Номер провадження: 22-ц/813/4506/20

Номер справи місцевого суду: 495/1874/19

Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В.

Доповідач Черевко П. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

26.02.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Громіка Р.Д. та Драгомерецького М.М. у цивільній справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 13 березня 2019 року за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна з чужого володіння, припинення права власності, визнання права власності, виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 13 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_4 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна з чужого володіння, припинення права власності, визнання права власності, виселення - задоволено частково.

Заборонено відчуження садового будинку та земельної ділянки (кадастровий номер 5110300000020020033), що розташовані за адресою АДРЕСА_5 .

Заборонено державним реєстраторам вчиняти дії, направлені на відчуження садового будинку та земельної ділянки (кадастровий номер 5110300000020020033), що розташовані за адресою АДРЕСА_5 .

В задоволенні інших вимог заяви - відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним 10 червня 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2019 року справа була розподілена колегії суддів Одеського апеляційного суду в складі головуючого судді Черевка П.М., суддів Дрішлюка А.І., Драгомерецького М.М..

Ухвалою Одеського апеляційного суду від. 06 листопада 2019 року відкрито провадження у зазначеній справі. Ухвалою Одеського апеляційного суду від. 11 листопада 2019 року призначено розгляд справи на 11.12.2019 р. на 0930 у приміщенні Одеського апеляційного суду за адресою вул. Івана та Юрія Лип, 24-а, м. Одеса.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2019 року було визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду в складі головуючого судді Черевка П.М., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М. у зв`язку із перебуванням судді Дрішлюка А.І. у відродженні.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 грудня 2019 року ОСОБА_4 колегії суддів була подана заява про відвід суддів Громіка Р.Д. та Драгомерецького М.М. Зокрема, Ватулін А.М. зазначає, що неупередженість та об`єктивність суддів викликає у заявника обґрунтований сумнів з огляду не те, що вказані судді ухвалили рішення від 31.08.2016 року у справі №495/3345/15-ц, яким заявника було позбавлено права власності на садовий будинок і земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_5 та яка є предметом спору у даній справі. Окрім цього, ОСОБА_4 зазначає, що йому «відомо» про існування дружних стосунків між представником ОСОБА_2 - адвокатом Дячук П.М. та судом, через існування яких в суддів вже сформувалась думка стосовно спору по даній справі, що викликає в заявника сумнів у неупередженості цих суддів.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.12.2019 заяву ОСОБА_4 про відвід суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М. визнано необґрунтованою. Апеляційне провадження у справі зупинено і передано справу до канцелярії суду для визначення судді щодо вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому ст.40 ЦПК України.

Ухвалою судді Одеського апеляційного суду від 21.12.2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М. відмовлено.

23 грудня 2019 року ОСОБА_1 колегії суддів була подана заява про відвід суддів Громіка Р.Д. та Драгомерецького М.М.

Оцінюючи обставини, які заявлені ОСОБА_1 як підстави для відводу, суддів Громіка Р.Д. та Драгомерецького М.М. колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1, 5 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу, або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід суддів вбачається, що основною підставою для відводу суддів Громіка Р.Д. та Драгомерецького М.М. є можлива упередженість та необ`єктивність суддів Громіка Р.Д. та Драгомерецького М.М., існуючу «апріорі» через внесення суддями рішення від 31.08.2016 року у справі №495/3345/15-ц, яким заявника було позбавлено права власності на садовий будинок і земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_5 та яка є предметом спору у даній справі.

Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Доказів щодо прямої чи побічної заінтересованості чи упередженості головуючого суддів у результаті розгляду даної справи ОСОБА_1 не наведено і такі відсутні.

Більш того, за правилами п. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Необґрунтованими також є твердження заявника щодо безпідставності зміни судді Дрішлюка А.І, на Громіка Р.Д., оскільки наведене спростовується матеріалами справи.

Інших обставин для задоволення відводу або самовідводу не встановлено, жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність підстав для відводу суддві, передбачених ст. 36 ЦПК України ОСОБА_1 не наведено.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997року і являється частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.

Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.

Проте право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.

Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

Незгода з процесуальними рішеннями суду не може бути підставою для відводу судді.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Згідно практики ЄСПЛ, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Враховуючи наведене і приймаючи до уваги, що заявник обґрунтовує свою заяву про упередженість та необ`єктивність суддів на припущеннях, які не можуть бути підставою для відводу судді, а дійсних обставин для задоволення відводу або самовідводу не встановлено, жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність підстав для відводу суддів Громіка Р.Д. та Драгомерецького М.М, заявником не наведено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені підстави для відводу судді не ґрунтуються на законі, є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На підставі вищевикладеного, у колегії суддів відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Громіка Р.Д. та Драгомерецького М.М. у цивільній справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 13 березня 2019 року за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна з чужого володіння, припинення права власності, визнання права власності, виселення.

Керуючись ст. ст. 34-36, 39, 40 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Громіка Р.Д. та Драгомерецького М.М. у цивільній справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 13 березня 2019 року за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна з чужого володіння, припинення права власності, визнання права власності, виселення - вважати необґрунтованою.

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Громіка Р.Д. та Драгомерецького М.М. разом із справою до канцелярії суду для визначення судді щодо вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 26.02.2020 року.

Судді Одеського апеляційного суду П.М. Черевко

М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік