№ 2-693-2007
РІШЕННЯ
Іменем України
06 березня 2007 року Слов'янський міськрайонньїй суд Донецької області в складі: головуючого - судді Чернишова Ю.В. при секретарі - Гречко О.О., Сергієнко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду М.Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,
ВСТАНОВИВ:
До Слов'янського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договорами позики в розмірі 13149грн., також просив стягнути три відсотка річних, що складає 369грн.46коп., за несвоєчасне повернення боргу і за спричинену моральну шкоду 3000 грн..
Свої вимоги обгрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1року між ним та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого він на прохання відповідача позичив йому гроші в сумі 5000грн.. ОСОБА_2 зобов'язався повернути борг протягом одного місяця, однак до теперешнього часу не повернув і добровільно не хоче повертати. Окрім того ІНФОРМАЦІЯ_2року ОСОБА_2 знов звернувся з проханням позичити йому гроші в сумі 3362грн., які зобов'язувався повернути до ІНФОРМАЦІЯ_3року. Він надав йому вказану суму, уклавши дорговір позики, однак до теперешнього часу борг не повернуто. Також ІНФОРМАЦІЯ_4р. відповідач знов просив надати йому гроші в сумі 4887грн., які зобов'язувався повернути до ІНФОРМАЦІЯ_5року. Однак також не повернув і ці гроші. Оскільки відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України повинен сплатити також три відсотки річних. Також вважає, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань по своєчасному поверненню борга призвело до погіршення його стану здоров'я, самопочуття та погіршило працездатність, чим спричинено моральну шкоду яку він оцінює в сумі 3000грн..
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.
Відповідач позовні вимоги не визнав мотивуючи це тим, що фактично не укладав договора позики з ОСОБА_1. Так він працював у ТОВ "Торгспецснаб" в якості водія. ІНФОРМАЦІЯ_1році з його вини було скоєно дорожньо-транспортну пригоду, в разі чого пошкоджено автомобіль який належав ТОВ "Віко-Україна". Його викликав до себе в кабінет позивач, як головний інженер підприємства та наказав йому написати розписку про те, що він брав в нього особисто гроші у вказаній позивачем сумі. При цьому погрожував звільнити його з роботи. Він вимушений був написати таку розписку. Окрім того ІНФОРМАЦІЯ_2р. на його автомобілі відмовили гальма, коли він рухався, в разі чого він скоїв наїзд на будівлю, пошкодивши машину. З цього приводу позивач також заставив його написати розписку, що він взяв в нього позику в сумі3362грн., що він і зробив під впливом обману з боку ОСОБА_1. Таким же чином була написана розписка ІНФОРМАЦІЯ_4р., оскільки на його автомобілі вийшов з ладу двигун.
Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши надані сторонами докази, приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню.
Так у ході судового засідання було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 5 000грн., а останній зобов'язувався повернути Їх йому протягом одного місяця, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6р.. (а.с.5)
ІНФОРМАЦІЯ_7р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу гроші в розмірі 3362грн., а останній повинен був повернути їх до ІНФОРМАЦІЯ_3р..( а.с.6)
ІНФОРМАЦІЯ_4р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 гроші в сумі 4887грн., які останній зобов'язався повернути доІНФОРМАЦІЯ_5року. (а.с.7)
Відповідно до ст. 1046 ЦК України- за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей.
Згідно вимогам до форми договору позики, передбачених ст. 1047 ЦК України, такий договір укладається в простій письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позивачем на підтвердження таких договорів позики, факту передачі грошових сум в розмірі всього 13149грн., та умов договорів, представлено такі розписки , наявність якої та дійсність її написання не оспорює ОСОБА_2.
Однак разом з тим відповідач вказує на те , що в дійсності не отримував вказані в розписках гроші. При цьому як на докази своєї версії він послався на позов ТОВ "Віко-Україна " до ТОВ "Торгспецснаб" про відшкодування завданої шкоди, що на його думку свідчить про фактичні обставини написання вказаних розписок, акт про виход з ладу двигуна на машині, та довідку про скоєння ДТП ІНФОРМАЦІЯ_6р. відповідачем.( а.с.42-48, 55-57)
Суд дослідивши надані відповідачем докази, вважає, що надані відповідачем претензії ТОВ "Віко-Україна" до ТОВ "Торгспецснаб" та копії позову про стягнення спричинених збитків у зв'язку з пошкодження автомобіля з вини ОСОБА_2, як робітника ТОВ "Торгспецснаб", документи, що підтверджують факти пошкодження автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_9р., не можуть бути доказом не отримання відповідачем грошей відповідно до розписок.
Так відповідно до вимог ст. 1051 ЦК України- позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані ним в меншій кількості, ніж встановлено договором. При цьому рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків, з цього приводу, якщо договір укладено у письмовій формі.
В суді встановлено, що відповідач не оспорює зазначений договір позики з цих підстав. Договір на який посилається позивач укладено в письмовій формі.
Пошкодження автомобіля, на якому працював відповідач мало місце в ті самі дні, в які писались розписки стосовно позики.Однак сам по собі вказаний факт, не може свідчити про не отримання відповідачем грошей від позивача у вказаних в розписках сумах. Разом з тим, вищеозначені претензії та копії позову свідчать лише про факт спричинення з вини ОСОБА_2 шкоди іншому підприємству ТОВ "Віко-Україна", на суму яка заявлена цим підприємством згідно його позову, - 5393грн., та з усіма витратами в сумі 5613грн.. А також спричинення шкоди підприємству де він працював ТОВ "Торгспецснаб" у зв'язку з пошкодженням двигуна автомобіля на суму 2881,60грн..
По трьом же договорам позики на які посилається позивач, відповідач повинен передати гроші в сумі 13149грн.. Тобто ці суми не можуть бути пов'язані між собою.
Суд також перевірив доводи відповідача, що з нього за цими розписками стягувались гроші з заробітньої плати. Такі доводи також не найшли свого підтвердження, оскільки з розрахункового листа вбачається, що таких утримань з позивача не проводилось. Як він сам пояснив з нього були проведені утримання лише за виконавчим листом адміністративний штраф з жовтня по грудень 2006р..
Напроти такі доводи відповідача спростовуються постановою про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1, з якої вбачається, що ОСОБА_2 звертався до міліції за заявою про те, що позивач шляхом обману заставив його написати розписки на суму 13249грн..З постанови вбачається, що не встановлено факт обману з метою заволодіти грошима ОСОБА_2, у зв'язку з чим в порушенні кримінальної справи за цим фактом відмовлено, (а.с.49-51)
Окрім того суд прийшов до переконання, що між сторонами було укладено три договору позики, що підтверджено в суді розписками. За умов цих договорів ОСОБА_2 повинен
повернути позивачу саме гроші в сумі 13149грн.. Тому доводи відповідача, не є підставою та доказом, щоб вважати, що за згаданими договорами позики відповідач не отримував вказані в розписках гроші. Як за умов договору так і умов передбачених ст. 1046 ЦК України, для данного виду договору, позичальник повинен був повернути гроші, в тій же кількості.
З огляду на зазначене суд вважає, що уклавши договора позики, у ОСОБА_2 виникли зобов'язання по поверненню позики. А тому відповідно до вимог ст. 625 ЦК України він повинен повернути борг, як того і вимагає позивач. Окрім того за порушення грошового зобов'язання ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника сплатити три проценти річних від просрочено!' суми, якщо інший розмір процентів на встановлений договором або законом.
Відповідно до цих вимог за договором позики від ІНФОРМАЦІЯ_1р., вкаазана суми складає 162грн.50коп.( 5000: 3% = 150грн.; за 1 місяць-150 грн.:12 міс.= 12,5 грн., що за 13 міс. складає 12,5грн.х 13міс.= 162,5грн.)
За договором позики від ІНФОРМАЦІЯ_2р. така сума складає 109,2грн.( 3362x3%= 100грн.86коп.; за Іміс.- 100,86 : 12= 8,40грн.; за ІЗміс- 8,40грн.х13+ 109,2грн.)
За договором позики від ІНФОРМАЦІЯ_4р. така сума складає 97,76грн. ( 4887x3%= 146,61грн.; за Іміс. -146,61: 12міс.= 12,22грн.; за 8 місяців- 12,22 х 8= 97,76грн.). А загальна сума становить 369,46коп..
Позивач просить також стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду. Статтею 611 ЦК України передбачено правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема передбачено і відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд приходить до переконання , що позивачем не надано доказів погіршення стану його здоров'я, обмеження в можливості задовольнити свої особисті фінансові потреби, організувати своє оздоровлення та відпочинок, на що він посилається як обгрунтування вимог про стягнення моральної шкоди. За таких обставин суд вважає ці вимоги позивача не доведеними, а тому як такі що не можут бути задоволені.
На підставі викладеного, керуючись ст. 611, 612, 625,1046, 1047,1049 ЦК України, ст. 10,58,60,209,212,213,214, 215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_10р. народження, не працюючого, мешкаючого Доненцька область АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_11р. народження, мешкаючого Слов'янський район АДРЕСА_2, суму боргу по договору позики від ІНФОРМАЦІЯ_1року в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.; за договором позики від ІНФОРМАЦІЯ_7року в розмірі 3362 ( три тисячі триста шістдесят дві) грн.; по договору позики від ІНФОРМАЦІЯ_4р. в розмірі 4887( чотири тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн., а всього 13149грн..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за порушення грошового зобов'язання за договорами позики від ІНФОРМАЦІЯ_1року, від ІНФОРМАЦІЯ_7року, від ІНФОРМАЦІЯ_4року, три проценти річних, що становить 369( триста шістдесят дев'ять) грн. 46коп.., та судові витрати за сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 165 ( сто шістдесят п'ять) грн. 18коп..
В частині вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, в задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільним справам апеляційного суду Донецької області, шляхом подачи заяви про апеляційне оскарження до Слов'янського міськрайонного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Та шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі такої заяви до Слов'янського міськрайоного суду, або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.