ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2010 року                                м. Сімферополь

Суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим – Радіонов І.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26.02.2010 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

встановив:

Постановою суду ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП та піддано стягненню відповідно до ч.1 ст.36 КУпАП у вигляді штрафу 34 гривни та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців за те, що він, 12.02.2010 року о 16-00 годині по вул. Євпаторійське шосе в м. Сімферополі керував транспортним засобом – автомобілем ВАЗ 2105 д/н НОМЕР_1 та не виконав вимоги робітника міліції про зупинку транспортного засобу, які були подані робітником ДАІ за допомогою жезла та свистка. При затриманні ОСОБА_1 робітниками міліції було встановлено, що він керував зазначеним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп’яніння. Від огляду в медичному закладі та продути трубку «Контроль тверезості» відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.п.2.5, 12.4 ПДРУ.

В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та змінити йому стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, призначивши стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу. Свої доводи мотивує тим, що призначене стягнення не відповідає характеру вчиненого, даним про його особу, обставинам справи. На думку апелянта, факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не підтверджений належними доказами. Крім того, апелянт посилається на порушення вимог ст.268 КУпАП, оскільки йому не було видано копію протоколу про адміністративне правопорушення, чим порушено його право на захист.

Перевіривши доводи  скарги, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Факт скоєння ОСОБА_1 зазначених в постанові суду правопорушень підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, які підтвердили, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду в медичному закладі, а також від проходження тесту «контроль тверезості», від підпису протоколу ОСОБА_1 в їх присутності відмовився (а.с.1, 2, 3), поясненнями свідка ОСОБА_4, який пояснив, що в його присутності ОСОБА_1 був затриманий робітниками міліції, які переслідували ОСОБА_1 на патрульному автомобілі із увімкнутими проблисковими маячками, та рапортом робітника міліції Онищенка П.В. (а.с.4,5).

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається порушень ст.268 КУпАП, оскільки ОСОБА_1Т були роз’ясненні його права та обов’язки, попереджено про необхідність його явки до суду, що слідує з пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Окрім того, суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходив з пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні, відповідно до яких ОСОБА_3 стверджував, що він відмовився від надання пояснень робітникам міліції, від продування трубки «Контроль тверезості» та від проходження огляду в медичному закладі на встановлення стану сп’яніння, оскільки правопорушення він не вчиняв, знаходився у тверезому стані.

Доводи ОСОБА_1 про те, що факт його перебування у стані алкогольного сп’яніння під час складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення не підтверджений висновками експерту, не можуть бути прийняті до уваги як підстави для скасування постанови, оскільки його притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від проходження медичного огляду для встановлення стану сп’яніння, тобто за порушення п.2.5. ПДР України, а не за порушення п.2.9. ПДР України, що забороняє керування транспортним засобом у стані сп’яніння.

Таким чином, суд першої інстанції дослідив всі обставини справи та обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.122-2 КУпАП.

Визначаючи ОСОБА_1 вид стягнення окремо за кожне адміністративне правопорушення суд першої інстанції правильно встановив обставини вчинення правопорушень, дані про особу правопорушника, його відношення до вчиненого, та обґрунтовано дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 за ст.122-2 КУпАП стягнення у вигляді штрафу, та за ч.1 ст.130 КУпАП - у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік 6 місяців.

Разом з тим, суд першої інстанції при призначені стягнення ОСОБА_1 за вчинення ним двох адміністративних правопорушень допустив порушення вимог ч.2 ст.36 КУпАП, що передбачає призначення особі, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим ж органом, стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких обставин ОСОБА_1 має бути остаточно призначене лише одне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка передбачає більш серйозне стягнення, тобто у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік 6 місяців, й не передбачено призначення за однією справою двох адміністративних стягнень.

З таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині призначення остаточного стягнення.

На підставі викладеного, доводи скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без   задоволення.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26.02.2010 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП у частині призначеного стягнення – змінити.

Вважати ОСОБА_1 притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП, з призначенням стягнення на підставі ч.2 ст.36 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців.

В решті постанову суду залишити без змін.

Суддя Апеляційного суду

Автономної Республіки Крим І.І. Радіонов