Справа 2-1807/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И        

    30 березня 2010 року      Ленінський районний суд  м. Харкова

у складі:  головуючого судді  Вікторова В.В.

за участю секретаря                Сластінової Я.О.,      

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу.

В С Т А Н О В И В:

  Сторони одружилися 27.09.2002 року. Від шлюбу вони мають малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У березні 2010 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, постійно виникали сварки на підставі того, що відповідач відмовлявся працювати, вживав спиртні напої. З червня 2009 року шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, оскільки позивач пішла із дитиною проживати до іншого житла і до теперішнього часу сторони живуть окремо,  загальне сімейне господарство не ведеться, вона втратила до відповідача почуття кохання, крім того, відповідач почав проживати з іншою жінкою. Вважає відновлення і збереження родини з відповідачем неможливим.  

Позивач в судовому засіданні  підтримала позовні вимоги, пояснила, що на теперішній час проживає з дитиною окремо від відповідача, відповідач проживає з іншою жінкою та продовжує зловживати спиртними напоями.

Відповідач до судового засідання  з'явився, проти задоволення позову не заперечував. Пояснив, що почуття кохання до позивача втратив, з вересня 2009 року проживає з іншою жінкою, з якою має намір утворити сім’ю, почуття кохання втрачено і сім'ю поновити не можна.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.

 Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнані позову уваляється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України з ч.4 т.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення і доводи сторін,  перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

27 вересня 2002 року був зареєстрований шлюб сторін, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу серії І-ВЛ № 161961 виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Московського районного управління юстиції 27.09.2002 року (а.с. 10).

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії І-ВЛ № 234943, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Харкова 08.04.2003 року, від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З червня 2009 року сторони припинили підтримувати шлюбно-сімейні відносини, спільного сімейного господарства не ведуть, втратили почуття кохання один до одного. Відповідач зловживає спиртними напоями, з вересня 2009 року проживає з іншою жінкою.

При таких обставинах суд вважає, що родина існує формально, що розпалася вона остаточно і відновлена бути не може.

У зв'язку з викладеним суд розриває шлюб сторін,  стягує  з відповідача витрати по розірванню шлюбу, оскільки вважає його винним у розпаді сім'ї.

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10-11, 209, 212-218, ЦПК України, ст.105-112 СК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1  - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований  27.09.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Московського районного управління юстиції, актовий запис № 1083.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 витрати по розірванню шлюбу в  доход держави в розмірі 17 гривень, звільнивши ОСОБА_1 від їхньої сплати.

Рішення може  бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

                         Суддя                                               В.В. Вікторов