Справа № 2а-1469

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 березня 2010 року суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька Князьков В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу   адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про поновлення пропущеного строку, визнання неправомірними дій державного органу та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни з 01.01.2009 року, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.01.2010 року звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року на період дії ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

В обґрунтування позову зазначає, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків. Вважає невиплату відповідачем зазначеного підвищення протиправною.

У судове засідання позивач не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності, у судове засідання не з’явився, надав заперечення, де зазначив, що пунктом 3 статті 2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що для окремих категорій громадян ОСОБА_4 України можуть встановлюватись умови, норми і порядок їх   пенсійного забезпечення відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Одним з таких ОСОБА_4 і є Закон України „Про соціальний захист дітей війни”.

У даній справі, зазначив представник відповідача, слід виділити наступні періоди дії Закону:

1. З 01.01.2006 року по 09.07.2007 року – з моменту набрання чинності Закону України до винесення Конституційним судом рішення № 6-рп/2007;

2. Із 09.07.2007 року по 31.11.2007 року – з моменту прийняття Конституційним судом рішення №6-рп/2007 і до внесення змін в Закон України „Про соціальний захист дітей війни” Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”;

3. Із 01.01.2008 року по 22.05.2008 року – дія змін в Закон України „Про соціальний захист дітей війни” до моменту винесення Конституційним судом рішення № 10-рп/2008;

4. Із 22.05.2008 року і по сьогоднішній день – повернення до дії Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції чинній до 01.01.2008 року.

Виникнення спірних правовідносин припадає на період після 22.05.2008 (Закон України „Про соціальний захист дітей війни” діє в редакцій чинній до 01.01.2008 року).

Згідно ст. 6 Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з положень преамбули Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг за кошти Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внески роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, та також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонд та   фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Преамбулою Закону України „Про соціальний захист дітей війни” закріплено, що цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Враховуючи межі застосування Закону України „Пре загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону „Про соціальний захист дітей війни” є спеціальною нормою у галузі пенсійного законодавства, а Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є загальною нормою з цих питань.

Загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань не врегульованих спеціальною нормою права.

Закон України „Про соціальний захист дітей війни” в ст. 7 чітко визначив, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Ч. 2 ст. 95 Конституції України встановлює, що виключно законом пре Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі не передбачені цим Законом.

Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню (ч. 2 ст. 72 Закону Україні „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат, та на цілі, не передбачені цим Законом.

Загальна норма (Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”) вказує на те, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28).

Проте частиною 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому, щодо пенсіонерів, яким доплата до пенсій призначена за іншими спеціальними законами, у тому числі і на підставі Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зазначений у частині 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” розмір мінімальної пенсії за віком не застосовується.

Розмір доплати до пенсії, встановлений ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був.

Положення частини 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, щодо встановлених обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною 1 цього Закону, Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, не визнавалися, а тому підлягають виконанню.

Отже вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні доплати до пенсії з урахуванням положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” повинна визначатися згідно із Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується посвідченням № 43522/15,  виданим 30.10.1996 р. УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька.

Відповідно до статті 6 Закону України, „Про соціальний захист дітей війни” (у редакції від 18.11.2004 року, чинній у 2009 році) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються  залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у  межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких, є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії  або щомісячного   грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач 22.01.2010 року звернулась до суду з позовом до відповідача про порушення своїх прав.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Представник відповідача наполягав на застосуванні строку звернення до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про підвищення пенсії як дитині війні підлягають задоволенню лише за період з 22 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, за вказаний період суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, визнавши дії відповідача за вказаний проміжок часу неправомірними.

На підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов  ОСОБА_5 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про зобов’язання до проведення перерахунку та виплати надбавки до пенсії за віком як дитині війни за 2009 рік –  частково задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату на користь  ОСОБА_5 доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 26 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням фактично отриманих сум.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга на постанову   суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька                                 В.В. Князьков