Справа № 2-529/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(заочне)

     15 березня  2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

      в складі: головуючого судді Піцикевич І.Й.,

                     при секретарі Грабар Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1   про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

в с т а н о в и в

Позивач ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся  з позовом про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 764,12 долара США, що еквівалентно 6120 грн. 65 коп. до відповідача ОСОБА_1 посилається на те що, в ідповідно до укладеного договору № Е/V 2304 від 23.11.2006 року ОСОБА_1 23.11.2006 року отримала кредит у розмірі 10000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.11.2010 р.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.  

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 03.11.2009 року має заборгованість - 764,12 долар США, яка складається з наступного:

- 647,87 долар США - заборгованість за кредитом;

-14,74 долар США - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 5,68 долар США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору:

- 62,42 долар США - штраф (фіксована частина);

- 33,41 долар США - штраф (процентна складова).

Відповідно до розрахунку  заборгованості який додається.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором були укладені договори застави та іпотеки:

   ПАТ  КБ  «ПРИВАТБАНК»  і  відповідач  23.11.2006  року уклали договір застави майна № б/н. Згідно з договором застави відповідач надав в заставу належне йому майно, опис якого зазначено в договорі застави;

           ПАТ  КБ  «ПРИВАТБАНК»  і  відповідач  23.11.2006  року уклали договір іпотеки   № б/н. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку належне йому майно, а саме: квартиру загальною площею 83,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем (позичальником) зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов'язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад.

В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує; предмети застави в заклад банку не передані.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу». Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. б ст. 20 ЗУ «Про заставу»).

Згідно з договорами застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Приймаючи до уваги, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заявлено позов саме з підстав, вказаних у попередньому абзаці, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмети застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, - неможливо без фактичного знаходження предметів застави у володінні ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обов'язок відповідача  передати предмети застави в заклад заставодержателя (ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»), вважаємо вимогу позивача стосовно зобов'язання відповідача  виконати зобов'язання в натурі, - законною і обґрунтованою.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Вищевказані обставини підтверджуються кредитним договором, договором іпотеки, іншими документами вказаними в додатках до цієї заяви.

Об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог вважаємо обґрунтованим, оскільки заявлені вимоги випливають з одних і тих же підстав; підтверджуються одними й тими ж доказами; їх спільний розгляд прискорить вирішення справи та забезпечить своєчасне поновлення порушених прав позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 16, 526, 527, 530, 590, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 19, 20 Закону України «Про заставу», статтям 25, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.33,38,39 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 Житлового кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», статтями 3, 15, 107 Цивільного процесуального кодексу України,  просить суд;

 Передати в заклад ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» шляхом вилучення у ОСОБА_1 (82100, АДРЕСА_3 ІПН: НОМЕР_1 ) належне їй на праві власності заставлене майно, яке зазначено в договорі застави № б/н від 23.11.2006 р.

            В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № Е/V 2304 від 23.11.2006 року в сумі 764,12 доларів США:

- звернути стягнення на майно, яке зазначено в договорі застави № б/н від 23.11.2006 р. шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені заставодавця;

- звернути стягнення на квартиру загальною площею 83,8 кв.м., яка розташована за адресою: Львівська обл. м. Дрогобич, вул. 22-го січня, буд. 45. кв. 9, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № б/н  від  23.11.2006  р.)  ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням пат кб «приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

 Виселити відповідача, який зареєстрований і проживає у квартирі,   розташованій за адресою: Львівська обл., М.Дрогобич, АДРЕСА_4, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Дрогобич.

 Стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 69,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу 120 грн..

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала частково, посилається на обставини, викладені у позовній заяві, пояснила суду, що оскільки сума заборгованості по кредитному договору є невелика, то позивач відмовляється від своїх позовних вимог в частині звернення стягнення на заставлене майно, а просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 764 долари 12 центів США та сплачені позивачем судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, а тому суд визнав що її неявка в судове засідання викликана неповажними причинами та ухвалив про заочний розгляд справи.

З оглянутого кредитного договору № Е/V 2304 від 23.11.2006 року, вбачається що він укладений  між позивачем та відповідачем, відповідно до якого банк надав відповідачеві кредит на суму 10 000 доларів США, а відповідач зобов’язався повернути кредит щомісячними платежами згідно графіку до 23 листопада 2010 р. та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 17 % річних, договором передбачено, що у випадку порушення позичальником графіку повернення кредиту банк має право достроково розірвати договір та вимагати повернення кредиту і процентів за користування ним, а позичальник зобов’язаний сплатити пеню в розмірі 0,2% від заборгованої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який виплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день проведення розрахунку п. 4.1.

З оглянутого розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з жовтня 2009 р. не виконує свого зобов’язання щодо повернення кредиту щомісячними платежами, а тому у неї станом на 3 листопада 2009 р. утворилась заборгованість по кредиту на суму 647,87 долара США, на яку нараховані штрафні санкції і загальна сума заборгованості складає 764,12 долара США.

З оглянутого договору застави майна від 23 листопада 2006 р. вбачається, що він укладений між позивачем та відповідачем відповідно до умов даного договору відповідач в забезпечення виконання кредитного договору № Е/V 2304 від 23.11.2006 року заставив належне йому майно: пральна машина Прівілег 208, сер. №Р6295302328/00127, 2005р/в. – 252,50 грн.; телевізор Електрон палсекам, 61 ТЦ 453 Д, сер. № б/н,1991 р/в.- 50,50 грн.; електро-газова плитка Брест, 2005 р/в.- 252,50 грн.; кухонний куток та стіл, 2005 р/в.- 252,50 грн.; кухня 5-ти секційна, 2004р/в.- 252,20 грн.; спальня (комод, шафа, ліжко, тумба-2 шт.,трюмо),2005р/в.- 252,50 грн.  

З оглянутого договору іпотеки від 23 листопада 2006 р. вбачається, що в забезпечення  виконання  зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем  було укладено іпотечний договір згідно якого  відповідач надав в заставу належне йому майно, а саме: квартиру АДРЕСА_5, загальною площею -83,8 кв.м., житловою площею – 61,0 кв.м., яка належить їй на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 31.10.2006р. Комісією з питань приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради, заареєстрованого в ДК МБТІ та ЕО за № 16328, реєстраційний номер об’єкта в реєстрі 16814667.

Даючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, цими доказами установлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким відповідач ОСОБА_1. отримала кредит в сумі 10 000 доларів США та зобов’язалася своєчасно сплачувати кредит та відсотки за користування кредитом. В забезпечення виконання зобов’язань між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1. було укладено договір застави майна та договір іпотеки. Відповідач  зобов’язання за кредитним договором не виконує, предмети застави в заклад банку непередані.

Оскільки відповідач ОСОБА_1. не виконує своєчасно і належним чином умови кредитного договору, то з нього слід стягнути 764,12 долара США заборгованості по кредиту та штрафних санкцій, ці вимоги ґрунтуються на вимогах ст.ст. 527,530,1049,1054,1057 ч.2 ЦК України.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати в сумі 189 грн. 71 коп., сплачені згідно платіжних доручень від 06 листопада 2009 р.

Керуючись ст.ст.209,212-215,88,224-226 ЦПК України, ст.ст.526,530,589-591,1049,1054,1057 ч.2 ЦК України суд,  -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на р/р 29098829000000 в ЗАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, заборгованість по кредитному договору в розмірі 764,12 (сімсот шістдесят чотири) долара США 12 центів  та 189 (сто вісімдесят дев’ять) гривень 71 коп. сплачених судових витрат на р/р 64993919400001.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження до суду, що постановив його, протягом десяти днів з дня його оголошення з наступною подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подачі заяви, а відповідачами в ті ж строки з дня отримання копії рішення.

Відповідач ОСОБА_1 вправі подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                                                  

Відповідно до вимог ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави і має право задовольнити в повному об’ємі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, а також витрат, понесених у зв’язку з пред’явленням вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк, як що інше не встановлено договором або законом, а відповідно до ч. 5 цієї статті, якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше права), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.

Відповідно до ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, проводиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до ч. 2 цієї статті початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором, якщо звернення проводиться за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Оскільки відповідач не виконав свого зобов’язання по кредитному договору, то для забезпечення виконання зобов’язання слід звернути стягнення на предмет застави з врахуванням суми боргу та вартості заставленого майна, зазначеного в договорі застави.