КОПІЯ
Справа №11-35, 2010 року Головуюча в 1-й інстанції Воробченко Л.А.
Категорія ст.286 ч.2 КК України Доповідач Цугель І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого – судді Ковтуна В.П.,
суддів Цугеля І.М., Козачка С.В.,
з участю прокурора Леськіва В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією представника потерпілого ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на вирок Славутського міськрайонного суду від 24 листопада 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, працюючого столяром – оформлювачем салону ритуальних послуг „Анубіс” приватного підприємця ОСОБА_4, не судимого, -
засуджено за ст. 286 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання в частині основної міри покарання звільнено з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покладено такі обов’язки:
• не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи;
• повідомляти органи кримінально – виконавчої про зміну місця проживання та роботи.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено попередню – підписку про невиїзд.
Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_5 задоволено частково.
Стягнуто з цивільного відповідача ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 10799 грн. 22 коп. В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто із засуджено ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Цивільні позови Славутського міжрайонного прокурора задоволено.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_3 на користь бюджету Славутської районної ради витрати на лікування в Славутській центральній районній лікарні потерпілого ОСОБА_1 в сумі 1876 грн.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення комплексної судової трасологічно – авто технічної експертизи в сумі 486 грн. 78 коп., витрати за проведення авто технічної експертизи в сумі 609 грн. 90 коп. та витрати за проведення повторної комплексної судової трасологічно – автотехнічної експертизи в сумі 1876 грн. 80 коп.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що 10.07.2007 року біля 11 год. 30 хв., керуючи автомобілем УАЗ – 3303, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, рухаючись по автодорозі Корець – Славута – Антоніни з м. Славута в с. Довжки Славутського району, на 37 км + 160 м неподалік повороту на с. Хоросток Славутського району, він порушив вимоги п.п.1.5, 2.1 п. ”б”, 10.1, 12.1, 12.3, 13.1, 13.3 ПДР України, що виразилося у неуважності до навколишньої обстановки, відсутності документу на право володіння та користування транспортним засобом, не вибранні в установлених межах безпечної швидкості руху з врахуванням дорожньої обстановки, не вжитті заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу при виникненні перешкоди для руху, перед початком маневру обгону не переконався, що це безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не врахував стану транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух. Внаслідок порушення даних вимог ПДР України, ОСОБА_3 вчинив наїзд на потерпілого ОСОБА_1, який керуючи велосипедом, рухався по проїжджій частині дороги в попутному напрямку, що спричинило останньому тяжкі тілесні ушкодження.
В поданій апеляції, представник потерпілого ОСОБА_1 – ОСОБА_2, не оскаржуючи вірності кваліфікацій дій засудженого ОСОБА_3, просить вирок суду в частині відмови в стягненні моральної шкоди з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 змінити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 150 000 грн. При цьому вона вказує, що потерпілому встановлена 2 група інвалідності, тривалий час він знаходився на лікуванні і на теперішній час не може працювати та виконувати роботу по господарству. Засуджений ОСОБА_3 та власник автомобіля ОСОБА_4 протягом двох років не надавали ніякої матеріальної допомоги.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали кримінальної справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів
з н а х о д и т ь,
що апеляція представника потерпілого ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину при наведених у вироку обставинах, за який його засуджено, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених у судовому засіданні, які ніким не оспорюються.
Всім цим доказам по справі у їх сукупності суд дав належну правову оцінку, правильно кваліфікував його дії за ст. 286 ч. 2 КК України.
Покарання ОСОБА_3 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України.
Заявлений цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_1 – ОСОБА_2 вирішено правильно, з урахуванням тяжкості спричинених тілесних ушкоджень, фізичних і моральних страждань, стану здоров’я, втрати нормальних життєвих зв’язків, тривалого терміну і зусиль, які необхідні для відновлення здоров’я потерпілого.
Суд обґрунтовано стягнув моральну шкоду лише з ОСОБА_3, як з володільця транспортного засобу.
Підстав для збільшення сум морального відшкодування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Вирок Славутського міськрайонного суду від 24 листопада 2009 року стосовно ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію представника потерпілого ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – без задоволення.
Головуючий – суддя /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
суддя апеляційного суду І.М. Цугель