ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

06 березня 2020 року

м. Харків

Справа № 643/8220/18

Провадження № 22-ц/818/1378/20

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Піддубного Р.М.,

суддів - Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач -Приватне підприємство «Золота Нива 1»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства «Золота Нива 1» на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 листопада 2019 року, ухвалене у складі судді Винниченка П.П., -

встановив:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що на підставі Державного акта серії ЯА № 643686 від 01.07.2008 року йому на праві власності належить земельна ділянка площею 3,8881 га. кадастровий № 6322883500:01:000:0215, яка розташована на території Іванчуківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

31.03.2010 року між ним та Приватним підприємством «Золота Нива 1» (ПП «Золота Нива 1») було укладено договір оренди, відповідно до умов якого останнє прийняло у користування вищевказану земельну ділянку на строк 5 років та зобов`язалось сплачувати орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, яка з урахуванням коефіцієнта індексації у 2010 році становила 60367 грн. 10 коп.

Посилаючись на те, що відповідач взятих на себе за договором оренди зобов`язань належним чином не виконав, з урахуванням уточнених у вересні 2019 року позовних вимог, ОСОБА_1 просив стягнути з ПП «Золота Нива 1» заборгованість з орендної плати за 2015-2017 роки у розмірі 19237,93 грн, яка складається з 11482,23 грн орендної плати, 5639,83 грн інфляційних витрат, 954,52 грн - 3% річних, 1161,34 грн. пені за порушення зобов`язань за договором.

У відзиві на позовну заяву представник ПП «Золота Нива 1» підтвердив наявність заборгованості за договором оренди у розмірі 10 990,49 грн. та заначив, що вказана заборгованість утворилась внаслідок прострочення кредитора, який ухилився від її отримання.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 листопада 2019 року позов задоволено.

Стягнуто з ПП «Золота нива 1» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди землі від 31.03.2010 року у розмірі 19 237,93 грн., а також на користь держави 704, 80 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ПП «Золота Нива 1», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення змінити, стягнути на користь позивача суму заборгованості у розмірі 9022,73 грн.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що встановлений у договорі оренди землі розмір орендної плати відповідає вимогам чинного законодавства, умовами договору не передбачено збільшення розміру орендної плати в односторонньому порядку без укладання додаткової угоди сторонами, застосування передбаченого постановою КМУ від 31 жовтня 2011 року N 1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі у розмірі 1,756 можливо лише після внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди до нього, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі Державного акта серії ЯА № 643686 від 01.07.2008 року ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 3,8881 га. кадастровий № 6322883500:01:000:0215, яка розташована на території Іванчуківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

31.03.2010 року між позивачем та ПП «Золота Нива 1» було укладено договір оренди, відповідно до умов якого останнє прийняло у користування вищевказану земельну ділянку на строк 5 років та зобов`язалось сплачувати орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, яка з урахуванням коефіцієнта індексації у 2010 році становила 60367 грн. 10 коп.

Пунктами 9, 10, 11 договору оренди сторони передбачили, що орендна плата за землю переглядається щорічно в залежності від коефіцієнту індексації грошової оцінки землі, вноситься не пізніше 01.12 поточного року, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, індексу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ПП «Золота Нива 1» взятих на себе за договором оренди зобов`язань щодо сплати орендної плати належним чином не виконало, правовими наслідками чого є стягнення з відповідача на користь орендодавця заборгованості 2015-2017 роки з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних та передбаченої умовами договору пені у загальному розмірі 19 237,93 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України «Про оренду землі».

Згідно з частиною четвертою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 11 договору оренди землі від 31.03.2010 року сторони визначили, що орендна плата вноситься у строки не пізніше 01.12 поточного року.

Відповідно до п. 14 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, сплавляється пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Встановлено та не заперечується відповідачем, що орендну плату за вказаним договором за 2015-2017 роки позивачеві не сплачено.

Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

За правилами частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як убачається із матеріалів справи, у наданих ПП «Золота Нива 1» відзивах на позов відповідачем визнавались обставини щодо нарахування орендної плати за договором оренди від 31.03.2010 року з урахуванням коефіцієнту нормативної грошової оцінки землі у розмірі 1,76 та застосовувався вказаний коефіцієнт у розрахунку заборгованості.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказані обставини не підлягають доказуванню позивачем та про наявність передбачених законом підстав для задоволення заявленого ОСОБА_1 позову у повному обсязі.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Золота Нива1» залишити без задоволення.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 06 березня 2020 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

О.Ю. Тичкова