Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/10544/18

Номер провадження2/711/69/20

                              РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючий суддя: Казидуб О. Г.

при секретарі: Зайцевій О. І.

за участю:

представника відповідача: Луньова А. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», третя особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Паракуда Ірина Вікторівна, ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2018 ОСОБА_3 , як представник ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання таким що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В., зареєстрованого в реєстрі за №1509, який вчинено для звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, і була передана в іпотеку згідно Іпотечного договору №ІД 895/06-034-415 від 12.06.2007р., в забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором №895/06-034-415 від 12.06.2007р., укладеним між ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк».

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що 06.12.2018 року ОСОБА_1 дізналась про існування виконавчого провадження №57369410, відкритого 04.10.2018р. приватним виконавцем Бурмагою Є.А. при виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В. за номером 1509 від 02.04.2011р., в якому нотаріус пропонував звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та була надана нею в іпотеку згідно Іпотечного договору №ІД 895/06-034-415 від 12.06.2007р. в забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором №895/06-034-415 від 12.06.2007р.

Також 06.12.2018 року представник позивача дізнався про арешт вказаного майна та виставлення його на аукціон для продажу.

Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис не підлягає виконанню з наступних підстав.

У виконавчому написані вказано адресу стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» - м. Київ, вул. Жилянська, 9-11, однак згідно до інформації інтернер ресурсу це є Центр Приватного банкинга, тобто такої юридичної адреси кредидотора не існує.

Крім того, кредит надавався позичальнику на споживчі цілі для придбання товару на території України в національній валюті, тому неможна проводити розрахунки боргу в іноземній валюті.

Згідно до розрахунку заборгованості по кредиту від 14.10.2010р., отриманого від кредитора, прострочення позичальника ОСОБА_2 виникло 10.12.2008р., тому договір кредиту та договір іпотеки припинили дію 22.12.2008р., відповідно до п. 4.4 кредитного договору. Таким чином кредитор втратив право вимоги до майнового поручителя, про що представники банку та нотаріус не могли не знати.

Сплив сторку дії договору кредиту підтверджує відсутність зобов`язань поручителя за договором іпотеки та встановлює факт припинення іпотечного забезпечення.

Також позивач вказує, що оспорюваний виконавчий напис приватного нотаріуса підлягав для пред`явлення до примусового виконання в строк – один рік, тому його пред`явлення у 2018 році до виконання є грубим порушенням вимог закону, а оспорюваний виконавчий напис нотаріуса визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Також, позивач посилалась на те, що в порушення вимог ст. 2 ЗУ «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» Договору про виникнення боргу з позивачем не укладалось.

Договору про задоволення вимог кредитора або будь-яких застережень, що прирівнюються до такого договору, сторонами також не підписувалось.

Позивач не отримувала від відповідача жодних вимог або повідомлень про наміри звернути стягнення на її нерухоме майно за зобов`язаннями ОСОБА_2 .

Крім того, 09.04.2009 року ОСОБА_2 письмово зверталась до кредитора з вимогами зняти іпотечне обтяження згідно умов п. 4.4 кредитного договору, однак жодних дій кредитором вчинено не було.

Також, договір кредиту та іпотечний договір, якими було забезпечено виконання зобов`язань позичальника – є припиненим за законом у відповідності до ст. 17 ЗУ «Про іпотеку», оскільки кінцевий термін погашення заборгованості по договору кредиту до 09.06.2017 року (п. 1.1.2 договору кредиту), а з виконавчим написом нотаріуса представник банку звернуся у 2018 році.

Таким чином, ПАТ «Укрсоцбанк» з 10.06.2017 року згідно закону втратив право будь-якої вимоги до позивача як до іпотеко держателя а згідно умов іпотечного договору – з 22.12.2008 року.

Жодних розрахунків заборгованості позивачу, як поручителю, або позичальнику кредитором не надсилалось, а безпідставно нарахована сума заборгованості в розмірі 11894,00 доларів США – є сумою достроково стягуваних кредитором коштів, строк платежу за якими не настав на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, однак в порушення вимог закону, нотаріус вказав, що такий строк платежу настав, що є грубим порушенням вимог закону і свідчить про намагання кредитора та за змовою з нотаріусом заволодіти нерухомим майном позивача.

Договір банківського рахунку для обслуговування кредиту по рахунку не укладався, хоч є обов`язковим для зарахування, оприбуткування та зняття кредитних коштів.

Квартира позивача придбана не за кредитні кошти, а була лише забезпеченням виконання кредитних зобов`язань іншої особи-позичальника, а тому не можливо звернути стягнення на предмет іпотеки без зазначення і надання іншого житлового приміщення.

Нотаріус, перед вчиненням виконавчого напису, повинен був пересвідчитись у отриманні поштових відправлень, здійснених Банком на адресу боржника та іпотекодавця щодо письмової вимоги про усунення порушення за кредитним договором, та у наявності згоди позичальника та поручителя із вказаними сумами заборгованості.

Виконавчий напис вчиняється на підставі документів, що встановлюють заборгованість, проте позивач не є боржником по зобов`язанням третьої особи, оскільки не існує жодного документу та рішення суду, яке б вступило в законну силу та встановлювало б обов`язок щодо отримання та повернення кредитних коштів по вказаному договору, а також визначав її статус, як боржника.

Безспірною є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Позивач також посилалась на те, що виконавчий напис нотаріуса було вчинено на підставі поданих відповідачем кредитного та іпотечного договорів.

Нотаріусом вказано, що 07.04.2011 року строк платежу за кредитним договором настав, однак, як вбачається з договорів кредиту та іпотечного, кінцевий термін погашення кредиту вказано до 09.06.2017р.

Крім того, з 10.12.2008 року виникло зобов`язання по сплаті, але у відповідності до п. 4.4 кредитного договору він та договір іпотеки припинили свою дію 22.12.2008 року.

Виконавчий напис нотаріуса вчинений в порушення вимог закону, оскільки нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Таким чином, у кредитора було право звернутись до нотаріуса лише по зобов`язаннях самого позичальника. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Позивачка зазначала, що підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є: відсутність повідомлень кредитора про суму заборгованості; наміри банку вчинити виконавчий напис нотаріуса; відсутність первинних документів кредитної справи; відсутність будь-яких рішень суду, які б набрали законної сили про звернення стягнення з позивача суми боргу у будь-якому розмірі.

Таким чином, у розпорядженні нотаріуса були відсутні, необхідні для стягнення заборгованості у безспірному порядку: підтвердження здійснення звірки розрахунків з боржником та погодження такої заборгованості з поручителем на підставі первинних документів; договорів на обслуговування банківських рахунків позичальника, відкритих кредитором для обслуговування кредиту;первинні документи – меморіальні ордери у відповідній кількості до здійснених сплат позичальником, що є первинними документами.

Крім того, в оскаржуваному виконавчому написі нотаріуса лише пропонується звернути стягнення на предмет іпотеки, однак стягнення на нерухомість шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса не передбачено чинним законодавством, а можливе лише на грошові кошти, заборгованість яких підтверджена обома сторонами і вважається безспірною.

На підставі викладеного просила визнати таким що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В., зареєстрований в реєстрі за №1509, який вчинено для звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, і була передана в іпотеку згідно Іпотечного договору №ІД 895/06-034-415 від 12.06.2007р., в забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором №895/06-034-415 від 12.06.2007р., укладеним між ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк».

Ухвалою суду (суддя Шипович В.В.) від 11.12.2018 позовна заява прийнята до розгляду; відкрито провадження у цивільній справі; вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; до участі у справі в якості третіх осіб залучено ОСОБА_2  та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуду І.В.

11 травня 2019 року суддю Шиповича В. В. було відраховано зі штату суду у зв`язку із призначенням на посаду судді Верховного Суду у Касаційний цивільний суд.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 травня 2019 року справа передана судді Казидуб О. Г.

Ухвалою суду від 17.05.2019 року справу прийнято до розгляду суддею Казидуб О.Г.

Ухвалою суду від 14.01.2020 року замінено відповідача АТ «Укрсоцбанк» його правонаступником відповідача АТ «Укрсоцбанк» - Акціонерне товариство «Альфа-Банк».

Ухвалою суду від 04.02.2020 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надала заяву, в якій просила справу розглянути без їх участі.

Представник позивача – Тертична Л.Л. надала відповідь на відзив Банку від 15.02.2019 року, в якій зазначала про необґрунтованість доводів Банку щодо невизнання ними даного позову, а також про ненадання відповідачем жодного належного доказу, щоб підтверджував їх доводи викладені у відзиві на позов.

В судовому засіданні представник відповідача АТ «Альфа-Банк» за довіреністю Луньова А.Г. заперечувала проти задоволення позову  ОСОБА_1  з доводів викладених у відзиві  (том.1 арк.спр.91-106). В судовому засіданні 20.02.2020 року, що проводилось в режимі відеоконференції, ОСОБА_4 просила закінчити розгляд справи без її участі, через неможливість продовження відео конференції в зв`язку з технічною неможливістю та бронюванням залу судових засідань іншим судом.

У відзиві на позов від 11.01.2019 року ПАТ «Укрсоцбанк» не визнало позову ОСОБА_1 посилаючись на наступне.

12.06.2007 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №895/06-034-415, відповідно до якого останній було надано кредит в сумі 14000 доларів США.

В якості забезпечення виконання позичальником взятих на себе кредитних зобов`язань, між Банком та ОСОБА_1 12.06.2007 року було укладено Іпотечний договір №ІД 895/06-034-15, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А. 12.06.2007 за реєстровим №3232, відповідно до умов якого іпотекодавець передала в іпотеку іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_2 , що належала їй на праві власності.

В зв`язку з неналежним виконанням позичальником кредитних зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість за період з 12.12.2008 по 07.04.2011 в сумі 17066,20 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на вказану дату складало 135927,16 грн.

Тому, відповідно до законодавчих актів, умов іпотечного договору та розміру заборгованості за кредитним договором банк 07.04.2011 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В. із заявою про вчинення виконавчого напису з метою задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки.

Доводи позивача про те, що розмір боргу зазначений у виконавчому написі нотаріуса не є безспірним, а також те, що у розпорядження нотаріусу не були надані необхідні документи для стягнення заборгованості у безспірному порядку, є безпідставними та необґрунтованими.

Банк у відповідності до вимог чинного законодавства реалізував свої законне право на стягнення з позивача предмета іпотеки в позасудовому порядку та звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису на іпотечному договорів та надав документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника і встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Банк вказував, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Безспірність заборгованості підтверджується повідомленням ПАТ «Укрсоцбанк» листами-вимогами про усунення порушень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про наявність заборгованості за кредитним договором та усунення порушень шляхом сплати заборгованості. Таку вимогу було отримано ОСОБА_2 01.02.2011 року та ОСОБА_1 – 04.02.2011 року. Позичальником вказана вимога була проігнорована, жодних дій вчинено не було.

Банк заперечував доводи позивача щодо пропуску строків для звернення до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису посилаючись на те, що строки пропущено не було, крім того вказані строки передбачені для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позичальником 11.12.2008 року було здійснено останній платіж по сплаті заборгованості за кредитним договором, що свідчить про визнання нею існування боргу перед Банком.

Позивачем не надано доказів на підтвердження відсутності боргу, або невідповідності суми боргу.

А тому ПАТ «Укрсоцбанк» правомірно, без порушень законодавства, умов кредитного та іпотечного договорів звернулося до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису та іпотечному договорі та надало усі встановлені чинним законодавством України документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника.

Крім того, банк звертав увагу суду на те, що постановою приватного виконавця Бурмаги Є.А. від 07.12.2017 виконавчий напис №1509, вчинений 22.04.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В., повернутий АТ «Укрсоцбанк» на підставі письмової заяви останнього про повернення виконавчого документа. На підставі викладеного Банк просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання позивачка, третя особа ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 не з`явилися надали суду заяву про розгляд позовної заяви без їх участі.

Третя особа  ОСОБА_2  подала відповідь на відзив відповідача від 04.02.2019 року, в якій вказала, що вона вважає відзив Банку необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами. 

Справу розглянуто за відсутності третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В., яка була належним чином повідомлена про розгляд справи, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши аргументи представника відповідача, що викладені у відзиві на позов, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

12.06.2007 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа Банк», та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №895/06-034-415, відповідно до якого останній було надано кредит в сумі 14000 доларів США.

12.06.2007 року між Банком та ОСОБА_1 в якості забезпечення виконання ОСОБА_2 взятих на себе кредитних зобов`язань за кредитним договором №895/06-034-415 від 12.06.2007 року, було укладено Іпотечний договір №ІД 895/06-034-15, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А. 12.06.2007 за реєстровим №3232, відповідно до умов якого іпотекодавець передала в іпотеку іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_2 , що належала їй на праві власності.

22.04.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракуда Іриною Вікторівною було вчинено виконавчий напис №1509, яким запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Згідно Іпотечного договору №ІД 895/06-034-415, посвідченого 14 червня 2007 року Веліковою Н.А., приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №3232, зазначене нерухоме майно передане ОСОБА_1 в наступну іпотеку Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» у якості забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту №895/06-034-415 від 12 червня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», строк платежу за яким настав 07 квітня 2011 року.

Строк за який провадиться стягнення з 12 грудня 2008 року по 07 квітня 2011 року.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна, переданого в іпотеку, запропоновано задовольнити вимоги стягувача – Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Київського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі розміром 11894 доларів США 00 центів, що згідно курсу НБУ станом на 07.04.2011 року становить 94732 гривні 14 копійок, яка є сумою заборгованості за кредитом.

Також стягнуто кошти за вчинення виконавчого напису в сумі 3000 гривень.

Виконавчий напис набирає законної сили з дня його вчинення та може бути пред`явлений до примусового виконання до державної виконавчої служби протягом одного року.

Постановою приватного виконавця Бурмаги Є.А. від 04.10.2018 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №1509 виданого 22.04.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (ВП №57369410).

07.12.2018 року приватним виконавцем Бурмагою Є.А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі заяви про повернення виконавчого документа у ВП №57369410.

15.08.2018 року до канцелярії Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №895/06-034-415 від 12.06.2007 року.

Заочним рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.12.2018 року у справі №712/9643/18 було задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

06.06.2019 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси скасовано заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.12.2018 року по цивільній справі №712/9643/18 та справу призначено до розгляду.

На виконання ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси про витребування доказів від 08.02.2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В. листом від 16.04.2019 року повідомила суд, що документів, які стали підставою для вчинення Виконавчого напису від 22.04.2011 зареєстрованого в реєстрі за №1509, про звернення стягнення в інтересах ПАТ «Укрсоцбанк» на квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 було знищено, про що складено Акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду та які не підлягають зберіганню схвалений Протоколом засідання ЕПК державної архівної установи №1 від 11.01.2019 року.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону та глава 16 розділу ІІ Порядку.

Згідно зі статтею 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у кредитора (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку). За змістом підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану у договорі адресу.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

Статтею 50 Закону визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати саме безспірна заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону). Характер правового регулювання вказаних правовідносин дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості, чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком документів, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Статтею 91 ЗУ «Про нотаріат» визначено, що виконавчий напис може бути пред`явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена зокрема в постановах Верховного суду від 23.01.2018 року у справі №310/9293/15-ц, від 10.04.2019 року у справі №201/11696/16.

Судом встановлено, що на момент вчинення 22.04.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В. Виконавчого напису за №1509 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , згідно Іпотечного договору №ІД 895/06-034-415, посвідченого 14 червня 2007 року Веліковою Н.А., приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №3232, та яка передана ОСОБА_1 в іпотеку АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») у якості забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту №895/06-034-415 від 12 червня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», строк платежу за яким настав 07 квітня 2011 року, приватний нотаріус не пересвідчився в тому, чи була ОСОБА_1 , як іпотекодавець, своєчасно повідомлена про виникнення заборгованості ОСОБА_2 перед Банком за кредитним договором та чи дійсно нарахована заборгованість є безспірною.

Також суду не було надано для огляду належним чином завірені копії всіх документів, які стали підставою для вчинення Виконавчого напису від 22.04.2011 зареєстрованого в реєстрі за №1509, про звернення стягнення в інтересах ПАТ «Укрсоцбанк» на квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 , що позбавило суд можливості перевірити на підставі яких саме документів було вчинено оскаржуваний.

Крім того вказаний Виконавчий напис нотаріуса було пред`явлено до виконання 04.10.2018 року, тобто з пропуском строку для звернення його до виконання встановленого ст. 91 ЗУ «Про нотаріат», а 07.12.2018 року (тобто через два місяці) даний виконавчий напис було відкликано стягувачем, в зв`язку з чим виконавче провадження було закрито.

Також суд враховує, що на час розгляду даного спору, триває розгляд Соснівським районним судом м. Черкаси справи №712/9643/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №895/06-034-415 від 12.06.2007 року, що свідчить про наявність спору за кредитними зобов`язаннями між кредитором та позичальником, а тому заборгованість за кредитним договором не може вважатись безспірною.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, доведеними і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом був сплачений судовий збір в розмірі 740,80 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 18, 32, 1054 ЦК України, ст. 87, 88, 91 Закону України «Про нотаріат», п.п. 3.1., 3.2., 3.5. пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», третя особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Киїського міського нотаріального округу Паракуда Ірина Вікторівна, ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуда Ірини Вікторівни, зареєстрований в реєстрі за № 1509 від 02.04.2011 року вчинений про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності та була віддана в іпотеку згідно Іпотечного Договору № ІД 895/06-034-415 від 12.06.2007, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором № 895/06-034-415 від 12.06.2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», згідно наявними у ПАТ «Укрсоцбанк» - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з АТ «Альфа-Банк» користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 740грн.80коп.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02.03.2020.

Головуючий: О. Г. Казидуб