Справа №5/2-1360/07

РІШЕННЯ

Іменем України

31 січня 2007 року   Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді -                             Заріцькою С.М.

 при секретарі          -                 Смілянець І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором позики.

Свої вимоги позивач обгрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 між нею та відповідачем по справі було укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_2. позичив гроші у сумі 20000 доларів США, які зобов'язався повернути до ІНФОРМАЦІЯ_2.

По закінченню обумовленого договором позики терміну ОСОБА_2. грошей не повернув. На неодноразові звернення до відповідача з приводу повернення боргу той не реагував і ухилявся від зустрічей.

Посилаючись на викладене, на підставі ст.ст. 625,1046,1047,1049 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 152381 грн. заборгованості за договором позики, з яких 143155,82 грн. сума боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 8691 грн.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позов.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

На підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Встановлено, що між позивачкою ОСОБА_1. та відповідачем ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 було укладено договір позики грошей на суму 20000 доларів США.

Зазначені обставини стверджуються, договором розпискою від ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно якої ОСОБА_2. отримав в борг гроші в сумі 20000 доларів США терміном на 2 місяці, які зобов'язався повернути 25.05.2003р.

Як убачається із пояснень представника позивача та матеріалів справи, ОСОБА_2. станом на ІНФОРМАЦІЯ_2суми боргу не повернув.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 етапі 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

2

Згідно із положеннями ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із розрахунків суми заборгованості, наданих позивачем убачається, що поверненню підлягає сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 143155,82 грн., а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі 9225,99 грн.

Правильність проведення позивачем нарахування суми заборгованості не викликає у суду сумніву.

Крім того, на підставі ст.ст. 79,88 ЦПК України стягненню з відповідача підлягає 8691,79 грн. судових витрат, з яких 7157,79 грн. витрати на правову допомогу, 1504 грн. судового збору та ЗО грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми позики та судових витрат обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 625,1046,1049,1050 ЦК України, на підставі ст. ст. 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 -152381,81 грн. суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання і трьох процентів річних від простроченої суми та 8691,79 грн. судових витрат, всього до стягнення -161073,60 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: