Справа № 2-898/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 березня 2010 року                                                                                                 м. Сімферополь                

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючої судді Шофаренко Ю.Ф.

при секретарі Скляровій Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

В с т а н о в и в:

02.12.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу. Вимоги мотивовані тим, що відповідач  23.06.2008 року отримав від позивача за договором позики 20 000 грн.  з зобов’язанням повернути борг 28.06.2008 року. У зазначений строк відповідач суму боргу не повернув. Позивач просить стягнути суму боргу за зобов’язаннями від  23.06.2008 року. Крім того, позивач просить стягнути судові витрати, сплачені ним при зверненні з позовом до суду.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання відповідач не з’явився, як вбачається з матеріалів справи, відповідач за останнім відомим місцем мешкання не проживає,  у зв’язку з чим,  ОСОБА_2 викликався в суд  згідно з вимогами частини 9 статті 74   Цивільного процесуального кодексу  України, тобто через оголошення у друкованих засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження за останнім відомим місцем мешкання на території України відповідача.  

    З опублікуванням оголошення про виклик до суду відповідач вважається  повідомленим про час і місце розгляду справи.

Таким чином, відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання належним чином, та відповідно до частини 4 статті 169 Цивільного процесуального кодексу  України суд розглядає справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення).

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослiдивши матерiали  справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач  23.06.2008 року отримав від позивача за договором позики 20 000 грн.  з зобов’язанням повернути борг 28.06.2008 року. У зазначений строк відповідач суму боргу не повернув.

           Відповідно до вимог ст. 1046 Цивільного кодексу України, за  договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Відповідно до вимог ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором.

На підставі статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України – зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статтей 1052, 1054 Цивільного кодексу України – у разі невиконання позичальником обов’язків, встановлених кредитним договором, щодо забезпечення повернення кредиту, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час  прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність правових підстав для  стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 20000 грн. та судових витрат.

На підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати належить стягнути з відповідача.

На підставі статей 526, 527, 530, 625, 1046, 1049, 1052, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 214-215, 217, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу  – задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 20000 грн.  

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 200 грн . сплачених при подачі позову та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  у розмірі 120 грн.  

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов’язані з подачею оголошення у розмірі 697 грн. 43 коп.

В судовому засіданні 16 березня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитись 19 березня 2010 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,   або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                                    Шофаренко Ю.Ф.