РІШЕННЯ Справа № 2-115/2007р.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2007 року Южний міський суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Котова В.Г.,
при секретарі - Бідніченко Л.М., Гнатюк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Южне позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 250563, 15 грн.,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Южного міського суду з позовної заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 250563, 15 грн., при цьому представник позивача в судовому засіданні пояснив, що 29.09.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 в борг 230000 грн., що підтверджується особистою розпискою ОСОБА_2
Передача грошових коштів відбувалась у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про що свідчать їх особисті підписи на розписці.
Позичені гроші відповідач зобов'язався повернути позивачу після того, як ОСОБА_1 звернеться до ОСОБА_2 з відповідною вимогою.
У січні 2006 року позивач декілька разів звертався до відповідача з вимогою про повернення зазначеної суми боргу, однак відповідач борг повернути відмовився та почав уникати зустріч з ОСОБА_1.
Крім того, ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_2 почала проводити відчуження належного її майна. Така поведінка відповідача, на думку позивача свідчить про те, що він не збирається виконати його обов'язок за договором позики, а саме -повернути позивачу грошові кошти.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст.1047 ЦК України На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не
2
встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст.ст.625,1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За період з 29.09.2005 року по 29.01.2006 року облікова ставка Національного банку України склала 9,5 відсотків, таким чином відсотки від суми позики складають 7363,15 грн.
Крім того, для кваліфікованого представництва в суді з метою стягнення з відповідача боргу позивач вимушений був звернутися до адвоката за правовою допомогою в підготуванні процесуальних документів та консультацією. Послуги адвоката склали 11500 грн.
Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, разом з іншими, належать також і витрати на правову допомогу.
Ст.88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої укладено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтвердженні судові витрати.
Таким чином судові витрати, які були понесені позивачем в зв'язку з невиконанням відповідачем його обов'язків за договором позики, складаються зі 1700 грн. державного мита та 11500 грн. за правову допомогу, а всього 13200 грн.
Представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 основний борг в сумі 230000 грн., відсотки в розмірі 7363,15 грн. та понесені позивачем судові витрати в сумі 13200 грн., а всього 250563,15 грн.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, її інтереси по справі представляла ОСОБА_3 згідно довіреності від 13.06.2005 року.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, при цьому пояснивши що ОСОБА_2 дійсно написала розписку ОСОБА_1 про взяття в борг 230000 грн., в присутності ОСОБА_3, однак на даний час представник відповідача з розміром боргу не згоден, так як ОСОБА_1 вже півроку отримує дохід з діяльності ПКЧФ „В'ячеслава" та отримує дивіденди, в зв'язку з чим сума боргу повинна бути перерахована.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задовільненню.
В судовому засіданні встановлено, що 29.09.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 в борг 230000 грн., що підтверджується особистою розпискою ОСОБА_2, копія якої міститься в матеріалах цивільно справи (а.с.5).
Факт написання боргової розписки ОСОБА_2 ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила представник відповідача ОСОБА_3
Позичені гроші відповідач зобов'язався повернути позивачу після того, як ОСОБА_1 звернеться до ОСОБА_2 з відповідною вимогою.
3
У січні 2006 року позивач декілька разів звертався до відповідача з вимогою про повернення зазначеної суми боргу, однак відповідач борг повернути відмовився та до теперішнього часу борг позивачу не повернув.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст.1047 ЦК України На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст.ст.625,1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За період з 29.09.2005 року по 29.01.2006 року облікова ставка Національного банку України склала 9,5 відсотків, таким чином відсотки від суми позики складають 7363,15 грн.
Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, разом з іншими, належать також і витрати на правову допомогу.
Витрати на правову допомогу, понесені позивачем по даній цивільній справі складають 11500 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та договором НОМЕР_1 на надання адвокатських послуг (а.с.7-10).
Ст.88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої укладено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтвердженні судові витрати.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 250563,15 грн., необхідно задовольнити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 230000 грн. основного боргу, відсотків за договором боргу в розмірі 7363,15 грн. та понесених позивачем судових витрат в сумі 13200 грн., а всього підлягає
4
стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 250563,15 грн.
Керуючись ст.ст. 10,60,88,212,215, ЦПК України та ст.ст.549,612,624 625,1046,1047,1049,1050 ЦК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 230000 грн. основного боргу, відсотків за договором боргу в розмірі 7363,15 грн. та понесених позивачем судових витрат в сумі 13200 грн. - задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 230000 грн. основного боргу, відсотків за договором боргу в розмірі 7363,15 грн. та понесених позивачем судових витрат в сумі 13200 грн., а всього підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 250563,15 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Южного міського суду Одеської області заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Южного міського суду Одеської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.