Справа № 2- 296/2010                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

                                    РІШЕННЯ  

                             ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 лютого  2010 року            Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі: головуючого- судді             Разумової І.Є.

    при секретарі                         Цукановій О.В.                

    з участю прокурора                  Богдан А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі  справу  за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: виконавчий комітет Конотопської міської ради про позбавлення батьківських прав ,-  

                                                   ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , обгрунтовуючи позов тим , що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 1 жовтня 2005 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_3. Вони проживали разом до 11 липня 2008 року, після чого розірвали шлюб. Після розлучення син був залишений проживати з нею, на його утримання відповідач за рішенням суду  повинен сплачувати аліменти до досягнення дитиною повноліття. Однак з вересня 2007 року відповідач аліменти не виплачує, добровільно матеріальної допомоги він також не надає, одягу, взуття не купляє. Протягом двох років відповідач не цікавиться станом здоров”я сина, його життям, зовсім з ним не спілкується, не зустрічається, не телефонує, з днем народження не вітає, доля дитини його не турбує. Під час телефонних розмов він неодноразово погрожував їй фізичною розправою та викраденням дитини, з приводу чого вона зверталася до правоохоронних органів, що не дало позитивних результатів.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити, пояснила, що вона не проживає з відповідачем з липня 2007 року, з кінця 2007 року останній припинив спілкування з сином. Лише у  серпні 2008 року він прийшов за своїми речами, з дитиною не спілкувався, в жовтні 2008 року прийшов до них в день народження сина, який в цей час спав, тоді вона попросила відповідача зачекати, доки дитина прокинеться, а поки сходити купити сину сік. Відповідач пішов за соком і більше не повертався. В минулому році він взагалі жодного разу не приходив, не телефонував, дитиною не цікавився. Вона намагалася, щоб між сином та батьком було спілкування, зустрічі, але останній уникає і не бажає цього. Син не знає і не пам”ятає батька. Відповідач має велику заборгованість по аліментах, яка станом на 1 січня 2010 року складала 14581,81 грн., в січні поточного року він сплатив 800 грн., почав сплачувати аліменти, коли державний виконавець наклав арешт на його квартиру.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечує та пояснив, що після того, як вони з позивачкою у липні 2007 року перестали жити разом, він поїхав на роботу до Росії, відтоді майже весь час перебуває в командировках. Коли на нетривалий час повертається до міста, він намагається побачити сина, але його колишня дружина працює в м.Києві, і так виходить, що коли він приїздить до м.Конотопа, її в місті немає, а без неї він не може прийти до сина, бо батьки позивачки не хочуть, щоб вони зустрічалися. В минулому році сина не бачив. 28 січня 2010 року він звернувся до органу опіки та піклування з приводу надання йому побачень з сином, з яким він хоче зустрічатися чотири рази на місяць. Останні півроку він став погашати заборгованість по аліментах.

Представник третьої особи- міськвиконкому  Конотопської міської ради як органу опіки та піклування - Роспутько Н.М. позов підтримує ,  пояснила, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов”язків, протягом останніх двох років не цікавиться розвитком і станом здоров”я дитини, не сплачує аліменти, добровільно не надає матеріальної допомоги, не піклується про дитину, тому в інтересах малолітньої дитини відповідача належить позбавити батьківських прав. Були випадки зловживання спиртними напоями з боку ОСОБА_2, погрози на адресу позивачки.

Суд, вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, допитавши свідків ,заслухавши думку прокурора, який вважає, що слід позбавити відповідача батьківських прав, вивчивши матеріали справи,  приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно п. 2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав,якщо вона ,він: ухиляються від виконання своїх обов”язків по вихованню дитини.

 В свідоцтві  про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка вказана матір”ю , відповідач - батьком  (а.с. 8).

За довідкою голови квартального комітету, ОСОБА_1 проживає з сином ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 (а.с.9).

З характеристики ОСОБА_5 видно, що з жовтня 2008 року він відвідує Конотопський дошкільний навчальний заклад № 10 “Ялинка”, вихованням дитини займаються мати ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_6, які приділяють достатню увагу його вихованню (а.с.12).

В довідці відділу ДВС Конотопського міськрайонного управління юстиції вказано, що  в них на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист № 2-1623 від 3 вересня 2007  року, виданий Конотопським міськрайсудом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. Заборгованість по аліментах станом на 1 січня 2010 року складає 14581,81 грн.  (а.с.21).

В судовому засіданні було встановлено, що в січні 2010 року відповідач сплатив позивачці 800 грн. заборгованості по аліментах, про що пояснили обидві сторони.

Свідок ОСОБА_6, мати позивачки, пояснила, що сторони не проживають разом з липня 2007 року, відтоді відповідач не цікавиться сином. Лише тричі за цей час він приходив до них додому, але жодного разу з дитиною не спілкувався. Перший раз прийшов у серпні 2007 року для того, щоб забрати свої речі, потім - в жовтні 2008 року в день народження сина, однак дитина в цей час спала, відповідачу запропонували дочекатися, щоб син прокинувся, попросили піти його за соком для дитини, відповідач пішов, але не повернувся. Третій раз приходив вдень 31 грудня 2008 року, але в будинок не заходив, ні з ким не спілкувався, лише залишив подарунок на ганку. Відповідач інколи телефонує позивачці з приводу розглядів справ у суді, але ніколи не питає про сина, він не піклується про нього, добровільно матеріальної допомоги на його утримання не надає, навіть не знає, до якого дитячого садка ходить його син.

В судовому засіданні відповідач підтвердив, що даний свідок все вірно розповідає, при цьому пояснив, що дитячий садок, який відвідує його син знаходиться по вул.Сарнавській в м.Конотопі, в той час як з довідки школи-садка №10 “Ялинка”, до якого з жовтня 2008 року ходить ОСОБА_5, вбачається, що цей заклад знаходиться по вул. Свердлова (а.с.11).

Свідок ОСОБА_7, голова квартального комітету № 38, пояснила, що відповідач не ходить до свого сина, не цікавиться його долею, влітку біля двох років тому раз спілкувався з дитиною, трохи з ним погуляв, не піклується про дитину, матеріально не утримує, добровільно допомоги не надає, подарунків не дарить, до сина не ходить, хоча перешкод у спілкуванні з дитиною ніхто з сім”ї позивачки йому не робить. Дитина розповідає, що в нього папи немає, не знає батька, навіть запитував її онука, чи не він його папа. Декілька разів бачила відповідача в нетверезому стані, її онук розповідав, що відповідачу ніколи займатися сином, бо в нього п”янки, гулянки.    

      16 червня 2009 року в судовому засіданні під час розгляду заяви ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення суду державний виконавець відділу ДВС Конотопського міськрайонного управління юстиції Голінка В.О. пояснювала, що з липня 2007 року відповідач не був працевлаштований, не перебував на обліку в центрі зайнятості,  на тот час також не було будь-яких даних на підтвердження того, що він працює, має намір та намагається вирішити питання щодо погашення заборгованості по аліментах, з липня 2007 року не сплачує аліменти, у зв”язку з чим був накладений арешт на належну йому частину квартири (а.с.27). Ухвала суду набрала законної сили.

    Лише після цього відповідач почав погашати заборгованість, яка і на теперішній час складає близько 14 тис. грн.

    Згідно ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

    Однак відповідач жодних доказів на підставу своїх заперечень не надав.

    Тільки 28 січня 2010 року, тобто після пред”явлення до суду даного позову, ОСОБА_2 звернувся до органу опіки опіки та піклування Конотопської міської ради з приводу надання йому побачень з сином, бо дружина добровільно йому побачення не надає (а.с.31), що також суперечить всім зібраним по справі доказам. Ніхто із свідків не пояснював, що відповідачу робляться перешкоди у спілкуванні з сином.        

У висновку органу опіки та піклування Конотопської міської ради зазначено, що вбачається за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 у зв”язку з ухиленням від виконання батьківських обов”язків, так як це відповідає інтересам дитини (а.с.15).

    Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що відповідач не проживає разом з дитиною з липня 2007 року, не піклується про її моральне виховання, фізичний та духовний розвиток, здоров”я, підготовку до самостійного життя, не проявляє про неї батьківської турботи, матеріально не утримує,  втратив будь-який зв”язок з сином, не спілкується з ним, що свідчить про свідоме ухилення відповідача від виконання обов”язків по вихованню сина, свідоме нехтування ним своїми батьківськими  обов”язками.

За таких обставин в інтересах,перш за все, малолітньої дитини слід позбавити відповідача батьківських прав, що не позбавляє відповідача права в подальшому в разі зміни поведінки, відношення до сина поновити батьківські права.

З відповідача на користь позивачки на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України слід стягнути 8 грн. 50 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Керуючись ст.ст. 164, 165  СК України, ст.ст. 10, 60, 212 , 88 ЦПК України,-

ВИРІШИВ :

    Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .    

    Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня складання повного рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня складання повного рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя Конотопського

міськрайонного суду                                                         І.Є.Разумова