Копія:
Справа № 2а – 7497 /10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2010 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого-судді Кондратюка А.Д. розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м.Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації про визнання неправомірних дій та стягнення недовиплачених коштів,
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулась до суду з даним позовом та просить рішенням суду визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації недовиплачені кошти в сумі 18372,00 гривни, передбачені ст.ст.37,39 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, мотивуючи це тим, що вона являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи, проживає та працює в зоні гарантованого добровільного відселення.
В заяві до суду позивачка просила справу розглядати в її відсутність, а позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до початку розгляду справи надав до суду заперечення проти позову, в якому просив розглядати справу в його відсутність, позов не визнає.
Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що позивачка проживає та працює в м.Коростені – зоні гарантованого добровільного відселення, являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Таким чином вона має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст.ст. 37,39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тобто, у спірний період часу, ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на території гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця, а до ст.39 даного закону, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, щомісяця.
Відповідно до постанови КМУ № 936 від 20.05.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата компенсацій та допомоги передбаченої ст.ст.37,39 ЗУ «Про статус…» працюючим і не працюючим громадянам, а також пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації, тобто правовідносини між сторонами виникли з дня набрання чинності вищевказаної постанови.
Що стосується позовних вимог про стягнення з УПСЗН Коростенської районної державної адміністрації недовиплачених коштів передбачених ст.37 ЗУ "Про статус…", то суд рахує за необхідне в цій частині позову відмовити за безпідставністю, оскільки позивачем не представлено суду доказів про перебування на обліку, та отримання ним у відповідача цих коштів в спірний період часу.
Таким чином, заборгованість за ст.39 ЗУ "Про статус…" підлягає стягненню за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, відповідно до даних довідки з місця роботи позивача, відпрацьованого часу, а також оскільки дані виплати відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» є складовою структури заробітної плати, та на підставі наявних у справі доказів.
При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах:
- з 1.12.2008 р. - 605 грн.; - з 1.04.2009 р. - 625 грн.; - з 1.07.2009 р. - 630 грн.;
- з 1.10.2009 р. - 650 грн.; - з 1.11.2009 р. - 744 грн.;
Отже, з урахуванням викладеного вище, та відповідно до проведеного позивачем розрахунку, за весь спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем складає – за ст. 39 ЗУ «Про статус…» (за мінусом отриманих коштів в сумі 126 грн.) – 15310,00 гривень.
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації, тому суд, стягує з нього дані кошти, а заперечення відповідача проти позову безпідставні.
Зокрема, для захисту прав та інтересів позивача, суд забов’язує відповідача в подальшому виплачувати позивачу кошти, що передбачені ст.39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до вимог даного закону.
В решті вимог відмовити за безпідставністю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.7-12,158-163,167,254 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.ст.37,39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації – неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недовиплачені кошти передбачені ст.39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 15310,00 гривень.
Зобов’язати відповідача в подальшому виплачувати позивачу кошти, що передбачені ст.39 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до вимог даного закону.
В решті вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: (підпис):
Копія: З оригіналом згідно: Суддя: