ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

61022,  м. Харків, пр. Науки, 5,  тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У  Х  В  А  Л  А  

19.02.2019р.                                                                                                                           Справа №905/477/18                                         

за заявою від 26.12.2018р. №17/1682-3484 Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ

про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №905/477/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сигма Капітал”, м.Запоріжжя

до відповідача Публічного акціонерного товариства  “Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ

про  стягнення заборгованості в сумі 9191018,18 грн.

Суддя Левшина Г.В.

Представники сторін:

від позивача: Припишна О.С.-по дов., Печеник В.І.-дир.

від відповідача: Цеваліхіна Я.І.-адвокат

В засіданні суду брали участь:

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.12.2018р. по справі №905/477/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Сигма Капітал”, м.Запоріжжя задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сигма Капітал” основний борг в сумі 6783526,64 грн., три проценти річних в сумі 277102,00 грн., інфляційні втрати в сумі 1176496,50 грн. та пеню в сумі 229204,99 грн., всього заборгованість в сумі 8466330,13 грн., судовий збір в сумі 126987,70 грн.

17.12.2018р. у зв`язку з надходженням касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.06.2018р. у справі №905/477/18, для подальшого вирішення у встановленому законом порядку вказану касаційну скаргу та матеріали справи справи №905/477/18 направлені на адресу Східного апеляційного господарського суду.

14.01.2019р. до суду від Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” надійшла заява №17/1682-3484 від 26.12.2018р. про відстрочку виконання рішення на 1 рік.

Ухвалою від 16.01.2019р. по справі №905/477/18 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” №17/1682-3484 від 26.12.2018р. про відстрочку виконання рішення по справі №905/477/18 до повернення матеріалів до господарського суду Донецької області.

Крім цього, 16.01.2019р. на виконання судового рішення у справі №905/477/18 видано наказ.

08.02.2019р. від позивача надійшли заперечення №21 від 04.02.2019р. на заяву відповідача щодо відстрочки виконання рішення.

Ухвалою від 13.02.2019р. повідомлено сторони про розгляд заяви від 26.12.2018р. №17/1682-3484 Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №905/477/18 в судовому засіданні 19.02.2019 року о 12:45 год.

В судове засідання 19.02.2019р. представники сторін з`явились, підтримали свої позиції щодо заявленого клопотання про відстрочку виконання рішення суду.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення по справі №905/477/18, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.2 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень   складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Разом з тим, відповідно до ст.160 Господарського процесуального кодексу України суд може відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

За приписом ч.ч.1, 2 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною третьою статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно положень ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує : 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами ч.5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочки виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду  виконання ухваленого судом рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарсько-процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими   ГПК України.

При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.18р. року у справі №920/199/16.

Як встановлено, в обґрунтування своєї заяви про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області у справі №905/477/18 заявник зазначає про:

-   наявність загрози банкрутства боржника при необхідності відразу виконати судове рішення перед ТОВ “Сигма Капітал”, а саме сплатити заборгованість в сумі понад 9 млн. грн.;

-  надзвичайні події, які суттєво вплинули на діяльність підприємства (форс-мажорні обставини);

-   обставини, що утруднюють виконання рішення саме в даний момент і можливість його виконання.

Зокрема, за твердженням заявника, обставини на підтвердження тимчасової неможливості виконання зобов`язання, встановлені висновком Донецької торгово-промислової палати від 19.06.2014р. та станом на теперішній час не змінилися. Непередбачувані обставини, що почали діяти з квітня 2014 року, призвели до різкого спаду виробничої діяльності, зокрема, невиконання виробничого плану. У зв`язку з неплатоспроможністю замовників різко зменшилася кількість замовлень на вироблену ПАТ “Енергомашспецсталь” продукцію, до теперішнього часу мають місце випадки відмови контрагентів від вже замовленої продукції, а також випадки несвоєчасної оплати вже виготовленої та відвантаженої продукції. Внаслідок зменшення оборотних активів ПАТ “Енергомашспецсталь” не має можливості погасити заборгованість всієї кредиторської заборгованості,  за якою настав термін оплати. Відповідач зазначає, що станом на теперішній час ПАТ “Енергомашспецсталь” знаходиться у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання рішення суду, а примусове стягнення боргу без відстрочення виконання рішення зумовить неможливість сплати заробітної плати працівникам підприємства, проведення обов`язкових платежів з податків та зборів, а також може привезти до зупинки діяльності товариства та його неплатоспроможності взагалі.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем до заяви додано: копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2018р., копію балансу (звіту про фінансовий стан) на вересень 2018р., копію звіту про взаєморозрахунки з нерезидентами станом на 30.09.2017р., 30.09.2018р., копію довідки ПАТ “Енергомашспецсталь” за підписом головного бухгалтера по заробітній платі, копію довідки ПАТ “Енергомашспецсталь” про результати діяльності ПАТ «ЕМСС» в період з 2014р.-1 квартал 2018р. за підписом заступника головного бухгалтера, копії довідок ПАТ “Енергомашспецсталь” та порівняльних таблиць звільнених працівників, копії рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України по справам АС №128Ч/2017, АС №121ч/2017, АС №163ч/2017, АС №189ч/2017, господарського суду Донецької області по справі №905/1672/17, господарського суду Луганської області по справі №913/683/17, №913/796/17, арбітражного суду Челябінської області по справі №А76-38970/2017, Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/1335/18-а, копію листа №13/902 від 22.05.2017р., копію заяви про встановлення судового контролю та лист Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/2304/16-а, копії контрактів №68/2017-UMP122 від 15.01.2018р., №58/2018-UMP-ILVA від 15.02.2018р., №24/2017-7Л від 21.06.2017р.. №58/2016-UMP-PR від 11.05.2017р. додаткових угод та специфікацій до них.

Позивач у запереченні на заяву про відстрочення виконання рішення, просить суд відмовити у вказаній заяві посилаючись на те що:

-  направляючи позов на розгляд суду, позивач сподівався, що держава гарантує виконання рішення без жодних невиправданих затримок;

- заборгованість відповідача виникла з 2016 року та після подання позовної заяви відповідач безпідставно затягує розгляд справи поданням численних скарг та клопотань, а повторне звернення із заявою про відстрочення виконання рішення свідчить про його намагання відкласти погашення заборгованості, не маючи на меті реального виконання рішення суду;

- посилання відповідача на тяжкий фінансовий стан не є тією виключною підставою, яка уможливлює виконання зобов`язань, а є наслідком комерційного ризику відповідача та тільки він повинен нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності, а не його контрагент;

- будь-яке відстрочення виконання рішення суду є надмірно тривалим для підприємства позивача, яке також перебуває у фінансовому становищі , відсутність можливості своєчасно отримати присуджені грошові кошти може призвести до банкрутства підприємства або неспроможності вести подальшу господарську діяльність.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Згідно положень  ст.79 Господарського процесуального кодексу України  достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено правило, згідно якого суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається із матеріалів справи, основними видами діяльності ПАТ “Енергомашспецсталь” є виробництво двигунів і турбін, крім авіаційних, автотранспортних і мотоциклетних двигунів; виробництво машин і устаткування для металургії; виробництво чавуну сталі та феросплавів; кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; неспеціалізована оптова торгівля; відновлення відсортованих відходів.

Згідно Балансів (Звітів про фінансовий стан) станом на 30.09.2018р. поточні зобов`язання та забезпечення відповідача (заявника) на кінець звітного періоду складають 9716727,00 грн., довгострокові зобов`язання складають1635259,00 грн.

Відповідно до звіту про взаєморозрахунки з нерезидентами станом на 30.09.2017р. поточна дебіторська заборгованість відповідача становила 148788,50 тис. грн., з яких прострочена 41313,40 тис. грн., кредиторська заборгованість у розмірі 1088095,40 тис. грн., з яких прострочена 757929,50 тис. грн.  

Згідно довідки  відповідача від 02.07.2018р., виробничі плани за січень-червень 2018р. не виконувались в повному обсязі, у зв`язку з відсутністю на складах підприємства сировинних матеріалів в необхідному обсязі та низькою ефективністю праці.

З довідки відповідача від 19.09.2018р. № 11/296 вбачається, що чисельність працюючих на підприємстві, складає 1442 люд. При цьому, бухгалтерська довідка від 14.12.2018р. свідчить, що заробітна плата працівникам за період з 01.02.2018р. по 19.11.2018р. виплачується несвоєчасно.

До того ж,  відповідач (заявник) здійснює свою господарську діяльність у м. Краматорськ Донецької області, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням КМУ від 02.12.2015р. № 1275-р.

30.04.2018р. Указом Президента України «Про затвердження рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей», введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, та згідно Наказу Президента України «Про початок операції об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей» розпочато з 14:00 30.04.2018 року операцію об`єднаних сил.   

Таким чином, на  теперішній час операція об`єднаних сил триває. Однак, заважаючи  на те, що зазначеним Указом Президента України відбулась фактично лише зміна формату широкомасштабної антитерористичної операції, яка була запроваджена у 2014 році, інших актів про зупинення або скасування встановлених заходів та пільг на території АТО не приймалось, за висновками суду, завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України в порядку встановленому ст.1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" не відбулося, у зв`язку з чим відповідач несе пов`язані з цим негативні наслідки пов`язані з невиконанням виробничого плану, спад виробничої діяльності тощо.

Відтак, сам по собі складний фінансовий стан підприємства відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України не є тією виключною обставиною, яка б давала підстави для відстрочення виконання рішення суду, адже її   наявність (відсутність) залежить, зокрема, від власної діяльності суб`єкта господарювання - заявника.

Зокрема, за змістом ст.ст.42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

Проте, суд виходить з того, що невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №15415624 від 09.12.2015р. не є наслідком комерційного ризику в розумінні ст.43 ГК України та їх виникнення  обставин, що призвели значної заборгованості об`єктивно не залежало від способу чи методів здійснення відповідачем (заявником) його господарської діяльності, а було зумовлене настанням непередбачуваних, невідворотних та надзвичайних подій.

Разом з тим, з матеріалів заяви вбачається, що відповідачем ведеться активна діяльність зі стягнення дебіторської заборгованості та заборгованості Державного бюджету з відшкодування ПДВ. Зокрема, надані відповідачем (заявником) рішення судів, як національних, так і міжнародних, свідчать, що сума задоволених позовних вимог на користь відповідача (заявника) складає понад 17 млн. грн.

Згідно наданого до справи платіжного доручення №10224 від 30.01.2019р. відповідачем на виконання судового рішення у справі №905/477/18 було перераховано приватному виконавцю грошові кошти в сумі 500000,00 грн.

Таким чином, вчинення відповідачем дій, спрямованих на стягнення дебіторської заборгованості, акумуляцію коштів, які в подальшому будуть спрямовані для погашення кредиторської заборгованості перед контрагентами відповідача (заявника), зокрема, і перед позивачем, свідчить про наявність потенційної можливості виконання рішення суду по даній справі зі спливом певного часу.

Суд зазначає, що надання відстрочки виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Аналогічні правові висновки викладені у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.10.2018р. по справі №905/2949/17.

Враховуючи вище встановлені фактичні обставини справи, оцінивши надані докази та обставини справи в їх сукупності, а також обставини, на які посилався відповідач у своєму клопотанні про відстрочення виконання рішення суду, приймаючи до уваги обставини, що вплинули на поведінку винної сторони, причини неналежного виконання зобов`язання, та те, що відповідач є соціально значущим підприємством регіону на якому працює понад 1400 чоловік та загальновідомі у розумінні ч.3 ст.75 ГПК України обставин проведення АТО на території місця реєстрації та фактичного знаходження підприємства відповідача з 2014 року, врахувавши: матеріальні інтереси обох сторін; ступінь вини відповідача у виникненні спору, розмір присудженої до стягнення суми, необхідність збереження можливості відповідача здійснювати свою діяльність та запобігання звільненням працівників з підприємства відповідача, дотримання їх конституційних прав та гарантій,  при цьому намагаючись дотримати баланс інтересів обох сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочки виконання рішення суду.

При цьому, суд наголошує, що відстрочка за своєю суттю є відкладенням (перенесенням) виконання рішення на новий строк, який визначається судом, та не є підставою для звільнення від його виконання (від відповідальності за його невиконання).

Згідно з ч.5 ст.331 ГПК України  розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

За таких обставин, враховуючи інтереси позивача та приймаючи до уваги його заперечення проти відстрочки виконання судового рішення, заява від 26.12.2018р. №17/1682-3484 Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №905/477/18 на один рік підлягає частковому задоволенню, шляхом відстрочення виконання рішення суду у даній справі щодо сплати відповідачем стягнутої суми заборгованості строком на 6 місяців від дати оголошення ухвали, що не перевищує 1 року від ухвалення рішення по справі.

За таких обставин, керуючись ст.ст.74, 86, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву від 26.12.2018р. №17/1682-3484 Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №905/477/18 задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2018р. по справі №905/477/18 на 6 місяців від дати оголошення цієї ухвали.

В задоволенні решти заяви відмовити.

В судовому засіданні 19.02.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали підписано 20.02.2019р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя                                                                                                          Г.В. Левшина