свою чергу стало наслідком неправомірного складання та оформлення процесуального документу – протоколу слідчої дії, який по суті є первинним і суттєво впливає на результати розгляду справи, оскільки на підставі нього було прийнято неправомірне (протиправне) рішення щодо застосування фінансових санкцій.
Задовольняючи позов суд виходив із того, що в судовому засіданні представником відповідача не надано жодного доказу, який підтверджує факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами без придбання (наявності) відповідної ліцензії, тобто діяльності по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.
Нормами ст. 1 Закону України №481/95-ВР визначено, що тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Проте, визначення роздрібної торгівлі в розумінні ст. 1 Закону України №481/95-ВР не містить вказівки на те, що пристрій для паління – кальяного тютюну або інший пристрій, може чи повинен обов`язково використовуватись у діяльності по продажу тютюнових виробів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Таким чином, зафіксований у протоколі огляду і вилучення від 02.09.2009 року б/н, зміст дій співробітників ВБНОПТ ГВПМ ДПІ у м. Вінниці, поверхово відображає дійсні обставини, які мали місце 02.09.2009 року, у зв`язку з чим описаний факт можливого продажу тютюнових виробів без наявності відповідної ліцензії шляхом реалізації кальяну (однієї порції) заправленої тютюном для паління кальянів, носить суперечливий характер, оскільки ґрунтується на припущеннях вищезгаданих співробітників, побудованих завдяки застосуванню методу візуального обстеження приміщення.
Це підтверджується і тим, що пристрій для паління – кальян, сам по собі до тютюнових виробів не відноситься. За свідченням позивача, кальян надається у прокат (оренду, оплатне використання) відвідувачам ресторану (кафе) «Лани», які бажають палити власний тютюн.
Виходячи із того, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій прийнято на підставі неправомірно складеного та оформленого протоколу огляду і вилучення від 02.09.2009 року б/н, який фіксує порушення, що ґрунтуються на хибних припущеннях, то рішення про застосування фінансових санкцій прийнято не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, у зв`язку із чим є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечення відповідача щодо позову спростовується вищенаведеним обґрунтуванням та оцінюються судом критично, оскільки у даній справі відповідачем не надано достатніх доказів щодо правомірності прийняття рішення про застосування фінансових санкцій від 09.10.2009 №0205172800 – 21 та не надано переконливих доказів, які б спростовували позовні вимоги.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов є обґрунтований, а тому підлягає задоволенню, а понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору при звернені до суду з позовною заявою, згідно зі ст. 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов ОСОБА_3 задовільнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Вінницькій області №0205172800 – 21 від 09.10.2009 року про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 фінансових санкцій в розмірі 1700 гривень.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 3.40 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 19.02.10
Суддя Чернюк Алла Юріївна
17.02.2010