ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

11 березня 2020 року м. Херсон

справа № 766/16597/19

провадження № 22-ц/819/467/20

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого – Радченка С.В.,

суддів: Бездрабко В.О., Приходько Л.А.,

секретар: Кутузова А.В.

учасники справи:

представник позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу  ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 11 грудня 2019 року, постановлено під головуванням судді Єпішина Ю.М., у справі по матеріалам позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Ноздрачова Тетяна Едуардівна про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і ухвали суду першої інстанції

У серпні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про визнання договору дарування недійсним.

У жовтні 2019 року представник позивача адвокат Бережний В.М. подав заяву про забезпечення позову в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , на підставі договору дарування від 25.12.2012 року. Заява обгрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11 грудня 2019 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , на підставі договору дарування від 25.12.2012 року.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір щодо дійсності договору дарування майна та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати і постановити у справі нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для забезпечення позову, оскільки заявником не надано доказів на обгрунтування своєї заяви.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу, представник позивача Бережний В ОСОБА_5 М ОСОБА_5 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду без змін, як законну та обгрунтовану.

Позиція апеляційного суду

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що заява позивача аргументована і обґрунтована і невжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, може зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4  Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявив вимоги про визнання недійсним договору дарування квартири, а відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем власника нерухомого майна за спірним договором дарування від 25.12.2012 року ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В заяві про забезпечення позову позивач зазначив, що за час розгляду справи, ОСОБА_2 будучи спадкоємцем спірного майна, може здійснити дії, спрямовані на його відчудження, що в подальшому утруднить виконання рішення суду, у разі задоволення його позову.

Враховуючи, що предметом спору є дійсність договору купівлі продажу спірної квартири на підставі якого може здійснюватися перехід права власності на спірне майно, що може утруднити виконання рішення суду у випадку задоволення позову та те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для забезпечення позову. 

Крім того, вжиті заходи забезпечення позову є співмірними із вимогами, заявленими позивачем.

Доводи апеляційної скарги, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтом не наведено.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстави для її задоволення і скасування оскарженого судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 374,375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 11 грудня 2019 рокубез змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 березня 2020 року.

Головуючий                                                                                                    С.В. Радченко

Судді:                                                                                                                В.О. Бездрабко

                                                                                                                          Л.А. Приходько