КОПІЯ:
Справа №1-03/07
(№1-98/06)
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2007 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Загнійко А.В.,
при секретарі - Момот Г.І.,
з участю прокурора - Кравченка Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Котельва кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженки с АДРЕСА_3Котелевського району Полтавської області, мешканки АДРЕСА_2, українки, громадянки України, освіта професійно-технічна, одруженої, має на утриманні одну неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2", раніше не судимої в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1. 08 серпня 2006 року близько 21.00 год. в приміщенні будинку АДРЕСА_1Перша Котелевського району Полтавської області на грунті особистих неприязних стосунків завдала потерпілій ОСОБА_2. удари ногою в ліву руку, чим спричинила потерпілій тілесні ушкодження у вигляді косого перелому лівої ліктьової кістки на межі середньої та дистальної третини без зміщення, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
У судовому засіданні підсудна ОСОБА_1. свою вину в скоєнні інкримінованого їй злочину визнала повністю і пояснила, що 08 серпня 2006 року близько 21.00 год. в приміщенні будинку, співвласником якого вона є по заповіту, в ході бійки з потерпілою завдала останній удари ногою по лівій руці, якою вона захищалася, чим спричинила тілесні ушкодження. Бійка виникла через те, що потерпіла безпідставно не віддавала посуд, який належав сусідці, яка допомагала готувати обід на похоронах її батька, та велосипед, що належав до дня смерті її батькові. Про незаконність своїх дій знає, в скоєному розкаюється. У ході досудового слідства сплатила потерпілій 1,0 тис. грн. в рахунок відшкодування моральних та матеріальних збитків, завданих злочином.
Крім повного визнання підсудною своєї вини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1. повністю доведена дослідженими в ході судового слідства доказами по справі в їх сукупності.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2. пояснила, що підсудна 08 серпня 2006 року в ході бійки, що виникла між ними у будинку АДРЕСА_1Перша Котелевського району завдала їй тілесні ушкодження у вигляді перелому кістки лівої руки. Бійка виникла через те, що вона не віддавала посуд та велосипед, які, як вона вважає, належать тітці підсудної, а також через непорозуміння, які виникли з приводу поділу спадкового майна, а саме житлового будинку. За медичною допомогою звернулася в м. Полтаві близько першої години ночі 10 серпня 2006 року.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3.. пояснив, що бачив як підсудна та потерпіла, яка є його матір'ю, 08 серпня 2006 року сварилися між собою. Хто наніс тілесні ушкодження матері не бачив. Після того, як підсудна, її чоловік та водій, з якими вони приїхали, залишили будинок, в якому відбулась сварка, мати скаржилася на біль у руці. Після повернення до місця проживання в м. Полтаві потерпіла звернулася за медичною допомогою і виявилося, що в неї перелом руки.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_1року встановлені тілесні ушкодження потерпілої ОСОБА_2. у вигляді косого
перелому лівої ліктьової кістки на межі середньої та дистальної третини без зміщення, який кваліфікується як ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я. Дане тілесне ушкодження не характерне для утворення при падінні на площину (а.с.21-22).
Згідно з копією картки виклику швидкої медичної допомоги НОМЕР_2року потерпіла викликала швидку допомогу о 01 год. 27 хв. цього ж числа та була направлена до травмпункту 1 міської клінічної лікарні м.Полтави (а.с.ЗЗ).
Під час проведення судово-медичного обстеження потерпілої, проведеного 14-17 серпня 2006 року використовувались дві рентгенограми з бирками 1 міської клінічної лікарні м. Полтави на ім'я потерпілої від 10.08.06 р. та виписка лікаря рентгенкабінету НОМЕР_3, датована 10.08.06 p., де є опис перелому нижньої третини лівої ліктьової кістки потерпілої (а.с. 16-17).
Згідно з повідомленням 4 міської клінічної лікарні м.Полтави потерпіла ОСОБА_2. перебувала на амбулаторному лікуванні у даному медичному закладі у лікаря-травматолога з 15.08.2006 року по 11.09.2006 року, з діагнозом: закритий перелом верхньої третини лівої ліктьової кістки без зміщення (а.с. 160).
У ході проведення 03 листопада 2006 року відтворення обстановки та обставин події злочину, підсудна розповіла про обставини сварки, що виникла між нею та потерпілою в будинку померлої ОСОБА_4., та показала яким чином наносила удари в основному долонями рук потерпілій, в тому числі і по руках, якими ОСОБА_2. захищалась від її ударів. Інших ударів не наносила (а.с.45-49).
Однак, відповідно до додаткового висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_5року покази ОСОБА_1., дані нею 03.11.06 р. в ході відтворення обстановки та обставин 08.08.06 р., не протирічать об'єктивним судово-медичним даним експертизи гр.ОСОБА_2. в пункті механізму тілесних ушкоджень групи б) та давності утворення тілесних ушкоджень (гематоми м'яких тканин обличчя справа, тулубу зліва, які кваліфікуються як у своїй сукупності, так і кожна окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я) та протирічать об'єктивним судово-медичним даним експертизи гр.ОСОБА_2. по механізму утворення тілесних ушкоджень групи у вигляді косого перелому лівої ліктьової кістки на межі середньої та дистальної третини без зміщення, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я (а.с.59-60).
Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події злочину, проведеного 03 листопада 2006 року, потерпіла розповіла про обставини сварки, що виникла між нею та підсудною в будинку померлої ОСОБА_4., та показала яким чином підсудна наносила удари в по обличчю, штовхала, як вдарила головою (обличчям) об стіну, після чого потерпіла впала на підлогу, а підсудна стала бити ногами по тулубу та по лівій руці, якою потерпіла захищалась від ударів (а.с.50-55). Покази потерпілої, дані нею 03.11.06 в ході відтворення обстановки та обставин подій 08.08.06 р. не протирічать об'єктивним судово-медичним даним експертизи гр.ОСОБА_2., що підтверджується додатковим висновком с удово-медичної експертизи ОСОБА_2. від 21-28 листопада 2006 року (а.с.64-65).
Згідно з висновком амбулаторної судово психолого-психіатричної експертизи НОМЕР_6 року ОСОБА_1., на час, що відноситься до скоєння протиправного діяння, яке їй інкримінується, хронічним психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності психотичного характеру не страждала і не страждає в даний час; знаходилася в стані, коли могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У момент скоєння інкримінованого й діяння ОСОБА_1не знаходилась в стані фізіологічного афекту або в іншому особливому стані, який міг істотно вплинути на її свідомість і діяльність у досліджуваній ситуації. Під дію ст.19 і ст.20 КК України не підпадає. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Дії підсудної ОСОБА_1. кваліфікуються за ч.1 ст. 122 КК України, бо вона умисно завдала середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_2.
При призначенні покарання суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.
Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття підсудної, позитивну характеристику за місцем проживання та роботи, добровільне відшкодування збитків, завданих потерпілій, а також те, що підсудна має на утриманні малолітню дитину (а.с.34, 109,114, 161).
Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, в ході судового розгляду не виявлено.
Підсудна ОСОБА_1. вперше вчинила злочин (а.с. 104-105). Згідно з медичним висновком ОСОБА_1має наслідки черепно-мозкової травми з синдромом ВСД, працездатна, протиалкогольного та протинаркотичного лікування не потребує (а.с.112).
Враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, суд приходить до переконання про можливість призначення підсудній покарання, перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст. 122 КК України.
По справі представником потерпілої було заявлено цивільний позов в інтересах потерпілої ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від злочину. У ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_2. цивільний позов підтримала частково та просить стягти з підсудної на її користь 1,5 тис.грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1,5 тис.грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, і пояснила, що сума коштів, сплачених на її користь підсудною під час досудового слідства в розмірі 1,0 тис. грн. в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди є недостатньою. Розмір матеріальної шкоди складається з витрат на лікування, які становлять 50,0 грн.; витрат на оплату юридичних послуг в розмірі 1,0 тис.грн.; витрат на транспортні послуги, які становлять 100,0 грн. Доказів, які б підтвердили нанесення їй матеріальних збитків надати не може у зв'язку з їх відсутністю. Крім того, внаслідок вчиненого злочину потерпіла зазнала моральних збитків, які виразились у необхідності звертатись за медичною допомогою, фізичному болі, який вона мала, внаслідок перелому руки, тривалістю вимушених змін в організації свого побуту, оскільки через накладений на руку гіпс, була обмежена в рухові та мала незручності.
Підсудна ОСОБА_1. цивільний позов не визнала повністю, і пояснила, що відшкодувала потерпілій всі завдані вчиненим нею злочином збитки, в тому числі і моральну шкоду. Доказів транспортних витрат та витрат на правову допомогу потерпілою не надано. Витрати на лікування, які понесла потерпіла, відшкодувала в повному обсязі під час досудового слідства.
Потерпілою не заперечується, що в ході досудового слідства ОСОБА_1. сплатила їй в рахунок відшкодування моральних і матеріальних збитків 1,0 тис.грн., в тому числі і витрати на лікування в сумі 50,0 грн.
Потерпілою не надано доказів на обґрунтування завданої злочином матеріальної шкоди на суму 1,5 тис. грн., яка складається як зазначається самою ОСОБА_2. з витрат на лікування в сумі 50,0 грн., а також витрат на правову допомогу в розмірі 1,0 тис. грн. та транспортних витрат в розмірі 100,0 грн., а тому в цій частині позову слід відмовити повністю.
Суд, з врахуванням характеру та обсягу фізичних та душевних страждань,
зазнала потерпіла ОСОБА_2., а також того, що потерпіла протягом тривалого часу була змушена прикладати додаткові зусилля до організації свого життя, а також того, що підсудною в ході досудового слідтва було відшкодовано в рахунок завданої потерпілій моральної шкоди 950,0 грн., та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до переконання про необхідність часткового задоволення цивільного позову ОСОБА_2. в частині відшкодування моральної шкоди.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, і призначити їй покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній -підписку про невиїзд.
Цивільний позов ОСОБА_2задовольнити частково.
Стягти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 750,00 (сімсот п'ятдесят) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.
В іншій частині цивільного позову відмовити.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.