АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162, тел. 218-42-34, факс 33-71-00, inbox@zpa.court.gov.ua

Справа  №  33 – 206/ 2010г.                                                                                                                                                                                                              

Категорія  -  ст. 130, ч.3  КУпАП                              

   П О С Т А Н О В  А

І М  Е Н Е  М      У К Р А Ї Н И

      08  квітня  2010  року                                                    м. Запоріжжя

            Суддя  апеляційного  суду  Запорізької  області  Незола  І.М.,  за  участю  ,  представника  ОСОБА_1  -  адвоката  ОСОБА_2,  розглянувши  матеріали  адміністративної  справи  щодо   ОСОБА_3  за  ч.3 ст. 130  КУпАП,

                                            В С Т А Н О В И Л А :

             Постановою  судді  Шевченківського  районного  суду   м. Запоріжжя  від  22  квітня  2010  року  ОСОБА_3  притягнутий  до   адміністративної  відповідальності  за  ст. 130, ч.3  КУпАП  з  накладенням  на  нього  стягнення  у  вигляді   оплатного  вилучення  транспортного  засобу  -  автомобіля  БМВ-525,  держномер  АР 8583 АР,  зареєстрованого  за  ОСОБА_1                                                                                                              

              З  постанови  судді  вбачається,  що  ОСОБА_3  визнаний  винним  у  порушенні  Правил  дорожнього  руху,  а  саме  в  тому,  що  03  березня  2009  року  в  нічний  час  керував  автомобілем  БМВ-525,  державний  номер  НОМЕР_1,  не  маючи  посвідчення  водія,  якого  він  був  позбавлений  за  ті  ж  дії  постановою  суду  від  25.11.2008  року,  з  явними  ознаками  алкогольного  сп'яніння,  від  проходження  медичного  обстеження  відмовився.

              В  своїй  апеляції  на  цю  постанову  ОСОБА_1  вказує  на  свою  незгоду  з  нею,  ставить  питання  про  її  скасування  з  тих  підстав,  що  вищевказаний  автомобіль  належить  їй  на  праві  власності,  отже  суд  не  мав  права  приймати  рішення  про  його  вилучення,  одночасно  ставить  питання  про  поновлення  їй  строків  на  оскарження  цієї  постанови,  посилаючись  на  те,  що  справа  розглянута  без  її  участі,  про    існування  судової  постанови  про  вилучення  належного  їй  автомобіля  їй  стало  відомо  лише  16.03.2010  року,  коли  вона  намагалася  зняти   автомобіль   з  обліку  в  ДАІ,  тому  вважає,  що  строки  пропущені  нею  з  поважної  причини.

              Дослідивши  матеріали  адміністративної  справи,  заслухавши  доводи  представника ОСОБА_1  -  адвоката  ОСОБА_2,  який   підтримав    скаргу,    вважаю,  що  клопотання   ОСОБА_1  про  поновлення  строку  на  оскарження  судової  постанови    підлягає  задоволенню,  сама  скарга   також  підлягає  задоволенню  з  огляду  на  наступне.  

              Як  вбачається  з  матеріалів  справи,  висновки  суду  про  винність  ОСОБА_3  про  скоєння  ним  вищевказаного  правопорушення  ним  самим  не  оскаржені  і  грунтуються  на  матеріалах  адміністративної  справи, не  заперечуються  вони  і  апелянтом  ОСОБА_1

               Разом  з  тим,  з  постанови  судді  вбачається,  що  при  прийнятті  рішення  про  оплатне  вилучення  вищевказаного  автомобілю,  суддя  мав  дані  про  те,  що  автомобіль  належить  іншій  особі  -   ОСОБА_1,  проте,  всупереч  роз'ясненням  Пленуму  Верховного  Суду  України,  які  містяться  в  п. 28  Постанови  № 14  від  23.12.2005  року  "Про  практику  застосування  судами  України  законодавства  у  справах  про  деякі  злочини  проти  безпеки  дорожнього  руху  та  експлуатації  транспорту,  а  також  про  адміністративні  порушення  на  транспорті",  застосував  щодо  ОСОБА_3  саме  таке  стягнення,  крім  того,  всупереч  тим  же  роз'ясненням   Пленуму  ВСУ,  застосував  його  в  якості  основного,  а  не  додаткового  стягнення,  що  також  є  незаконним.

               За  таких  обставин  судове  рішення  по  даній  справі  підлягає  скасуванню  і,  з  огляду  на   те,  що  на  теперішній  час  вже  спливли   строки   притягнення  ОСОБА_3  до  адміністративної  відповідальності  за  вищевказане  правопорушення, передбачені  ст. 38  КУпАП,   апеляційний  суд  позбавлений  можливості  призначити  ОСОБА_3  інший  вид  стягнення,  передбачений  санкцією  ст. 130, ч.3  КУпАП,  тому  провадження  по  справі    щодо  нього  на  підставі  п.7  ст. 247  КУпАП  підлягає   закриттю.

                З  викладених  ОСОБА_1   підстав    підлягає  також    задоволенню  і  її   клопотання    про  поновлення  їй  строку    на   оскарження    судового  рішення  по  даній  справі.  

                Керуючись  ст.ст.  247, п.7,  293, 294  Кодексу  України  про  адміністративні  правопорушення,

                                               П О С Т А Н О В И  Л А  :

                 Поновити  ОСОБА_1  строк  на  оскарження постанови  судді  Шевченківського  районного  суду   м. Запоріжжя   від  22  квітня  2009  року  щодо  притягнення    ОСОБА_3  до    адміністративної  відповідальності  за  ст. 130, ч.3  КУпАП,  саму  вказану  постанову  -  скасувати  та  провадження  по  адміністративній  справі  за  спливом  строків,  передбачених  ст. 38  КУпАП,  -  закрити.    

                 Постанова  є  остаточною  і  оскарженню  не  підлягає.

                  Суддя

апеляційного  суду  Запорізької  області                                                     І.М. Незола